Збираємось за кордон усією родиною. Чоловік хоче лишити тварин на родичів

Ніколи б не подумала, що опинюсь сама в такій ситуації, які засуджую.
Є двоє котів, це повноцінні члени родини. Сплять з нами, ніяких кордонів для них нема.
Чоловік любить тварин, один кіт навіть більше до нього прихильний, аніж до інших членів родини: завжди приходить спати, коли лягає чоловік, мурчить. Та й інша кішка - улюблениця. Вони на рівні. Маємо змогу виїхати за кордон родиною. Я вважала, що питання перевезення тварин навіть не стоїть (тобто, за замовчуванням ми їх беремо із собою). І ось вже на етапі спілкування щодо маршруту та транспорту, яким будемо добиратись, я кажу чоловіку, що треба ж не забути дивитись лише тих перевізників, які перевозять разом із тваринами, на що чоловік почав кричати, що я, як маленька, про що думаю взагалі?? Треба везти дітей, облаштовуватись, а за котами подивляться наші батьки. Але ми живемо окремо, батьки ще двох котів до себе брати не будуть (у моїх є один). Звісно, вони будуть приходити їх годувати (квартира наша буквально через будинок від батьківської), але ж це зовсім не те. Аби вони взяли їх до себе - інша справа. А так коти невідомо скільки будуть сидіти одні, а якщо взимку почнуть вимикати опалення ? Будуть мерзнути.
Чоловік каже, що заберемо потім, коли самі облаштуємось. Але зрозуміло, що це «потім» невідомо коли настане.
Я не знаю, що мені робити. Відмовлятись їхати, лишаючись з дітьми вдома? (Чоловік з дітьми один не поїде). Але ж треба думати, в першу чергу, про дітей та чоловіка ставити на перше місце.
Я не знаю, що мені робити. Реально дуже складна ситуація для мене.
Я на вулиці котів підкормлюю, є один вуличний песик, до якого часто їздимо. А тут власних котів лишати змушена…