Не відчуваю закордоном в Німеччині відчуття безпеки(( а в Україні також..

В Україні страшно через ті ракети, дрони. Та і власне я ще роки 2 до повномасштабного вторгнення раші не мала відчуття безпеки і спокою, бо трохи не вийшов один бізнес і вийшла в мінус і стосунків не було в той час, тобто не було ніяких опор. Ще й вік - 34 роки (через 3 місяці вже 36) коли як би пока якщо не в карєрі, то хоч у сімейному сенсі состоятися..
От вже понад рік (коли рік тому були блекаути) я в Німеччині. Звісно, оскільки ні грошей, ні знайомих, ні знання мови не було, то я потрапила в забите село Баден-Вюртенберга. І як раз тоді почалися курси мовні. Тому оскільки з нуля, то 7 місяців майже постійно відволікалася від дурних думок вивченням мови... А потом виявилося, що екзамен не здала, хоч усі зусиля в мову вкладала. Звісно в селі особливо не поспілкуєшся, щоб практикувати...
Повтор може через місяці 3 аж буде. Але за ці 4 місяці після екзамену я трохи все проаналізувала, побачила який ту контингент - багато алкашей, мабуть і наркоманів.. ще й занурилася в питання як таки ут взагалі все по роботі влаштоване. З моїми данними я заробляти нетто максимум 1100 зможу. Та і тут роботи мало. А іздити з 2 пересадками де між поїздами 45хв чекати - ну таке.. ще в одну сторону майже 2 години... і це заради тих грошей що і як виплати+аренда+страховка+проїзд...
В більше місто переїхати я не знаю як без робочого контракту. Та і як жек на перегляди квартир ходити, якщо попит великий і треба хоча б 2 подивитися на день, бо ж проїзд майже 4 години туди і назад, і не факт що фермітери погодяться в зручний час, щоб перегляд за переглядом..
Чоловіки тут усі сімейні, або юні.. Та і настрій неромантичний - і воно ж відчувається їм що мені тривожно і страшно тут.
Думаю писати кундігун (це за 3 повних місяці треба) на аренду і їхати в Україну. Але тоді буде майже 1.5 роки яу не в Україні.. Ситуація все важча в Україні (повертатися дасть Бог буде куди в Києві). Ще і ту самотній нічого не відкласти толком по грошам...бо багато чого треба іноді непередбачуваного купувати (я з невеличким чемоданом їхала, тому звісно треба щось докупляти з речей доводилося)- так, за вирахуванням проїзду буде 300євро на перший час..
І це емоційне виснаження ще таке що я перевтомлена навіть якщо типу нічо не роблю. Друзів тут нема.