Непереможна• 22 февраля 2024
+18. Повсякдене життя московитської родини.
Хто читав Горького?
Довго думав, як би це краще показати повсякденне життя родини в Кікімерії. Бо як і нині, колись воно суттєво відрізнялося залежно від території. Москва -то одне, a якийсь Мухосранськ - зовсім інше. На допомогу несподівано прийшов Максім Горькій і його автобіографічний роман «Дитинтство». Горького ще зажиття проголосили апостолом соцреалізму, то ж не вірити йому немає підстав. Зрештою, Як можна не вірити людині, котра Леніна бачила!
Отож, беремо за основу нашої розповіді опис побуту родини Алєксєя Максімовіча Пєшкова (то справжнє ім´я письменника). Місце дії – не столиця, не глубінка, а цілком пристойне і заможне на другу половину ХІХ століття містечко Ніжній Новгород на Волзі.
Після смерті батька та новонародженого брата під час епідемії холери в Астрахані 1873 року юний Альоша з матір´ю Варварою перебираються на постій до її батька, і його діда Васілія Васільевіча Каширіна. Старий працює цеховим старостою у майстерні з фарбування матерії. Цей «небольшой, сухенький старичок» неймовірно прикрий і по буху всіх регулярно заябує своїми історіями з часів бурлакування на Волзі.
Довго думав, як би це краще показати повсякденне життя родини в Кікімерії. Бо як і нині, колись воно суттєво відрізнялося залежно від території. Москва -то одне, a якийсь Мухосранськ - зовсім інше. На допомогу несподівано прийшов Максім Горькій і його автобіографічний роман «Дитинтство». Горького ще зажиття проголосили апостолом соцреалізму, то ж не вірити йому немає підстав. Зрештою, Як можна не вірити людині, котра Леніна бачила!
Отож, беремо за основу нашої розповіді опис побуту родини Алєксєя Максімовіча Пєшкова (то справжнє ім´я письменника). Місце дії – не столиця, не глубінка, а цілком пристойне і заможне на другу половину ХІХ століття містечко Ніжній Новгород на Волзі.
Після смерті батька та новонародженого брата під час епідемії холери в Астрахані 1873 року юний Альоша з матір´ю Варварою перебираються на постій до її батька, і його діда Васілія Васільевіча Каширіна. Старий працює цеховим старостою у майстерні з фарбування матерії. Цей «небольшой, сухенький старичок» неймовірно прикрий і по буху всіх регулярно заябує своїми історіями з часів бурлакування на Волзі.
показать весь текст
47
1
5
62
Тримаю свічку• 23 февраля 2024
Ответ длябибизяна
А чого тоді нема більше бажаючих йти служити і захищати Батьківщину? Де поділись ці волелюбні анархісти? Всі вже на фронті, а решта - сміливі диванні закордонні воїни?
Покірність до чинів - у їх характері? А хто вже за місяць до 1 вересня починає обсуждати конверти і подарунки? Хоча це не чин, а просто вчителька та директор. І лікарям конверти. І пожежникам та іншим перевіряючим, податкова завжди жирно жила. Поліція до встановлення нагрудних камер не встидалась закривати очі за купюру. Судді особливо неупереджені. Ні, нема ніякого в нас чинопоклонства, то суто у клятих москалів, а наші все по закону роблять.
Покірність до чинів - у їх характері? А хто вже за місяць до 1 вересня починає обсуждати конверти і подарунки? Хоча це не чин, а просто вчителька та директор. І лікарям конверти. І пожежникам та іншим перевіряючим, податкова завжди жирно жила. Поліція до встановлення нагрудних камер не встидалась закривати очі за купюру. Судді особливо неупереджені. Ні, нема ніякого в нас чинопоклонства, то суто у клятих москалів, а наші все по закону роблять.
А це все тут до чого? Це геть нічого не спростовує. Анархізм - це зовсім не про визнання верховенства закону. Хабарі, то фактично взамємовигідна співпраця, хоч і незаконна, про почитання чиновників тут і близько не йдеться. Ну почитайте про національні характери в цілому, беріть не наших авторів, якщо боїтеся, що вони будуть упередженими.
2
2
Уходя дверю не хлопать• 23 февраля 2024
Ответ дляУшла и Пришла
Можна Гоголя почитати, там багато п´ють.
Народна пісня «У Києві на ринку п´ють козаки горілку...’
Котляревський про посуд, з якого п´ють горілку:
Барильця, пляшечки, носатку.
Сулії, тикви, баклажки —
Все висушили без остатку.
Гадаю можна ще багато знайти
Народна пісня «У Києві на ринку п´ють козаки горілку...’
Котляревський про посуд, з якого п´ють горілку:
Барильця, пляшечки, носатку.
Сулії, тикви, баклажки —
Все висушили без остатку.
Гадаю можна ще багато знайти
Пиячить уся планета. Напиваються по різному. Не всі можуть втрачати пам´ять та обіссятися Ще мусульман з цим суворо. Як там в племенах на планеті- незнаю.
2
бибизяна• 23 февраля 2024
Ответ дляТримаю свічку
А це все тут до чого? Це геть нічого не спростовує. Анархізм - це зовсім не про визнання верховенства закону. Хабарі, то фактично взамємовигідна співпраця, хоч і незаконна, про почитання чиновників тут і близько не йдеться. Ну почитайте про національні характери в цілому, беріть не наших авторів, якщо боїтеся, що вони будуть упередженими.
До того, що ви ідеалізуєте сучасників. Так, може в теорії то все і притаманне. Але ми живемо в реальності. А в реальності відбувається те, що ми бачимо. Невідповідність реальності до теорії. Може й тому, що чистих національностей практично немає, різного намішано за роки.
Знаю бакси• 23 февраля 2024
Ответ дляsur_sur
Тобто не було в Україні ні Голодомору, ні репресій 30рр, а селяни тільки пиячили?
Не знаю, де то так жила ваша бабця.
Не знаю, де то так жила ваша бабця.
До чого голодомор і репресіі, це мова йшла ще про часи до голодомору і репресій , ще до реврлюціі , і бабця моя завжди казала що повбивали хазяінів і розорили а поставили хазяйнувати бомжів які не могли ладу собі дати а іх головами колгоспу поробили , і родину нашу ( моіх предків) розкуркулювали і худобу забрали і землю по « призьбу» відрізали , ! До чого тут це якщо мова йшла про горілку та про маки! То я й написала що маки ще й в моєму дитинстві сиділи ніхто іх не чіпав, А бабця казала про молодь , що не варто засуджувати бо всі були молоді і у всі віки хотіли гуляти , А ви просто майстер все перекрутити , задовбали вже чесне слово
2
1
автор
Непереможна
• 23 февраля 2024
Ответ дляasjaua
Я сива вийшла з уроку літератури у 4му класі після розповіді про Му-му. І нічого не змінилося, рускіє- це народ-гєрасім, який радше втопить рідну душу ніж придушить капризну стару бариню.
автор
Непереможна
• 23 февраля 2024
Ответ дляТримаю свічку
Покірність чи раболепіє і любов до ’царя-батюшки’, а з ним і до всіх ’чинів’ рангом нижче - це особливість їх національного характеру. Натомість у нас в характері волелюбність, схильність до анархізму, те саме, якщо взяти рису працьовитості, тут ми цілковиті протилежності. Та й так ще багато інших рис діаметрально відрізняються, тому завжди було смішно чути байки про ’адин нарот’, при настільки протилежних характеристиках.
Цілком згодна з вами
Ответ дляЗнаю бакси
До чого голодомор і репресіі, це мова йшла ще про часи до голодомору і репресій , ще до реврлюціі , і бабця моя завжди казала що повбивали хазяінів і розорили а поставили хазяйнувати бомжів які не могли ладу собі дати а іх головами колгоспу поробили , і родину нашу ( моіх предків) розкуркулювали і худобу забрали і землю по « призьбу» відрізали , ! До чого тут це якщо мова йшла про горілку та про маки! То я й написала що маки ще й в моєму дитинстві сиділи ніхто іх не чіпав, А бабця казала про молодь , що не варто засуджувати бо всі були молоді і у всі віки хотіли гуляти , А ви просто майстер все перекрутити , задовбали вже чесне слово
То нащо ви те приліпили під моїм коментарем, де я писала про те, як було до війни? До того ж до революції більшість укр. селян-середняків і заможних селян теж тяжко працювали, а не днями пиячили. А та шваль, яку більшовики привели до влади, то були ті, що нічого не мали, бо не працювали. Такі завжди були.
У всякому разі лани і городи українців завжди були оброблені, а не забиті бур,янами.
У всякому разі лани і городи українців завжди були оброблені, а не забиті бур,янами.
4
Пушап Мі мі• 25 февраля 2024
Ответ дляol_kin
Почитайте Чехова, Зощенка, там те саме
Я читала не только Чехова и , но и многое другое. А вам, для расширения кругозора, советую ознакомиться с романом Зощенко ’Перед восходом солнца’ - удивилась многогранности , глубине и широте взглядов этого писателя. Так что судить о целом народе по отдельным художественным произведениям- занятие не благодарное, которое свидетельствует о недалекости и ограниченности.
2
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу