Из-за чего был голодомор? Как вам рассказывали родственники?

Ну ви відома тут матрьошка. Тому не дивно що ваших ’працьовитих спеціалістів’ голод не торкнувся.

Точно родина нквдіста чи з чк

Семью моей бабушки раскулачили и выслали в голую степь, они сами строили дома из соломы и глины, основали село в Николаевской области в начале 20-х. Это были бабушки и дедушки моей бабушки.

Моя бабушка рассказывала, что их семья раскрутилась, всю жизнь пахали, не покладая рук, поэтому еда в доме была всегда, ее папа (мой прадедушка) выучился на агронома или на специалиста по сх технике, не помню уже, его ценили, их семья не страдала от голода ни в 30-е, ни в 40-е послевоенные. Кто как жил , одинаково не приходится.

В Киевской области не забирали, мои тоже держали корову и коз, было у них 13 детей, до взрослых 11 дожило, от чего и когда умерли двое не знаю.

А про свою сім´ю що розповідав?

Довгий час в Голосієвському районі вулиця , де жила його родина, носила його ім´я

До розвалу совка взагалі при дітях ніякі теми серйозні не обговорювали, совкова школа вчила дітей на прикладі павлика морозова здавати своїх батьків, розказувати про те що відхиляється від політики партії. Бабуся, Царство їй Небесне, 28 року народження почала розказувати про своє життя лише в середині 90х, до цього ще боялися що совок відновиться. В мене в голові потроху почало складатися, і про вєлікую атєчєсьвєнную, і про братські народи, і про інші речі.
Вчора якраз згадувала бабусічку....починала говорити вона потроху, чому з хлібом гратися ГРІХ, чому треба всіх остерігатися, чому треба економити і робити схованки з зерном і закрутками. Чесно скажу, добре, що вона не дожила до цієї війни. Ще в 2014 вона вже ледь ходила , а просилася поїхати на Майдан, боялася що кацапи знову нас захоплять і ’павтарят’.
Київщина, в селі був канібалізм. Дітей не випускали з хат, бо сусіди могли спіймати і з´їсти...вижили, бо була заможна працьовита родина, мали золото, дід воював в першу світову, батько бабусі був господарем, але ще до Голодомору їх вбили кацапи. Бабуся з іншими 3ма дітьми жила з мамою на хуторі, гарний дім, земля, кінь, корови...в ніч прийшли асвабалітжлі забрали все...стояла картопля зварена в глечику і борщ, винесли на вулицю вилили і розчавили чоботами, щоб нічого не залишилося. А потім одному сподобалася хата, каже бабці - забирай дітей і йди куди хочеш, хата тепер моя. В ніч, діти малі, вдягнутися не дали, прабабуся з 4ма малими дітьми пішла пішки 10 км в інше село до матері, малючок захворів і помер.
В батьківській хаті вже теж все забрали. Але були заховані золоті монети, прикраси якісь...ось прапраюаця ходила їх міняти на ’хліб’, в той ’продукт’ добавляли глину щоб люди вмирали в страшних муках. Але знаєте, за 1933 українці здали в той Торгсин 45 тон чистого золота?????!!!!! Тварі...лабоду їли, кору, черв´яків ...а потім прийшло рабство ...а потім тих хто вижив погнали вбивати інших українців з західних областей в 1939, а потім ще один 6олод в 46/47, щоб не згадували, що при німцях не так то й хреново жилося, в порівнянні з братушками. А потім знову рабство!!!!
Ви взагалі читаєте, знаєте, що путін ще з 21 року активно готував все для нового Голодомору на нових захоплених територіях??!! З ким там домовлятися?? Що це за наволоч поруч живе?? І хто ті, що розказує про нє всьо так адназначна, і про смажити шашлики ´біля пам´ятників жертвам геноцидів нашого народу? Люююди, очніться

Є ще дуже ґрунтовний документальний фільм про Голодомор в трьох частинах ’ Хлібна гільйотина’.Хто ще не розібрався в причинах і наслідках,дуже раджу подивитися:
https://youtu.be/v6yFgYpD7aA?si=IRKynMq3PEEQIEOJ

Ті хто не хотів воювати в 1919-21 , а думав відсидітися, хто хотів домовлятися - потім їли своїх дітей (або сусісдьктм) в 32/33! Таке саме й зараз...тільки після того як поїли дітей, ще довелося стати рабами а через кілька років знову йти воювати, тільки вже в одному строю з своїми вбивцями.
Найогидніше, що нам заборонили пам´ятати про цю страшну сторінку в нашій історії, є кончені тварі, які розказують що і голодомору, і рабства не було, а прекрасні братушки роздавали їх батькам квартири, і марожєноє було вкуснає. Тварі

От я теж про це думала : що в лісі ж є гриби, ягоди, в річках риба. Якихось зайців можна було капканом наловити, наприклад. Бо люди ж вміли полювати

Це теж недоступне було? Бо якось у бабусь дідусів не запитала.

А хто пам‘ятає в чому сенс було так Сталіну робити? Щоби що?

Ее в те годы никто не мог оценить по стране. Потому что страна опухшими от голода гражданами не хвасталась по радио или в газетах. Люди оценивали по своему селу, своей семье. Тысячи живых свидетелей дожили до независимости Украины.

Київська область, бабуся завжди на сусідку дивилася з ненавистю..потім розповіла, що голова сімейства там зразу побіг до совєтів, в нього теж дітей з десяток був, так він і забрав корову в моєї прапраьабці (в хаті лише 3є малих було і 2 жінки), а ще ’працював на підводі - ходив по хатах збирав трупи, за це совєти йому хлібину щодня давали

Мої такого не пам´ятають-центральна Україна. Було голодно, але щоб голодомор. Тримали 12 кіз. У бабки було 8 братів, всі живі. Голодно було після,війни, коли чоловіка вбили на фронті. В інституті їздили дані збирали про голодомор це був 1995 рік, ніяких доказів ми не знайшли. Наш викладач писав дисертацію з цього питання, тому у кожного було своє завдання.

Майже 100 років минуло,а росіяни від своїх планів не відмовилися.

У моих не забрали их живность всю, но никто не давал. Там не было мужчин взрослых, жили 2 сестры с детьми. Одна мужа похоронила в 31 году, а про вторую даже не знаю, где делся ее муж и был ли он в принципе.

Ось Вам про ’неурожай’ мого знайомого в Луганській області:

’Спогади про голодомор моє бабусі, які розповіла вже мені моя мама.

У рідному селі моєї мами - Заїківка, Луганська область в 1914 році проживало 1174 особи. Під час голоду 1932-1933 років за архівними даними в селі в жахливих муках померло 298 людей, практично майже кожен четвертий житель. Це одна з найбільш жахливих цифр в районі. До речі, в районному центрі - селищі Білокуракине кількість встановлених жертв Голодомору 1932-1933 років склало 371 чоловік. У Заїківка, як і по всій області, діяли спеціальні бригади по вилученню буквально всіх припасів продуктів - зерна, круп, овочів. Всього, що можна було використовувати в їжу. За допомогою спеціальних щупів в пошуках прихованих припасів активісти цих бригад протикали стіни, підлоги, горища, стоги сіна і соломи, територію внутрішніх дворів і городів, щоб виявити все, що могло бути приховано, нехай навіть і в мізерній кількості. Були випадки, коли забирали вузлики з жменькою гороху, проса або сушених яблук. Люди вмирали цілими сім´ями.
Наприклад, у брата мого прадіда Гринько Федора Сергійовича померли всі - він з дружиною і шестеро їхніх дітей. Загалом, це був жах - люди вмирали всюди: хто вдома, а хто йдучи по вулиці. Померлих уздовж доріг кидали на віз, і всіх відвозили і скидали в яму, щоб присипати землею. Причому збирали мертвих раз в тиждень або навіть рідше, оскільки не було кому це робити. Сморід по селу стояв жахливий. Голод змушував людей їсти лободу, кропиву, жолуді, кору осики, серцевину стебла соняшнику, ряску і інші трави і бур´яни. Доходило до поїдання падали, і навіть канібалізму.
Мій рід по маминій лінії отримав продовження завдяки тому, що моя прабабуся Меланія швидко і якісно ткала. Виткане нею полотно обмінювалося прадідом Дмитром хоча б на якісь продукти. Один раз поїхав, не було півтора тижні, у бабусі вже почали пухнути ноги, вже не вставала, думали, що десь діда вбили або зіштовхнули з поїзда, а їздили на дахах вагонів, ховалися, адже з сіл не випускали нікуди, потайки пробиралися. Слава Богу, дід приїхав живий і з продуктами в мішку. Так і протрималася багатодітна сім´я Гриньків до нового врожаю.
А в 42-му діда ще за доносом запроторили до в´язниці, ніби агітував за німців, а у нього 4 сина в армії. Добре попався розумний слідчий, просидів півроку, а в грудні випустили через непідтвердженість фактів.

Так,а потім совєти вбили Джонса десь в третій країні.
Така була особисто його ціна

Моя бабушка рассказывала, что они тогда ели даже землю и кору с деревьев... А когда зацветали деревья акации - было счастье, они ели эти цветочки как большой деликатес! Они жили в Кировоградской области. А еще она рассказывала, что им как-то удалось припрятать жменьку зерна в хате, чтобы кормить самых маленьких. И как они боялись, когда приходили с проверкой... Но маленькие всё равно не выжили ((
Бабушка до последних дней когда смотрела на цветущую акацию всегда тихонько плакала (( У нас перед балконом растет огромная акация, и когда бабушка приходила к нам в гости, она выходила на балкон, долго смотрела на нее и катились слёзы (((
А когда после обеда на столе оставались крошки, она их всегда сметала в ладошку и ела...

Суки москальские, сколько вы горя нашим людям принесли!!!

Дуже раджу перечитувати дану тему перед тим як писати що нада договаріваца з кацапами і в окупації вільне життя і що гірше ніж зараз вже не буде

И почему похоронила в 31?

А до хати приходили молотов і каганович, чи росіяни з москви-ні, свої! Не в 33, але стабільно при владі були українці

теперь из-за океана виднее что у нас тут происходило?

Нет, простая семья и остальные простые семьи выжили. Достаточно поехать и походить по старому кладбищу, я написала названия сел, не было в тех годах там массовых захоронений.

а теперь касательно индустриализации как одной из причин уничтожения нашего народа

на Донбасе все разрушили, а все это было построено ценой жизни наших предков, а они нам теперь рассказывают, что это все их коммуняцкое наследие

русня - уроды конченные