Війна. Жінки, це стосується вас.

А якщо виїхали і хоч якусь подобу нормального життя мали, то вас взагалі ладні будуть лінчувати. (((( Бо всім погано, вам теж має бути. ((((
Жесть взагалі. ((((

Скоро, автор, будет, как той самой сказке:
...Вот приходит вечер, и лег Мальчиш спать. Но не спится Мальчишу — ну, какой тут сон?
Вдруг он слышит на улице шаги, у окошка — шорох. Глянул Мальчиш и видит: стоит у окна все тот же человек. Тот, да не тот: и коня нет — пропал конь, и сабли нет — сломалась сабля, и папахи нет — слетела папаха, да и сам-то стоит — шатается.
— Эй, вставайте! — закричал он в последний раз. — И снаряды есть, да стрелки побиты. И винтовки есть, да бойцов мало. И помощь близка, да силы нету. Эй, вставайте, кто еще остался! Только бы нам ночь простоять да день продержаться.
Глянул Мальчиш-Кибальчиш на улицу: пустая улица. Не хлопают ставни, не скрипят ворота — некому вставать. И отцы ушли, и братья ушли — никого не осталось.
Только видит Мальчиш, что вышел из ворот один старый дед во сто лет. Хотел дед винтовку поднять, да такой он старый, что не поднимет. Хотел дед саблю нацепить, да такой он слабый, что не нацепит. Сел тогда дед на завалинку, опустил голову и заплакал…
—Сел на завалинку старый дед, опустил голову и заплакал.
Больно тогда Мальчишу стало. Выскочил тогда Мальчиш-Кибальчиш на улицу и громко-громко крикнул:
— Эй же, вы, мальчиши, мальчиши-малыши! Или нам, мальчишам, только в палки играть да в скакалки скакать? И отцы ушли, и братья ушли. Или нам, мальчишам, сидеть дожидаться, чтоб буржуины пришли и забрали нас в свое проклятое буржуинство?
Как услышали такие слова мальчиши-малыши, как заорут они на все голоса! Кто в дверь выбегает, кто в окно вылезает, кто через плетень скачет.
Все хотят идти на подмогу. Лишь один Мальчиш-Плохиш захотел идти в буржуинство. Но такой был хитрый этот Плохиш, что никому ничего не сказал, а подтянул штаны и помчался вместе со всеми, как будто бы на подмогу.
Бьются мальчиши от темной ночи до светлой зари...

Я думаю, що маємо будувати фортифікації дуже монументальні. Я так розумію, що рашисти саме такі й будують.... Маємо захистити хоча б те, що залишилось. Таким чином і жертв буде менше, і людей стільки не буде потрібно, якщо нормальні фортифікаційні споруди.
А то, я вибачаюсь, знайомий військовий (чесна людина п´ятсот відсотків, волонтерив до війни, завжди допомагав) збирає на будматеріали. На будматеріали, Карл! Це як взагалі?
Повторюсь, людину знаю добре, якщо просить, значить своїх грошей вже давно немає.
То треба зараз мінувати, будувати, окопуватись... Щоб захистити те, що залишилось. А потім вже думати про наступ.
Звісно, це не моя справа. Я розумію. Але я теж громадянин, я хочу, щоб люди залишились живі. Щоб більше ніхто не опинився під окупацією. Щоб більше ані метра.

То може треба якось окопуватись, ви не вважаєте? Щоб такого не було. Щоб люди вціліли, щоб захист був.

Я не дуже розумію, чому це має бути нашою проблемою. Вони мають працювати на користь України, працювати багато і сумлінно. Або йти геть.

Слухайте, ну це дивно. Коли наші їздили перемовлятись, то можна була, а папі не можна таке казати.
Якщо що, то я розумію, що зараз не буде ніяких переговорів, бо не маємо виграшної позиції, навіть стабільної не маємо. І розумію, що такому ворогу нічого не будуть варті ті переговори. Але папу шеймити - то таке собі.
До того ж переговори все одно йдуть, от про обмін, наприклад. Якісь ідуть. Тому я не думаю, що папа прямо поганий. До того ж християнство прямо каже підставляти другу щоку, чого б від папи чекати?

Ви розумієте, що фраза: ’Всіх випустити’ - це жах. ((((
Зараз потрібно вкладатись в економіку і армію, а не в прикрашання міст. (((( Треба давати військовим пільги, дуже багато пільг. Безкоштовне або хоча б безвідсоткове житло, безкоштовну освіту.
Будувати фортифікації, а не мости.

А чому ви не розглядаєте варіант будування та зміцнення фортифікацій? Адже це дасть можливість зберегти безліч життів і більш-менш захиститись від повторних вторгнень. Адже фортифікації бувають досить ефективні. Чому обов´язково закидувати рашистів тілами наших захисників?

От я читаю і думаю, чи раптом не пропустила я якийсь закон, за яким не можна хотіти жити. Здається, зараз це вже незаконно...

Чи то повидаляли, чи то я іншу тему читала? Я такого не бачила.... Дівчата пишуть, що було по-різному. І вбивали, і мучили, але хтось вижив - я бачила, що про це пишуть. Не бачила, щоб виправдовували, чи писали, що то нормально.

Не всі хочуть і можуть воювати.
Та, в Європі може бути трохи стрьомно. Але світ великий.
Хоча я не знаю, чи можна зараз писати, що світ великий, чи то вже зрада?

До речі так, щось не в´яжеться. ))) Ні сітки, ні сенс.))))

Дивно вести якісь переговори на їхніх умовах.
От коли японці розбомбили Пьорл Харбор треба було Штатам не воювати ,а здатись. Нащо воювати з окупантами?

чужими руками все хороши воевать.

но никто из таких за 2 года войны так и не добрался до передовой.
все сидят на диване, а кто и заграницу сбежал и там весело рассказывает воевать любой ценой.

ну вот взяли бы все такие умники и мобилизовались, нет же, своя жизнь дороже.

военные с передовой уже криком кричат, пусть ведут переговоры, хоть что делают, видя своих погибших и понимая происходящий процесс.

зато сидящие на диване орут воевать и не останавливаться.

Ви, звісно, праві. Але і його можна зрозуміти.
Я сподіваюсь, що наше військове керівництво має якісь плани, що приведуть нас до перемоги. Просто я не можу зрозуміти, як то воно буде. Але я й не військовий, і заяв намагаюсь ніяких не робити.
Папа теж має право і на свою думку, і на офіційну позицію церкви. Я не віруюча, якщо що. Я вірю тільки в свободу і в самоорганізацію складних систем.

Папа звісно ж має право на свою думку. Але здатись окупанту означатиме, що будь-хто може так прийти і відібрати.
Я вже не знаю ,як воно буде. Просто живу. А мої друзі, які виїхали з окупованих міст, там їхнє майно. Я не знаю,що в них в середині робиться.

Вибачаюсь, я, здається, не в курсі його промови. Я читаю, що він про переговори писав, про здатися я не бачила.
Тут є кілька варіантів. Або то такий дивний піар, або (що для нас гірше) він може знати щось, чого не знаємо ми.

Ніхто з моїх знайомих, а в мене багато , хто воює, навіть з 14 року, не кричать такого. Я не знаю, де ви чули.

Так переговори на умовах росії. А це означає - здатись. Вони нам не повернуть ні Крим, ні Донбас, ні пів Херсону.

Ми багато чого не знаємо

Я дуже сподіваюсь на нашу перемогу на полі бою. Але не проти перемоги на дипломатичному фронті. )))) Хоча розумію, що з рашкою то безперспективно.
Мене більше лякає, що, якщо він призиває до переговорів навіть на умовах росії, то що може бути альтернативою? Вже очевидно, що не ядерка, але що? Втягування ЄС, мабуть.... То для нього було б вкрай неприємно. Чи погано це для України - я от не впевнена.

Прифронтова область. Всі будинки які пустують , займають. Я сама в шоці, там особисті речі, можуть бути цінності. Заселяють тимчасово, я так сподіваюсь. Батьку знайомі розповідали що з одного будинку поїхали, залишили бруд і борги по комунальним. Якось так. Все вирішує сільрада.

Я начебто розумію, що це необхідно, але мені дуже було б неприємно. ((((
Ми теж поїхали швидко, залишили все розкиданим. Слава Богу, друзі зібрали, частину відправили, частину відклали. Але я потім приїжджала розбирала речі. Багато особистих і пам´ятних....