Бісить кума

Вона може виїхати, в них є дім на закарпатті, квартира у Львові, то значить не так і страждають її діти, як не їдуть, маючі змогу. Вони не з тих, у кого нема коштів на переїзд. То до чого ці порівняння?

одни проблемы от этого кумовства. Когда уже запретят эти крестины, чтоб облегчить людям жизнь?

Ви як читаєте? Що все чуже, мова чужа. Вчитись навпаки хоче, але не може, бо треба знати мову і робити пбітур, а тільки після цього університет, а це все роки

Так кожний з вас зробив свій вибір. І в кожного - свої труднощі, пов´язані саме з цим вибором. Навіщо мірятися, кому важче? Тим більше, що все це буде дуууже суб´єктивно... Єдине, про що намагаюсь не забувати особисто я: люди в Україні зараз дуже вразливі. І тому я намагаюсь не додавати друзям болю недоречними чи некоректними розмовами. Не тому, що мені психологічно легше. А тому, що я все ж знаходжусь в безпеці.
На відміну від них.

Автор я з кумою не спілкуюся вже рік. От сьогодні вона через чоловіка передала подарунки для дитини на різдво. От сиджу і думаю: і нащо воно мені? Це типу думає про дитину всеодно, навіть якщо не спілкуємося чи показати що вона все-таки краща за мене , бо подарунки передала ?!

Я б на Вашому місці взагалі звела спілкування до 0. Так легше, повірте.
Закордоном не до подарунків

Ну ви от починаєте мірятись.
Те що у вашій уяві закордон це як манна небесна не значить що так є, тут читаєш дорослим не комфортно, а що про дітей казати?

Не до всех це доходить. Деякі кидають немічних батьків і тулять світ за очі і пофіг як вони там.

Це Ви у себе запитайте,до чого ви обоє міряєтесь не буду писати чим,а не мене питайте.
Тому і сказала,що ви вартуєте один одного, або,як кажуть:’яке йшло,такого і здибало’,бо будь хоч хтось розумний в цій ситуації,то взагалі не порівнював ці ситуації,які максимально дивні.

Від того що мамку бомбить.

Вчитися в Україні без приписного хлопець не може. В сина його немає

Блиииин, автор, ну вы непробиваемая
Ваш маленький крестник живёт в войне, а вы сравниваете это с трудностями вашего сына от переезда за границу?

Ви як моя кума? Ну то й що, що ті ваші знайомі не страждають? А в мого сина інша психіка. І на курси його не беруть до 18, вчить мову у школі + репетитор. В мене теж зараз В2. До чого це міряння?

Окей. Пусть здесь язык учит и поступает в универ или колледж. Ваш сын страдает, что у него нет приписного и поэтому он не может учится в Украине?

Повірте проблеми тільки у вас. 17 той вік коли час не тільки вчитись, а хватається все на льоту. От в 40+ в більшості проблеми але освоїтись.

Повертайтесь, і ви будете в своєму домі разом з татом

Саме так. Це такий подаруночок-втик. Щоб пригадали, хто з вас на білій конячці.

Так это вы бросили своего мужа и папу

Всі питання до хуйла.

А сейчас в 17 выпускают?

Ну і не уявляйте. Дуже багато дітей тут страждають. Не всі діти в класі приймають українців. Двоє дітей моїх подрух до істерик не хочуть у німецькі школи, прогулюють, штрафи, психологи. Чи ви думаєте, що якщо нема сирен, то дітям тут легко? Легко малечі. Підліткам важко

больныe родитeли? служащий муж, работа?

Она хочет моральной поддержки от Вас. Неужели этого не понятно? Уровень ее стресса в разы выше чем Вашего, у ВАс адаптация и социальные вопросы, у нее стресс, хронический уничтожающий все системы в теле.. Вы выехали и уровень Вашего стресса ниже и вид его иной, она хочет понимания... тем более дети 4 лет и 17 - это разные дети. В 17 - это уже не ребенок, а взрослый парень.. ВЫ выехали практически с мужчиной.. Если вы дружны почему не поддержать ее?
Моя кума выехала более 1.5 лет к мужу в готовые условия заграницу.. вышла на связь 1 раз и ноет.. стонет как сильно ей плохо потому ШО она переживает об Украине.. как мои дела не спросила ни разу.. Адаптации у нее нет, она имеет опыт жизни заграницей, многолетний, там все готовое ничего искать, приспосабливаться не нужно.. и ей ’плохо! пожалейте ее’ Автор, Вы когда выехали что-то хорошее пытались сделать для тех кто остался? Поддержать, понять? узнать? Тут люди волонтерят, воюют, помогают, донатят, стараются.. А Вы?

З яких причин дітям має бути важко? В них нема дорослих проблем, в новому середовищі швидко адаптуються

Так ГОУ ту хом

Все-таки на западной нет таких прилётов как в Киеве, например

Не врите))). Берут на курсы. Со мной учатся дети после школы, но у них Б1 уже есть. Им по 17 лет. А , вообше, Вы -непробиваемая. ’Страдать’ в социальнозащиненной стране от ничегонеделанья или находиться в стране, где идет война. Сравнили , извините, х.ер с пальцем. Кстати, психологи в Германии бесплатные, то есть покрываются страховкой. Ещё можно в Югендамт обратиться, чтоб помогли.

Я не маю претензій до дитини і так, думаю про малого іноді. Я не краща і не гірша за неї, я інша. Це вона чомусь вирішила, що я гірше

Ну я так одразу і подумала). Реально, не спілкуємося взагалі, навіть повідомлень чи картинок в Вайбері. А тут на тобі ))
Ну мені всеодно ) Мені спокійніше без таких дорікань як у автора. Хоча я і не виїжджала.
Теж на початку війни погляди розійшлися, якось ще трималися, а потім зрозуміла що ми все-таки з різних світів.
Не розумію навіщо тягнути такі спілкування. За похресника можна помолитися. Я в Миколая просила добра і здоров´я похреснику.

может деньгамт автору сбросимся, их же там так плохо