Наследство. Правильно ли я поступила?

Так цікавився, що не знав про продаж житла, хворобу? Це ж не ’Петрівна Павлівна казала, що на ринку кури по 125 продають...’

ваші речі вам в плечі

вона ще з дипломом

нє, ну чо, може за сало купила

тут їх багато таких, він мабуть султан

Про совість брата нічого не хочете сказати ?

После этого я б уже точно ничего не отдавала.

Як ви гарно знайшли брату виправдання)) І війна, тому приїхати не мін, і грошей нема, бо поїхав нещодавно, і не дзвонив, бо недозрозумів)))

правильно. где был брат? пусть идет лесом

все разговоры и аудио записывать, в случае новых угроз написать заявление

Автор, это конечно ужас((( фиксируйте все его звонки и угрозы на диктофон, делайте скриншоты. Может стоит написать заявление в полицию, что вам поступают угрозы. Какое может быть наследство,если квартира была продана мамой при жизни. Пусть подаёт на наследство, какие проблемы? Какой-то урод, ваш братец. Бросить мать на произвол судьбы и только деньги требовать после смерти.

Тот, кто ставит дизлайки, вы реально такие сволочи, что бросаете своих родителей в старости,а потом только за наследством приходите?

По совести, это когда ты интересуешься здоровьем своих родителей, помогаешь им старости, а не бросаешь немощную маму на второго ребенка, а потом приходишь наследство делить, которого нет, тем более. О какой совести вы пишите, если вы сами не понимаете значение этого слова?

Почему так любят пугать судом? Это нормальная практика цивилизованных людей решать споры в суде.

А почему мама не имеет права отдать всё своё имущество одному своему ребёнку? С чего вы взяли, что эта квартира должна быть поделена как-то иначе? Любой человек может оставлять или не оставлять своё имущество кому захочет. Не заработанное вами и не подаренное вам вам не принадлежит, запомните это и спите спокойно.

Да на каком основании признают недействительной куплю-продажу? Доказать, что мама автора была недееспособной во время продажи квартиры невозможно, потому что какие-либо подтверждающие это документы вряд ли существуют.

Конечно, пусть подаёт в суд. Какие проблемы? )))

Имели БЫ право претендовать? Вы в своём уме? Вы либо имеете право претендовать, либо не имеете. Гипотетические ситуации ни один суд рассматривать не будет. Мама при жизни делает все, что хочет со своим имуществом, может продать и отдать на благотворительность.

А с чего вы взяли, что автор должна звонить брату и о чем-то с ним договариваться. Она такой же ребёнок, как и ее брат. Он спокойно мог сам поддерживать связь с матерью и быть в курсе продажи квартиры. Брат имеет право наследования, если есть имущество. Прав собственности на имущество он не имеет.

Даже если у вас есть образование, это совершенно не говорит о вашем профессионализме и высоком уровне информированности. Дипломы даже полные бездари часто получают.

Почитала мельком тему. Веселая тема получилась. Какие-то юристы с дипломами, которые не отличают наследственное право детей от имущественных прав матери.
Потом ещё кто-то будет говорить, что образовательная реформа плоха. Толку с этих владельцев дипломов бестолковых?

возникло бы, 50 тыс баксов это не 100 тыс грн

он тоже поступил не по совести и у него будут другие уроки в жизни, у автора - связанные с потерей денег, а он потеряет в отношениях

вы прочитали только слова автора, и сгустили краски что прям не интересовался, жизнь расставит точки над е

здесь 99% считают это нормальным

єто все понятно, но поступок таких родителей мне непонятен - зачемссорить детей?

Може ви і праві, я ж кажу, що ситуація неоднозначна. Але я в цьому переконуюсь ще більше, оскільки автор не хоче відповідати на ті питання, що їй задають з приводу того, скільки саме мати хворіла, скільки з цього часу жила у неї, чи була лежачою, чи знав брат, що хвороба серйозна і т.д. Знаєте як взагалі може бути?
А може бути і так, що донька сплановано це зробила, продала квартиру, поселила мати до себе, щось там їй підсипала чи ’не догледіла’ спеціально, вчасно не викликала швидку....чи думаєте не буває таких випадків? Це можна зробити за тиждень. Автор не каже ні про хворобу ні про свої труднощі з приводу цього. А про це знаєте скільки говорити то можна.....о....я б цілу книгу могла написати, бо є багато чого розповісти, багато в чому пожалітися.
Так що не можу сказати, що брат винен. Хоча може бути і так, але ж автор мовчить чогось.

Яка різниця скільки хворіла і все інше? Брат знав, що мати захворіла. Він міг подзвонити особисто їй і задати всі питання: і про серйозність хвороби, і про необхідність допомоги. Але оскільки він був не в курсі про продаж квартири (ви ж розумієте, що то не за один день робиться), то з матір´ю він не спілкувавсь взагалі. Та навіть, якби мати не хворіла, спілкуватися з нею не треба? Крім того, мати мала право розпоряджатися своїм майном як завгодно. А те, що брат сам вирішив скільки сестра йому винна (не знаючи за скільки була продана квартира), і не в суд збирається, а підіслати сестрі ’друзів’, вас не дивує?

А ваші припущення про навмисне доведення до смерті, це взагалі жесть.

Жесть не жесть, але це можливий варіант, чи не так? Це жахливо, але скільки таких випадків існує заради заволодіння майном? Телевізор же дивитись, з людьми спілкуєтесь. Ніхто подібних історій не розповідав? Особливо, коли у людей немає рідних, але є квартира.
І хворіти вона могла тиждень чи місяць, тому і ось ці всі запитання до автора були.
За тиждень при точно поставленому завданні можно і житло продати.
Я не захищаю брата. При першому перегляді повідомлення я була за автора по зрозумілим причинам. Але дуже багато запитань виникло, які автор ігнорує, тому я не знаю, хто у даній ситуації злодій - він, вона чи обидва. Я не хочу нікого осуджувати, бо можу бути запросто неправою.
Може бути і такий варіант, що обидві дитини хороші, просто непорозумілися чогось.
Може ж бути і таке, що дівчина тягла на собі ту мати роками, десятиліттями, брат не допомагав, потім взагалі поїхав, а матері гірше, а в неї вже ресурси скінчилися її утримувати, то залишився єдиний варіант.
А може там мати диктатор була, і її не любили ні син, ні донька, як і вона їх також. а може божа кульбабка. Все це може, може.....лише припущення, фактів немає достатньо, то що тут обговорювати?
По дзвінкам по-різному буває. Я ж кажу, якби ви знали мою матір, то дивувалися б, чому я з нею вожусь, чому не живу окремо і не викреслила її номер телефону взагалі. А деякі відокремлюються і не дзвонять. Взагалі. Дехто дзвонть раз чи два на місяць, при цьому стосунки добрі, гарні, просто ось так, не мають потреби обидві сторони кожного дня розмовляти, нема про що. Дзвонять по ділу, ну раз на тиждень максимум, і це все ок у стосунках. Так що тут нічого не стане зрозумілішім, якщо автор більше не пояснить.
Якщо Автор справжня дочка, яка хвилювалася і турбувалася за маму, лікувала, півжиття присвятила їй образно, а той виріс, вивчився, став на ноги, поїхав і просто забив на родину, то це один варіант. Але ж не все так може бути однозначно, як здається )