Асталависта бэйби• 13 ноября 2023
Що повинна робити дочка, якщо серйозно?
Мати 87, хвора, інвалід.
Дочка винна в чомусь? Що робити, яке майбутне, якщо людину не можна вилікувати?
Якщо у матері було важке життя, в цьому є вина дочки?
Чи треба жити дочці самій, та допомогати по можливості? Якщо мало можливостей?
Дочка винна в чомусь? Що робити, яке майбутне, якщо людину не можна вилікувати?
Якщо у матері було важке життя, в цьому є вина дочки?
Чи треба жити дочці самій, та допомогати по можливості? Якщо мало можливостей?
показать весь текст
17
56
466
0
Я їздила допомогати з лежачою бабцею 5 років. З хворими дітьми сама сиділа.
Кожен тиждень все життя їзжу до мами. Не можу нікуди поїхати, за кордон, наприклад, як деякі зараз.
Кожен тиждень все життя їзжу до мами. Не можу нікуди поїхати, за кордон, наприклад, як деякі зараз.
11
1
Автор, мене мама народила в 26, сестру в 20. Жили бідно, батько алкоголік тиран, в маленькому містечку сумської обо. Потім батько ще й загуляв і вони з мамою розлучилися. Мама нам карʼєри будувати не допомагала. Я стала керівником відділу в айті компанії, сестра приватним нотаріусом, всі в Києві. Не перекладайте свою нереалізованість на інших.
У мене чоловік перший був. Корінний киянин, батьки в дупу цілували, вчився в гарній школі, і все винуватив батьків, що нічого не досяг, що треба було народитися в сімʼї багатій, як його друзі, або в інші роки, або в країні іншій. Я в свої 25 років «переросла» його 33річного і пішла далі, пішла здобувати карʼєру.
У мене чоловік перший був. Корінний киянин, батьки в дупу цілували, вчився в гарній школі, і все винуватив батьків, що нічого не досяг, що треба було народитися в сімʼї багатій, як його друзі, або в інші роки, або в країні іншій. Я в свої 25 років «переросла» його 33річного і пішла далі, пішла здобувати карʼєру.
11
3
Як я розумію, автор не мала можливості обирати професію. Їй потрібно було якомога швидше йти працювати, живучи з мамою на пенсію інваліда.
Мама не могла більше взагалі працювати, чи не хотіла?
Вашому дитинства не позаздриш, авторе. Не звертайте уваги на змій тут, бо так пишуть ті, хто жили в адекватних умовах в нормальних сім´ях. Знаючи подібне вашому життя з інтернету, дозволяють собі подібні висловлювання. Як можна судити, якщо і близько подібне не пережив. Люди не роботи, які виконують задану інформацію, вони мають почуття, переживання... Я лише можу уявити, скільки комплексів мама вклала у вас.
Обіймаю вас, авторе, живіть своїм життям, а мамі залиште дожити її. Продуктами в необхідним для існування допомагаєте, того і досить.
Мама не могла більше взагалі працювати, чи не хотіла?
Вашому дитинства не позаздриш, авторе. Не звертайте уваги на змій тут, бо так пишуть ті, хто жили в адекватних умовах в нормальних сім´ях. Знаючи подібне вашому життя з інтернету, дозволяють собі подібні висловлювання. Як можна судити, якщо і близько подібне не пережив. Люди не роботи, які виконують задану інформацію, вони мають почуття, переживання... Я лише можу уявити, скільки комплексів мама вклала у вас.
Обіймаю вас, авторе, живіть своїм життям, а мамі залиште дожити її. Продуктами в необхідним для існування допомагаєте, того і досить.
3
5
2
А ви своїм дітям допоможете? Їх ви, до речі, теж не в 20 народили. Їм ви щось повинні, а вони вам?
Чому вас так заклинило на ролі дочки (поганої-хорошої), а про свою роль мами і дружини ви забули? Дочкою ви ще максимум кілька років побудете, а що хорошого про вас діти згадають?
Знайомий буквально з свого дитинства допомагав хворій на розсіяний склероз мамі, допомагає зараз і мамі, і тещі (приблизно у віці вашої мами), усиновив дитину від першого шлюбу і волонтерить. Він комусь винен був? Не ниє.
Чому вас так заклинило на ролі дочки (поганої-хорошої), а про свою роль мами і дружини ви забули? Дочкою ви ще максимум кілька років побудете, а що хорошого про вас діти згадають?
Знайомий буквально з свого дитинства допомагав хворій на розсіяний склероз мамі, допомагає зараз і мамі, і тещі (приблизно у віці вашої мами), усиновив дитину від першого шлюбу і волонтерить. Він комусь винен був? Не ниє.
1
11
1
Ну ви ж свого сина теж в 35 народила, чого ж на 20 не зупинились? А так психіатр за вами плаче, чесно..
7
1
Пенсія мала в неї, бо працювала в НІІ. Пропонували їй аспирантуру (в 30), відмовилась.
Мені казала зараз, що через мене.
Я відповіла - мене ж ще не було тоді?
Виправилась - бо це важко, а в мене голова боліла часто)
І заміж через мене не вийшла( І захворіла, бо пізно народила(
Мені казала зараз, що через мене.
Я відповіла - мене ж ще не було тоді?
Виправилась - бо це важко, а в мене голова боліла часто)
І заміж через мене не вийшла( І захворіла, бо пізно народила(
3
В 40 родила, а не в 47. А автору хотелось, чтобы в 20. Она думает, что в 67 ей легче было бы за матерью ухаживать.
8
Автор, рожая вас, ваша мать думала только о себе. Чтобы на старость вы её досматривали. Что и получилось.
Не изводитесь.
Помогайте матери в меру своих возможностей и желания. Не более.
Не изводитесь.
Помогайте матери в меру своих возможностей и желания. Не более.
7
3
1
1
1
Уход, насколько я понимаю, заключается в посещении матери раз в неделю.
Там не столько того ухода, сколько претензий. Хотя сама автор как мама от собственной матери недалеко ушла.
Там не столько того ухода, сколько претензий. Хотя сама автор как мама от собственной матери недалеко ушла.
6
1
Автору нельзя такое писать. Это не ее случай. Ранняя инвалидность ее матери и ее характер сильно автора ограничивали в жизни, в том числе и в возможностях. Здесь действительно нет ее вины. Да, человек попал в такие говняные душераздирающие обстоятельства. Выход - смерть матери.
5
2
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу