Пустощі-веселощі• 04 марта 2024
Бабуся і город: почалося
Привіт всім) Буду рада отримати поради, бо сама вже не виводжу. Кожен рік одне й те саме. Моя бабуся, ніби схиблена на городах. Я живу взгалі окремо, з того городу брати нічого не хочу — вона сама більше змушує брати. Доводиться допомагати, інакше це нерви, це дорікання. Але проблема в тому, що їй постійно мало, бо он у сусідів рачки щодня стоять діти та внуки на городі, а в неї ні. Я розумію мати город для задоволення, аби посадити трохи для себе і доглядати, але коли це вже маніакально, аби сусіди похвалили, то це просто переходить всі межі. Я маю роботу, свою родину і не можу все кинути, аби тільки на городі стояти. І багато щастя від того городу? Як такими нервами його садити та доглядати, то краще піти і купити картоплю та овочі. Діти бабусині — хто допомагає, а хто ні, бо теж вже задовбалися. У нас як весна приходить, то це просто жесть якась. Вона наче наперегонки із сусідами і хоче всім показати, яка вона хазяйновита, а те якою ціною — її не хвилює. Я перестала відповідати на дзвінки її, бо мені набридло вислуховувати це ниття за городи. Не подумайте, що я якась невдячна онучка — ні, я завжди і допоможу, і куплю, і вислухаю, але коли це вже шкодить моїй психіці і потім я приїжджаю від неї вся знервована, що чоловік переживає за мій психологічний стан, то це вже щось та значить. Що хто порадить? Може, у вас в самих є такі рідні, то як чините у такій ситуації?
показать весь текст
3
6
14
80
227
0
Ви що? А що сусіди скажуть? Там ще мета показати яка дружна родина любить бабусю і обожнює допомогати на городі.
9
3
я сильно далеко живу от отчего дома. и не знаю, когда туда смогу попасть и смогу ли вообще. село в оккупации сразу же оказалось с февраля-22
Так і кажіть що у Люди виросли бєстолочі, не заробили собі на картоплю, от і батрачят. А ви вивчились, маєте роботу ,можете собі купити і картоплю і огірок. І навіть бабусі допомогти (людину найняти). А в свої приїзди краще будете з улюбленою бабусею старі фотки переглядати та варенички ліпити у задоволення. Бо цінуєте час проведений с бабусею. Бо ви любити свою бабусю. Не те що Людини діти....
8
2
Згодна, батьки повинні відстоювати доньку і нести відповідальність за свою матір, нехай самі допомагають. Я би не дозволила, щоб мою доньку заганяли на город. Спочатку вона допомагає старенькій бабусі, потім буде допомогати стареньким батька, а їй самій коли жити?
7
я сказала що я не маю здоров*я .в мене тиск і спина. на спині зроблена операція 4 р назад. і все- на город ні ногою. я в себе одна,а скалічіти не бажаю.
3
Ваша бабушка тщеславный человек. Ей не огород нужен, а публично ваше внимание. Если вы сделаете у неё в огороде газон, бассейн, качельку и мангал, она поохает, а потом будет рада. Но только при условии, что каждые выходные вы будете у неё жарить шашлыки, а соседи будут видеть, как к бабушке все ездят, любят её и балуют.
Баланса тут быть не может. Но если родни и денег в семье достаточно, то можно сделать веранды-беседки и поочерёдно тусить у бабули про людське око.
Баланса тут быть не может. Но если родни и денег в семье достаточно, то можно сделать веранды-беседки и поочерёдно тусить у бабули про людське око.
1
Та я згодна, но тут потрібно вольове рішення усіх родичів і не вестися на маніпуляції, які це покоління дуже полюбляє, або маніпулювати у відповідь. В мене чоловік так робить, маніпулює у відповідь, і свекруха тепер з ним не маніпулює, а ось сестра чоловіка ведеться, не вміє у відповідь маніпулювати, тому і страждає
7
Немцы не гектары берут в аренду. А насчёт тяжелобольных, то молодёжь и не хочет, чтобы их старики такими были. До стариков доходит только, если дети уже надорвались на огороде.
Моя свекровь в марте посадила сама картошку-инсульт. В ноябре чеснок-второй инсульт. Подождать нас нельзя было, зато первая картошка у неё раньше всех была. А теперь и в село может никогда не поехать. И качество жизни ухудшилось. Вот так и становятся тяделобольными. Так что ценить нужно здоровье свое и окружающих, и здоровый эгоизм детей очень полезен пожилым.
Моя свекровь в марте посадила сама картошку-инсульт. В ноябре чеснок-второй инсульт. Подождать нас нельзя было, зато первая картошка у неё раньше всех была. А теперь и в село может никогда не поехать. И качество жизни ухудшилось. Вот так и становятся тяделобольными. Так что ценить нужно здоровье свое и окружающих, и здоровый эгоизм детей очень полезен пожилым.
9
У нас тоже село в оккупации. Я из-за этого на гектары не пойду. И очереди ни разу не видела, от бедных горожан сидящих на химозе, за бесплатной возможностью обработать поле, засадить его, убрать урожай и подготовить к зимовке землю. До 22-го как дела обстояли с отпуском на грядках?
2
В мене мати така була. Я з іншого міста приїджала їй допомогати. Але з часом я теж сказала, що пару разів на рік, не більше. Вона більше квітів висадила, менше картоплі, але покинути дачу не могла, казала що в квартиті закисне влітку, вона в мене живчиком була. І пару трійку разів на рік то і мені ненапряжно було, а навпаки. Вона на дачу завжди щось смачненьке брала, віно, що сама зробила, згадую с теплом. Але рак забрав дуже швидко. В жовтні ми закривали дачний сезон, а в квітні її вже не стало(
1
2
І в місті не платили. І ваші батьки були молоді, тому й тримали хозяйство. І тоді городи допомогали дуже. Зараз інша картина зовсім.
2
Мої все життя людей наймали, так що для них це нормально. Ніхто не маніпулює - вирощені домашні овочі люблять всі
Так і є, літні люди в селі вимірюються із сусідами, до кого частіше приїздять і, звісно ж, приїхати мало, треба вийти на город допомагати. Така соціальна драбина. Пенсії у бабусь приблизно однакові, достатки теж, а тут поле для змагань. Моїй свекрусі коли якісь подружки телефонують, то вона обов´язково скаже, що до неї всі діти приїхали (і далі перелік уже): і син приїхав, і невістка приїхала, і внуки приїхали (поіменно))))
10
3
Ладно там люди +80 лет я понимаю живут в сознании прокормиться с детства. Это как инстинкт, я помню по деду, он даже когда хорошо зарабатывал был очень скуопулезен к остаткам еды и тем более хлебу как ребенок войны. Но загоняются ж люди 60-65 лет мамы, свекрови которые по их же ностальгическим воспоминаниям жили в самой богатой и лучшей стране... Так они походу не жили, все детство и молодость на тех огородах и работали без продыху, поэтому мы теперь лодыри неблагодарные, которые обеспечивают себя картошкой сами без огорода
7
У чоловіка бабуся така. 20 соток того городу 10 один, 10 другий. Весною починається: он уже Тонька посадила, Коля посадив , ледь уговорювали садити один . Інший під траву . Постійно -шо люди скажуть , город не засіяний . Нахріна ? Бо треба... земля не може гуляти . Похрєн , що потім це все не з´їдається і гніє, посадили 5 кущів кабачків, -то нам з головою ... ні треба ще 10 , 200 кущів помідорів-мало , треба ще 200 всього завжди мало.. кожні вихідні упахувались на тому городі -і все рівно, все не так , у Тоньки он прополоте, а Петрівна весь хрін вивела , як вспомню -аж дурно. Слава Богу зараз свекруха там заправляє, і нас не чіпає, майже
2
На даче 4-е сотки две остановки на электричке? Вы точно были в селе и понимате масштаб высадки картошки в селе и на такой даче? В сельских масштабах я не видела очереди, как деокуптруют, специально тут объявление напишу. Приезжайте, сажайте, копайте, продавайте кто хочет. Только за оплату за землю государству за землю, типа как за коммуналку, надеюсь буду отбиваться от желающих горожан.
3
О, сразу видно человека который подростком каждое лето колорадских жуков не собирал 
Или Вы как раз из тех кто детей на огороде припахивает и жизнь им портит?
Потому что пример с соткой земли органических помидоров и гектаром всякой хрени очень неуместный
Или Вы как раз из тех кто детей на огороде припахивает и жизнь им портит?
Потому что пример с соткой земли органических помидоров и гектаром всякой хрени очень неуместный
5
Ответ дляЯ_и_моя_собака
О, сразу видно человека который подростком каждое лето колорадских жуков не собирал
Или Вы как раз из тех кто детей на огороде припахивает и жизнь им портит?
Потому что пример с соткой земли органических помидоров и гектаром всякой хрени очень неуместный
Или Вы как раз из тех кто детей на огороде припахивает и жизнь им портит?
Потому что пример с соткой земли органических помидоров и гектаром всякой хрени очень неуместный
у нас слишком много огородов и ланок было. поэтому колорадов травили, а не собирали вручную.
все детство - это свои и бабушкины огороды.
во взрослом возрасте я смогла донести до родных. почему не могу этим заниматься.
у автора проблема в том, что она уже взрослая и замужняя, а границы своей жизни не очертила. и не смогла подвести старшее поколение к мысли об оптимизации труда и умении считать выгоду-убыток от трудозатрат.
все детство - это свои и бабушкины огороды.
во взрослом возрасте я смогла донести до родных. почему не могу этим заниматься.
у автора проблема в том, что она уже взрослая и замужняя, а границы своей жизни не очертила. и не смогла подвести старшее поколение к мысли об оптимизации труда и умении считать выгоду-убыток от трудозатрат.
1
Я поняла, Вы особо не ездили, но осуждаете тех кто убивается на этих огородах и их ненавидит, удобненько). Осуждающий любитель (теоретик) огородов
6
где вы увидели осуждение??
и потом, я лично своим бабушкам-дедушкам свое отпомогала - уже нет никого в живых.
и потом, я лично своим бабушкам-дедушкам свое отпомогала - уже нет никого в живых.
В мене свекри такі. Мене не займають,бо я відразу чітко сказала, що я про ці городи думаю. Чоловіка інколи лише, а от старшому брату чоловіка достається по повній. Але там не лише город, там взагалі клініка, все має бути краще, ніж у сусідів: піди покоси за забором, піди побіли дерева в саду, піди наноси землі від річки, піди змети сніг з забору (я не жартую, змети сніг з забору, Карл). І так нон-стоп. Якщо в людини якісь інші плани, то починаються маніпуляції. Страшне
3
2
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу