Мама упрекнула, что у меня нет детей

Вот я не хочу детей, и это так. Дети меня даже раздражали, в 20, и в 30 и сейчас ничего не изменилось. Ну не хочу я отдать пол жизни ребенку, я люблю спать люблю тишину, такая я

Вот я не хочу детей, и это так. Дети меня даже раздражали, в 20, и в 30 и сейчас ничего не изменилось. Ну не хочу я отдать пол жизни ребенку, я люблю спать люблю тишину, такая я

Правильно говорит.Дети это смысл жизни,это понимаешь только тогда,когда они появляются.Догуляетесь,что родить не сможете,а потом будете сидеть у разбитого корыта и чужих детей ненавидеть

Впевнена що всі бажають щоб у їх дітей були свої діти, але не всі це кажуть. У всякому разі я не чула, щоб хтось сказав-у дочки(чи сина) немає дітей, і це добре. Навпаки, всі переживають про це і сумують якщо так сталося.

Не, ну если ты там хоть на нобелевскую или ещё какую премию нашкреб, или всю жизнь помогал людям - врач на скорой, хирург ну типа такого. Тогда может и есть другой смысл, помимо детей. А у простого обывателя какой смысл в жизни, помимо детей? Про религиозные мотивы мы тут не говорим, остановимся на светском бытие.
Ну вот скажите, какой? Что после вас останется?

Мой ответ - никакого. Поэтому у меня двое.
Но вот кто совсем не хочет - я бы не уговаривала. Пишу для тех кто в целом не против, но сомневается.

А я и не рассчитываю, что моя думка интересна Вам. Просто обсуждаю, разве не для этого форум?;) А мои дети уже уже побыли с моей увагой, теперь я могу и тут посидеть, а они занимаются своими делами. Хорошего вечера!

Не всі. Моя мати казала що не треба їй внуки ( сином сестри особливо не цікавилася). Більше того, казала що дуже заздрить бездітним жінкам., що діти це дуже напряжно, ніякого життя для себе, постійно діти заважають.

Нещодавно мала розмову з жінкою в якої така ж мама, тільки от жінка каже що років з 14 мама їй казала ’пренесеж у подолі , вижену з хати’ , а тепер не пам´ятає про це
А жінка нормально живе, в неї інші пріоритети ....
Мами-мами , дай боже не стати дурною токсихою своїм дітям

Сейчас вообще поздно не существует.
Да, скорее всего, после 40 (42) уже придется донорскую яйцеклетку использовать при ЭКО, может , даже суррогатную мать + донорскую яйцеклетку.
Но если человек действительно страстно хочет ребенка, для него нет НО, но использует весь арсенал вспомогательных репродуктивных технологий.

Я не мечтаю умереть в одиночестве, мужчина мне нужен, а вот детей не хочу. И когда они это узнавали, отношения заканчивались и высказывали , как так, что я женщина и не хочу детей

Правильно говорит.Дети это смысл жизни,это понимаешь только тогда,когда они появляются.Догуляетесь,что родить не сможете,а потом будете сидеть у разбитого корыта и чужих детей ненавидеть

Не всем дети мешают, меня мой сын очень даже дополняет, я не представляю своей жизни без него. Но вот на второго ребенка так и не решилась, потому что мама всегда говорила ’Ты что, зачем еще одно ярмо на себя вешать?’

И что мама отвечает ?

Почему, до 43 ещё со своей можно родить только так. Зачем донорскме. Но нужно проверить реферат яйцеклеток. Но лучше не затягивать.

Мама меня задолбала этой темой. Мне 39, живу с девушкой, теоретически хотим детей, но практически сейчас совсем неудобное время. Нет денег, у меня ФОП, я не зарабатываю на декрет, она на работе, на которой нужно рыть землю, подтвердила образование в Европе, на съёме. Как рожать? Меня уже эта тема страшно тригерит.

Смотрела как-то статистику, когда мне это актуально было.
После 40 лет прям совсем грустный процент успеха со своими яйцеклетками.
Да и на форумах сидела специализированных, большинство девочек после 40 с донорами там были.
Свои клетки были, то не оплодотворялись, то не проходили диагностику по здоровью, то не развивались.

А чого я маю ростити онуків, для цього в них є їх батьки. А мені лише 40, друга молодість з чоловіком😁 якщо захочетеся когось ростити, ще ляльку собі народжу))

Я всегда детей ненавидела, ну не люблю детей

Мама знает, что вы живёте с девушкой??? Может, ей рассказать и она отстанет?

После 40 спохватиться. А можно подробнее. Как это будет происходить?

Так вы тут целый день сидите в этой теме добротная 😆😆😆😆😆😆😆

Вот вам и причина,почему вы поддержали дочь в ее позиции.Если будут внуки,придется помогать,а вам оно не надо.В этой ситуации то,что дочь может остаться без детей,вообще вас не волнует

Согласна. У меня есть соседка, 70 лет. Раньше к ней ходили подруги, коестница. Последнее время никого не видно. Постоянно одна сидит дома, на улице встретит и говорит и говорит наговориться не может. Жаль её, одинокая старость.
Есть другая соседка, её же возраста. Один ребёнок умер, но есть от него внук который постоянно приходит, звонит. Очень хороший парень. Есть ещё сын, но за границей,постоянно на связи, посылки, жо войны он постоянно приезжал. Это такой стимул жизни для неё, я просто смотрю и анализирую двух этих женщин. Страшно остаться на старости совсем одной. Про горшки и стакан воды речи вообще не веду. Но если нормальные дети то это само собой. У всех хороших знакомых и подруг приличный уход на стариками был.

А в мене перед очима купа прикладів, де при дітях старі батьки нікому з них не потрібні. І так само помирають на самоті. Коли діти те і роблять, що собачаться кому доглядати лежачу мати перекидаючи її як непотрібний мішок, чи через хату в селі в спадок ще при живих батьків. В сестри моєї бабусі дітей не було.Але натомість були племінники, хрещеники сестри, брати, випускники, вона вчителькою була. Вона приїздила до нас всіх по черзі ми до неї. Коли в неї стався інсульт , майже всі приїхали, вирішували питання, як, що, як краще…транспортування…догляд.
І є в чоловіка дальня родичка. Двоє дітей, онуки. Свого часу всіх виняньчила, по місяцю гостили в неї, а вона бігала, щоб свіженька, малинку , ягідки з грядки онучку, молока, все домашнє, вітаміни…бо ж хвороблива дитина. Так само і с онукою від сина.
А син згодом розлучився з дружиною, переїхав до матері жити, але помирала вона на самоті, на другому поверсі в домі, з відмовленими ногами і руками, але при здравому розумі, це страшно. Колеги по роботі вибили для неї соц працівника, щоб принаймні приходила людина і кормила її, мила. Хотіли в спец заклад оформити, але син не давав згоду, бо пенсія її тоді упливе. А перед цим всім жахом , донька забирала її , тоді ця мати ще трохи ходила , але руки вже відмовили. Через рік знайшла нового чоловіка і в сімейному житті матері не знайшлося місця. Онучок,вже дорослий, от той самий, для кого була ота малинка с молочком ,висадив іі у трапа як бандероль і написав родичам, щоб зустріли і забрали її, прийміть і розпишіться, на тому й все.
В домі жила бабця, 87 років. Є і діти і онуки і правнуки. Впала зламала шийку бедра. Доглядали сусіди. Зате, як померла, родичи швиденько приїхали продавати її чотирикімнатну квартиру.

А в мене перед очима купа прикладів, де при дітях старі батьки нікому з них не потрібні. І так само помирають на самоті. Коли діти те і роблять, що собачаться кому доглядати лежачу мати перекидаючи її як непотрібний мішок, чи через хату в селі в спадок ще при живих батьків. В сестри моєї бабусі дітей не було.Але натомість були племінники, хрещеники сестри, брати, випускники, вона вчителькою була. Вона приїздила до нас всіх по черзі ми до неї. Коли в неї стався інсульт , майже всі приїхали, вирішували питання, як, що, як краще…транспортування…догляд.
І є в чоловіка дальня родичка. Двоє дітей, онуки. Свого часу всіх виняньчила, по місяцю гостили в неї, а вона бігала, щоб свіженька, малинку , ягідки з грядки онучку, молока, все домашнє, вітаміни…бо ж хвороблива дитина. Так само і с онукою від сина.
А син згодом розлучився з дружиною, переїхав до матері жити, але помирала вона на самоті, на другому поверсі в домі, з відмовленими ногами і руками, але при здравому розумі, це страшно. Колеги по роботі вибили для неї соц працівника, щоб принаймні приходила людина і кормила її, мила. Хотіли в спец заклад оформити, але син не давав згоду, бо пенсія її тоді упливе. А перед цим всім жахом , донька забирала її , тоді ця мати ще трохи ходила , але руки вже відмовили. Через рік знайшла нового чоловіка і в сімейному житті матері не знайшлося місця. Онучок,вже дорослий, от той самий, для кого була ота малинка с молочком ,висадив іі у трапа як бандероль і написав родичам, щоб зустріли і забрали її, прийміть і розпишіться, на тому й все.
В домі жила бабця, 87 років. Є і діти і онуки і правнуки. Впала зламала шийку бедра. Доглядали сусіди. Зате, як померла, родичи швиденько приїхали продавати її чотирикімнатну квартиру.

Авжеж, бувають і такі діти. Але в моєму оточенні тільки одна жінка з сином нещасна, бо син алкаш, ще одна жінка також при наявності 2 синів ніхто не хотів доглядати. А так, в цілому всі гарні сім´ї де і невістки допомагали дуже, знаю де й сини дивились матір,не покинули.
Я не закликаю народжувати, хай кожен вирішує сам. Може й хтось чужий протягне руку,а може й ні. Якщо буде майно багато шансів, що чужі доглянуть за майно.

То тількі ваше оточення, а людей багато і сімейних трагедій теж. Є щасливі родини, а є ні, хоча там теж є і діти і онуки і правнуки , але ж дідусь чомусь помирає і ховає його держава. А ще алкаши, наркомани, злочинці , у них теж є батьки, які народжували їх мабуть не для такого життя собі . Я про те, що наявність дітей не гарантія достойної старості і навпаки. Стосовно майна згодна. В мене була однокласниця, вона жила з батьками та бабусею. Я приходила до них дуже часто, дуже мила старенька і до неї ставилися зі всією теплотою і вона до онуки. Дожила вона до 93 років, це потім я дізналася, що вона не рідна їм, самотня людина, вони прийняли її доглядати в обмін на квартиру, але відносилися, як до рідної, принаймні це те що я бачила, ми виросли разом. І плакала однокласниця, як за радісною бабусею.