Брак рушится..не справляюсь

Вам головне домовитись про фінансування дітей, враховуючи, що старша дочка поступає. Бажано, закріпити зобов´язання нотаріально. Можна навіть ДО офіційного розлучення. І все, видихайте! Хай бачиться з дочками на вихідні, як хоче. Головне - їх утримання. Не копайтесь там у їх споріднених душах, по фіг взагалі. ’Здох і здох’

мне так больно и мерзво от мысли, что он точно ей плачется в жилетку, какой он был несчастный 18 лет, и как я его не ценила, а она поддакивает и говорит что только она его понимает и .д. Это все так банально и предсказуемо.....

нет квартира моя

То він ще й приймак?

так, з іншого міста до мене приїхав, і до неї в її квартиру піде

Блін, ви можете це не мусолити у своїй голові?? Женіть ці думки геть! Робіть щось інше, руками, ногами, головою. Бо якщо не доходить, то доля пошле вам такі обставини, у яких все вишибе із голови, і тоді вже почнете різко думати за інше, приказуючи ’яка ж я була дурна, що страждала і мучилась через вчинок чоловіка’. Не змушуйте себе порівнювати. Дайте собі місяць відстраждати, умовно, і досить. Викиньте це сміття із голови!

До психіатра,він випеше ліки

Ну просто мєчта, а не муж. Є за чим сльози лить.

От мужика , который вас не любит, не хочет и хочет от вас уйти к другой. Возьмите себя в руки . Вам всего 46 лет . Займитесь собой, своей самооценкой, своей жизнью. Не привязывайтесь вы как собачка к мужику . Ни к какому . Учитесь любить себя, ставить свои интересы на первое место. А там и жизнь наладится. И детям рассказать как есть. Что папа изменяет и уходит к другой женщине. А то папа им сказок нарассказывает, что вы окажетесь во всём виноватой.

Дайте спокою з тою Європою!
1. Зарплата у нього офіційна мінімалка. Якщо ви в Європах не в курсі, це аж 150 євро, на двох діток 50 євро аліментів вийде.
2. Законослухняність у нас і в Європі - два веееликі різниці, які два тижні?
3. Тато йде у прийми в однокімнатну квартиру, які окремі кімнати???

Я навела приклад, а не дала мануал, як діяти Автору.
Звісно у різних країнах і за різних обставин - по-різному.
Проте акцент мій на тому, що татуся потрібно ЗАДІЯТИ щодо фінвідповідальності та домомоги з дітьми. І робити це не обов´язково через аліменти, це не вигідно в даному випадку. А от домовленість - саме те. Якщо він так дуже любить - то нехай і піклується, проговорити все треба, а не чекати, поки він сам спроможеться.
Бо та нова, маючи свою доньку, швидше пересуне акценти на власні потреби і потреби своєї дитини. То нехай Автор бере бика за роги і продумає домовленості, а не сльози лиє.

нет. он работает дома (как и я) и никуда не ходит

Как объяснить детям пусть думает ваш предатель, в не вы, 4 года отходить это вы загнули, вы еще молоды и можете расчитывать на новые приятные отношения, уже не до детей и прочих хлопот, сплошное удовольствие

так а чего вы тогда ожидали?? Если у них все слажено и единение душ, то это далеко не ’бес в ребро’. Люди не должны жить вместе, если нет ни любви, ни уважения.

Крушение мира будет, если родители неправильно объяснят. Ребенок не теряет отца, он просто живет отдельно

не все такие козлы

Немає бумерангу... нажаль

Автор я була у вашій ситуації! Тільки от у вас розлучатися хоче,а в мене сказав, що вона буде бо з нею в нього дитина і все і все! І нікуди не збирався йти на постійно! Мені ще й фея написувала- вчила життя,що він має вибрати нарешті кого любить...Він був єдиний чоловік в моєму житті, любила до безтями! 2 місяці спала по 2-4 години, за 3 тижні -11 кг.Чесно жити не хотілося, інколи по дорозі додому купувала бутилку щоб випити і заснути, а вдома всі віскі подопивала, хоча раніше навіть на весіллях не пила!Просто кошмар був- боляче до безтями.. штрафи за перевищення швидкості в тд і тп.Тут кажуть вбиватися...він не йшов,а я просила йди.. любила і ввечері лягаючи спати думала- ось проснуся вранці,а це поганий сон! Так почалася повномасштабне вторгнення - де він був!? В неї - я сама відвозила дітей з нянькою від Києва! І почався повний кошмар... навіть все не брехав куди їде...Що вам сказати - зараз в мене добре! Вбиваючи себе ви нічого доброго не зробите- зціпили зуби і з достоїнством прийняли! Знаю,що говорю ... Мені ще болить досі - але зрозумійте у вас немає виходу, вірніше він один - прийняти з достоїнством ситуацію!

Автор, співчуваю. Тримайтеся
Все з часом налагодиться

для меня это одно и то же. И как ни крути обеспечение их потребностей будет в разы меньше

А от і ні)