Поэзия - эта класно, и не имеет значения, кто автор - она просто красива)
Без заморочек - раша или Украина - мы знаем много языков - в культре (в прямом понятии,), здесь нет границ...
Без заморочек - раша или Украина - мы знаем много языков - в культре (в прямом понятии,), здесь нет границ...
2
3
8
14
0
Отак подивишся здаля
На москаля –
І ніби справді він людина,
Іде собі, мов сиротина,
Очіма – блим, губами – плям,
І десь трапляється хвилина,
Його буває майже шкода,
А ближче підійдеш – худоба!
На москаля –
І ніби справді він людина,
Іде собі, мов сиротина,
Очіма – блим, губами – плям,
І десь трапляється хвилина,
Його буває майже шкода,
А ближче підійдеш – худоба!
1
11
Очень люблю,знаю много наизусть. Мне не важно,кто автор,его личность ,национальность-меня интересует только стих. Обожаю поэзию Серебряного века
4
1
Як це без заморочок. Буває поезія із сенсом, а буває без. І від мови залежить той сенс, тобто читати найкраще в оригіналі, бо є труднощі перекладу
А я нещодавно натрапила на дуже зворушливу поезію, таку позитивну і гуманістичну, спонукає творити добрі справи:
« Вітер ганяє над спаленим полем
Чорно-кривавий туман,
В небі летять балалайки, лапті,
Ноги чиїсь і стакан...
Йо*нуло так, що поплавились гайки,
І обгорів автомат...
Нема що збирати, додому поїде
Лиш самий великий шмат...
… У чорній країні, в чорному місті
Чорна сім´я починає бенкет,
Чорний будинок наповнився криками:
Щойно принесли чорний пакет.
Чорний хрест за бараком косим,
Ворони сидять на нім,
Могила невідомого дебіла,
Пакет Алєксандровіч, помнім, скорбім»
« Вітер ганяє над спаленим полем
Чорно-кривавий туман,
В небі летять балалайки, лапті,
Ноги чиїсь і стакан...
Йо*нуло так, що поплавились гайки,
І обгорів автомат...
Нема що збирати, додому поїде
Лиш самий великий шмат...
… У чорній країні, в чорному місті
Чорна сім´я починає бенкет,
Чорний будинок наповнився криками:
Щойно принесли чорний пакет.
Чорний хрест за бараком косим,
Ворони сидять на нім,
Могила невідомого дебіла,
Пакет Алєксандровіч, помнім, скорбім»
2
Когда появились дети, вся моя любимая поэзия осталась в детском разделе. Нежно люблю Сапгира, Ренату Муху, Вадима Левина и Хармса.
А вот для себя для души все же больше люблю классическую прозу, чем поэзию.
А вот для себя для души все же больше люблю классическую прозу, чем поэзию.
Люблю стихи сколько себя помню. Помню, ещё во времена учёбы, даже там где можно было выбрать и выучить стихотворение на 2-3 куплета, я выбирала стихотворение на 2 страницы)
Сейчас в дополнение к моим любимым авторам, открыла для себя ещё и немецкую поэзию
Du musst das Leben nicht verstehen,
dann wird es werden wie ein Fest.
Und lass dir jeden Tag geschehen
so wie ein Kind im Weitergehen von jedem Wehen
sich viele Blüten schenken lässt.
Sie aufzusammeln und zu sparen,
das kommt dem Kind nicht in den Sinn.
Es löst sie leise aus den Haaren,
drin sie so gern gefangen waren,
und hält den lieben jungen Jahren
nach neuen seine Hände hin.
Сейчас в дополнение к моим любимым авторам, открыла для себя ещё и немецкую поэзию
Du musst das Leben nicht verstehen,
dann wird es werden wie ein Fest.
Und lass dir jeden Tag geschehen
so wie ein Kind im Weitergehen von jedem Wehen
sich viele Blüten schenken lässt.
Sie aufzusammeln und zu sparen,
das kommt dem Kind nicht in den Sinn.
Es löst sie leise aus den Haaren,
drin sie so gern gefangen waren,
und hält den lieben jungen Jahren
nach neuen seine Hände hin.
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу