все по ГОСТу!• 21 января 2024
Дівчатка, я загнала себе на саме дно(
5 років тому я була в депресії і вона була дуже сильною. Зараз мені значно легше, але постійно прокручую в голові, що через мене страждали мої рідні люди, що я не давала достатньо любові своїй малесенькій дитині. Відносини з чоловіком були нестерпні, ледь не дійшло до розлучення. Але тепер наче все наладилось, та я не можу відпустити минуле, я вважаю, що я не маю права бути щасливою, бо завдала болю близьким людям. Але ж як хочеться жити нормальним життям і про все забути. Чи вдалось кому вийти з депресії і стати знову щасливою людиною?
8
4
13
38
0
Подумайте про те, що ви теперішнє пропускаєте, жаліючи за минулим. І в майбутньому знов будете бідкатись, що недолюбили, недожили і тд. Відпустіть минуле, ви жили як вміли. Тепер почніть спочатку
11
Поговоріть з чоловіком вибачтесь і живіть далі.
В мене теж була депресія хоч я намагалась триматись і чоловіка не чіпала він мене покинув з малими дітьми.
Так от вам посчастило, скажіть йому дякую і живіть далі.
В мене теж була депресія хоч я намагалась триматись і чоловіка не чіпала він мене покинув з малими дітьми.
Так от вам посчастило, скажіть йому дякую і живіть далі.
4
Увы автор прежней жизнь после депрессии уже не будет. Как правило это ваши травмы детства и юности. Они на всю жизнь это как ПТСР у военных.
1
5
Это у вас натура такая. Даже, если у вас будет все супер-пупер, просто не к чему подраться, ваш мозг все равно найдет причину по которой нужно попереживать, потревожиться. Как наркотик он ищет это и находит. Или меняйтесь сами или вы не долечились.
13
Буде. У жінок така депресія часто через народження дитини. Дитина росте і радує жінку і все забувається.
5
1
Треба відпускати, автор. Немає минулого. Ми всі робимо величезну купу помилок. Малих, великих, трагічних які не виправити. Але життя продовжується. Новий день- нове маленьке життя, не псуйте його тим, чого вже не повернеш. Все що відбувається, лише досвід. Зробіть висновки і живіть далі. Все буде добре.
11
Попробуйте начать каждый день мысленно хвалить себя за любую сделанную работу, отвлекайтесь от тяжёлых воспоминаний маленькими радостями, дарите любовь близким и Ваша жизнь наладится.
2
Ні, в мене не така натура. До депресії я була дуже позитивною людиною, уміла радіти простим речам
Значит нужно к врачу. Из одной ямы вылезли, теперь нужно из другой вылазить. Пока снова не скатились в первую.
3
Просто дозвольте собі це.
Тоді ви мали на те причини і мали повне право бути слабкою, (підставити що ще треба).
Зараз ви впоралися і живете далі, але якщо вашим близьким колись буде так погано, ви обов´язково підтримаєте їх так, як колись вони підтримали вас.
Тоді ви мали на те причини і мали повне право бути слабкою, (підставити що ще треба).
Зараз ви впоралися і живете далі, але якщо вашим близьким колись буде так погано, ви обов´язково підтримаєте їх так, як колись вони підтримали вас.
ПТСР у военных лечится. И даже без лечения до 50% ПТСР в течение года излечиваются. Это статистика. Депрессии так же эффективно лечатся психотерапией и АД.
Это же не ампутация, а аффективное расстройство.
Травмы детства - это факторы склонности и все.
Не катастрофизируйте, лучше обратитесь за помощью.
10
Я також попри складну юність і не тільки вміла відчувати себе щасливою навіть сидячи на лавочці у парку під сонечком. Потім, мабуть, була післяродова депресія. Я цього не розуміла довго. Але з того часу же 14 років я не відчуваю щастя взагалі. Ніщо не провокує в мене того відчуття. Я розумію, що мала б відчувати це в певних ситуаціях, але нічого немає. І також загризаю себе докорами сумління за минуле, за дратівливість, за зриви, за сльози і постійну похмурість. І життя вважаю вже позаду, попереду нічого не бачу. Можливо, у мене і далі депресія, не знаю, бо не валяюсь клубочком, і в принципі доглядаю за собою, намагаюсь часто робити те, що мені хочеться, але... Якщо вас мучать тільки докори, думаю, ви можете це подолати і вам цього бажаю
6
1
Ответ дляБез_паніки
ПТСР у военных лечится. И даже без лечения до 50% ПТСР в течение года излечиваются. Это статистика. Депрессии так же эффективно лечатся психотерапией и АД.
Это же не ампутация, а аффективное расстройство.
Травмы детства - это факторы склонности и все.
Не катастрофизируйте, лучше обратитесь за помощью.
Птср не вылечивается самостоятельно. Это не простой диагноз.
До 80% вылечиваются люди, которые пережили сильный стресс. Сначала травматическая ситуация, потом до 6 месяцев может быть разная симптоматика (кошмары, флешбеки и тд), а потом у 80 % выздоровление, а у 20% птср. Данный диагноз ставится тем, кто как раз не смог вылечиться, и спустя 6 месяцев после окончания травматической ситуации.
До 80% вылечиваются люди, которые пережили сильный стресс. Сначала травматическая ситуация, потом до 6 месяцев может быть разная симптоматика (кошмары, флешбеки и тд), а потом у 80 % выздоровление, а у 20% птср. Данный диагноз ставится тем, кто как раз не смог вылечиться, и спустя 6 месяцев после окончания травматической ситуации.
Ну значит вы не долечили свою депрессию, если снова одни страдания и сомнения. Идите опять к психиатру, проходите лечение.
