неДоПриличий• 05 декабря 2023
В каком возрасте вы поняли что готовы к рождению ребёнка?
показать весь текст
1
75
0
В 26 задумалася про те, що хочу дитину. Стали готові і морально і матеріально в 29, тоді і завагітніла.
Я навіть не сумнівалась, що в мене ще є час. Але здала аналіз просто так за компанію з іншими аналізами і виявилось, що немає. Що робити з цією інфою не знаю.
Мда, тоже очень мало... Я кстати раньше и не сдавала, даже и не знаю сколько у меня было в 38. Мне в репродуктивной клинике говорили что надо минимум 1 для нормальных попыток стимуляции.
Та тут писали що з низьким (наче 0.3)вдалося завагітніти самостійно щей швидко. Хотя парі казали тільки ЕКО
Ніколи не була готова. Навіть у першому шлюбі, коли вже типу «було час», я сумнівалася. Розлучилися. В нових відносинах почала замислюватися, що від цього чоловіка хотіла би дитину. Завагітніла, не плануючи в 30. В шлюбі 15 щасливих років.
У меня ещё всё впереди, только собираюсь сдавать анализы. До этого гинеколог отговаривала, так как раньше я не планировала детей. Говорила мол, зачем проверять, если я не планирую, вот когда решусь, тогда и заняться этим вопросом.
Задумалась в 25. В 29 четко озвучила мужу, что хочу детей, и сразу начали планировать. Родила в 32 и в 33 года. Иметь погодок было, можно сказать ,мечтой. Уже 6 лет прошло, и думаю, это ж как мне сильно тогда гормоны в башку ударили, чтоб сознательно погодок хотеть растить. Зато сейчас очень весело дома, никто не скучает:)
Мені 28, ще не зрозуміла. І навіть жодного разу не виникало таке бажання. Іноді мене це трохи лякає, бо починаю думати, що ж буде, якщо мені так і не захочеться. А якщо не народжу, а в 40-45 пожалію ( знаю, що в 40 народжують, але для мене це пізно, говорю тільки за себе, якщо що). А тоді думаю, що буде, якщо таки народжу і вже після буду шкодувати. Це ж ще гірше. А в подружок, знайомих, кого не запитай, то половина ледь не з 18 тих дітей хотіли, а я такого не відчуваю. І не знаю, чи зі мною щось не так, чи все ок, але питання дітей важливе і як вибрати, не зрозуміло
начала допускать такую мысль около 30, сейчас 33, есть рядом надежный партнер, но я пока не стою на ногах, да и в планах решить вопрос с жильем, короче, не до детей сейчас
Поняла в 26, забеременела в 29, родила в 30, потом поняла что не была готова, хотя по факту справилась хорошо, сейчас 38, второго и в мыслях не было, считаю что воспитать смогу и 3х, первого обожаю, но больше иметь детей не готова. Если бы не было сейчас детей, то и не рожала бы... ситуация стремная в мире, все слишком сложно и нестабильно для таких обязательств.
я теж не відчуваю сильного материнського потягу, хоча мені 33, але впринципі, було б цікаво, що з цього проекту вийде) Тому не накручуйте себе, прийде час і все стане вам зрозуміло
вагітність була незапланованою в 31 рік. не готова була морально, взагалі ніколи не хотіла дітей.
але аборт зробити не змогла.
після народження дитини була важка депресія, любов до дитини почала зʼявлятися десь після року, до цього тільки відчуття обовʼязку по догляду за дитиною. морально легше стало коли завершила гв в два роки.
зараз дитину люблю більше за все на світі. і як би була можливість щось змінити - нічого не міняла би
але аборт зробити не змогла.
після народження дитини була важка депресія, любов до дитини почала зʼявлятися десь після року, до цього тільки відчуття обовʼязку по догляду за дитиною. морально легше стало коли завершила гв в два роки.
зараз дитину люблю більше за все на світі. і як би була можливість щось змінити - нічого не міняла би
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу