Подумала по глобальне. Світ насправді безсторонній, не добрий і не злий. Правда?

Знайшла такі цікаві слова.
Світ абсолютно простий в безторонній. Він не добрий і не злий. Немає нікого, хто б виправляє наші помилки, немає нікого, хто би пильнував за збереження балансу між добром і злом, дбав при беззастережне дотримання справедливості. Але є ми самі, і якщо ми піддаємося слабкості й опустимо руки, то нічого з чого не вийде, час просто застигне або посуне назад. Діти помирають від хвороб, гинуть у війнах,трагічних випадках, так і не збагнувши для чого народилися. Диктатори, вбивці купаються в крові, уникають кари, судді карають невинних, хтось пробивається до вершини, а соромʼязливі генії гниють у тіні.

Але у всьому цьому немає прихованої сутності чи вищої мети. Жодна страждання не забезпечать вічного життя. І ніхто не отримає відплати за вчинене зло після смерті. Усе, що важить, стається тут, навкруги нас, а не в порожнечі понад головами.

Людство є нестійким і не контрольованим механізмом, який будь-якої миті може почати їсти сам себе.

Згодні?