ну так вместо того, что корить себя, отдавайте свое внимание и заботу людям, которых Вы обидели.
2
Розумію вас, обіймаю 🫂
6 років тому в мене була сильна депресія. Мені довго підбирали препарат, я ледь викарабкалася. Багато працювалаинад собою сама, читала всяке з психології, ходила новими шляхами додому і те де. І боролася з почуттям провини. ЦЕ ЗАРАЗ У ВАС ! і це веде до депресії. Виходить замкнене коло.
Направте свої думки в інше русло. Подалі від почуття провини. Наприклад, так: ’поки я хворіла й страждала, мої рілгжили нормальним життям, без душевних переживань, страждань, жахіть. Слава богу, що так було. Тепер усе буде краще в нас усіх ’.
І ще. Ніколи не згадуйте той період. Не повертайтеся туди думками. Нікому про це не розповідайте. Не проживайте це ще раз. Бо цепанете синдром жертви - і хана, усе заново.
Сил вам!
6 років тому в мене була сильна депресія. Мені довго підбирали препарат, я ледь викарабкалася. Багато працювалаинад собою сама, читала всяке з психології, ходила новими шляхами додому і те де. І боролася з почуттям провини. ЦЕ ЗАРАЗ У ВАС ! і це веде до депресії. Виходить замкнене коло.
Направте свої думки в інше русло. Подалі від почуття провини. Наприклад, так: ’поки я хворіла й страждала, мої рілгжили нормальним життям, без душевних переживань, страждань, жахіть. Слава богу, що так було. Тепер усе буде краще в нас усіх ’.
І ще. Ніколи не згадуйте той період. Не повертайтеся туди думками. Нікому про це не розповідайте. Не проживайте це ще раз. Бо цепанете синдром жертви - і хана, усе заново.
Сил вам!
3
в таких випадках саме головне це ОБОВЯЗКОВО починати ранок з налаштунку, ну тобто нагадувати собі цілі, бажання. і все буде добре!
інакше непомітно депресія знову братиме своє..
інакше непомітно депресія знову братиме своє..
У мене була депресія. Тому я розумію, прото ви говорите але після одужання, я почула дуже хороші, здавалося прості, але важливі слова: «немає минулого і майбутнього, а є зараз. Тому потрібно жити не минулим, чи в очікуванні, що буде в майбутньому, а жити, усвідомивши, що є тільки тут і зараз». А ще почула трактовку з Біблії, яка мені дуже сподобалася. І теж допомогла менше повертатися в минуле і корити себе: історія про те, як Бог наказав жінці йти з палаючого міста, але ні в якому разі не повертатися. А вона повернулася і закам’яніла. От це навіть у Біблії написано, наскільки неправильно оглядатися у минуле.»
1
Нет, не так.
От травмы до 3 дней - острая стрессовая реакция.
От 3 дней до 1 месяца - это острое стрессовое расстройство.
Если симптомы сохраняются дольше 1 мес, тогда ставится диагноз ПТСР. Есть ПТСР с отсроченным началом. Симптомы могут появляться спустя 6 мес и дольше.
Согласно статистическим данным только у 25-30% переживших травматический опыт (и тут есть отдельные четкие критерии, что можно считать таким травматическим опытом, и это не страшные новости и не проживание в воюющей стране) будет ПТСР. И до 50% таких случаев могут излечиться в течение года без лечения.
Итого примерно 15% переживших травматический опыт будет требоваться травмафокусированное лечение.
Это не мое субъективное мнение, это современное научное понимание природы ПТСР.
От травмы до 3 дней - острая стрессовая реакция.
От 3 дней до 1 месяца - это острое стрессовое расстройство.
Если симптомы сохраняются дольше 1 мес, тогда ставится диагноз ПТСР. Есть ПТСР с отсроченным началом. Симптомы могут появляться спустя 6 мес и дольше.
Согласно статистическим данным только у 25-30% переживших травматический опыт (и тут есть отдельные четкие критерии, что можно считать таким травматическим опытом, и это не страшные новости и не проживание в воюющей стране) будет ПТСР. И до 50% таких случаев могут излечиться в течение года без лечения.
Итого примерно 15% переживших травматический опыт будет требоваться травмафокусированное лечение.
Это не мое субъективное мнение, это современное научное понимание природы ПТСР.
До речі, можна й я запитаю - часто бачу в Інстаграмі як дівчата викладають свою ранкову рутину й завжди зранку щось пишуть в блокнотах. Мене цікавить що це? Пишуть плани на день ? Якось дивно
по ходу вы все еще в депрессии
или сменили ее на что-то новое, какой-то мазохизм
в любом случае не здоровы
или сменили ее на что-то новое, какой-то мазохизм
в любом случае не здоровы
після сну йде перезавантаження. в тому числи заїзжені програми з підсвідомого вилазять, а саме депресивність, забування бажання вилізти з депресіі. тому якщо була депресія, то щоб знову не опинитися в сраці, треба примушувати себе зранку ’збирати на недепресиавний лад’ - інакше знову расхлябає..
кажу, бо добре в темі.
кажу, бо добре в темі.
автор, ваша проблема - депресивна румінація, і з цим треба працювати в психотерапії. Змінювати ваше надане значення тим подіям і переконання про себе і свій досвід.
Ідея покарання ще нікого не зробила кращим.
І ймовірно ваша депресія так і не відступила.
Щоб відпустити минуле, варто подумати, яке ви хочете майбутнє.
Ідея покарання ще нікого не зробила кращим.
І ймовірно ваша депресія так і не відступила.
Щоб відпустити минуле, варто подумати, яке ви хочете майбутнє.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу