Війна. Жінки, це стосується вас.

Скажіть як цікаво вивернулась?
Я багато років допомагаю безпритульним тваринам, як і всі нормальні люди. До чого тут взагалі вона приплела? Підемо тепер за медалькою в жек, в черги постаємо...
Ото шопопало...
Я б ніколи не думала, що то взагалі можна ставити в заслугу. Коли мене питають, що я роблю, я зазвичай відповідаю, що намагаюсь не поїхати кукухою. Бо посильна допомога армії і тваринам в моїй картині світу є варіантом норми, а не чимось, чим треба хвалитись...

В нас, наприклад ,і клаптика землі немає , ні авто,нічого. Працюємо на новому місті , як з нуля починати. Що дітям дати, як вивчити. Чи повернемось додому у зону БД... Молюся, щоб місто ціле залишилось ,а не стерте,як Бахмут. А це можливо тільки якщо припиняться бойові дії. А вони можуть припиниться лише перемовинами.це війна до останнього

Я фіг знає, де ви таке знаходите. Люди з освітою або хоча б професією нормально тут заробляють. Як не хочете сімсот за оренду - не треба в Братиславу їхати. Життя (і оренда) в будь-якій столиці завжди дорожче.
А з такою чудовою граматикою то було б дивно, аби й 1200 ви заробили...

І ще, до речі, більшість українців живе в Словаччині безкоштовно - ну жила принаймні до цього березня. Якщо ви змушені платити за житло, то ви не маєте тимчасового прихистку. Або в вас довоєнний вид на проживання, або ви не є громадянкою України.
Так, є люди, які платять за житло. Ми платимо. Але це є свідомий вибір, могли б не платити. Платимо, бо чоловік виїзний і він вважає, що не маємо просити допомоги, бо є люди, які потребують більше.

Хочемо, в першу чергу, не опинитись на місці тої жінки. І для того треба на тільки на державу розраховувати, а на себе. А щоб на себе розраховувати, потрібно мати таку можливість. Як бачите, на державу розраховувати не можемо. Навіть бідні хлопці ті, на яких постійно збори.... Поранені... Ніхто не може.

Це просто жахливо. ((( Не можу не спитати - це яке місто?

Вы в Словакии?

Так, в Кошицях вже два роки.

Как вам люди , цены на жилье и продкуты , инфрастуктуры, законы?

Слухайте, це як взагалі? Це якось повз мене пройшло, як можуть когось поселити без згоди?

Ну конечно, и скумбрия по 8 не жизнь, а рай

Написала трохи вище великий коментар, подивіться в моїх.
Тут буде добре, якщо є якась професія, що конвертується, або віддалений дохід якийсь. Без кваліфікації не дуже добре.
До нового року можна було курси по якійсь професії безкоштовно закінчити, але зараз вже такої можливості немає.
Житло майже найдешевше в Європі, якщо не рахувати Братиславу. І купити, і орендувати. Продукти як скрізь, бо великі мережі - Лідл, Кауфленд, Білла - то однакові ціни. Дуже дешевий одяг навіть в сезон, а по знижках практично безкоштовно.
Але працювати треба, шари немає. То і добре, і погано. Погано, бо не всі можуть працювати, а добре, що наші тут здебільшого адекватні, ніхто за шарою сюди не їде, бо її немає.

Спасибо . Гляну.
А отношение к украинцам?

Здебільшого хороше.
З особливостей менталітету - вони в очі не сваряться практично ніколи. І агресію не проявляють. Навіть маргінали напідпитку, або роми - вони можуть бубніти собі щось під носа, вони навіть очей на вас не піднімуть. Але може таке бути, що ви їм не подобаєтесь, тоді буде пасивна агресія, і будуть пліткувати за спиною. Але, як на мене, це краще за нашу відкриту агресію.
Але це дуже рідко. Здебільшого вони дуже добрі і милі. Якщо ти себе показуєш адекватною людиною, то і ставитись до тебе будуть добре.
Маєте враховувати, що багато словаків за рашку. Але це не означає, що вони проти вас - от тут якось в них в голові це докупи сходиться. Тобто вони можуть бути за путіна, але вони при цьому проти того, щоб вам було погано. І будуть вам співчувати. Це не скрізь, але інколи зустрічається.
Країна дуже релігійна. Не як Польша, але досить. Дуже нетолерантні до мусульман, тут немає жодної мечеті. Мусульмани є, але вони не афішують, в них богослужіння закриті, фактично підпільні. При цьому словаки відкриті до будь-яких свобод. Ми ходили на гей-парад, і не боялись, що тут нас поб´ють. Бо в Києві, знаєте, це не обалдіти щоб безпечно було.
Тобто вони тебе не будуть чіпати, якщо ти поводишся порядно і ввічливо. І очікують від тебе такої ж поведінки. Не лізуть в особистий простір, при цьому дуже тактильні. Я була на виставці, колега позвала за компанію, то я з усіма словаками пообіймалась. Але вони при цьому немов би просять дозволу. Тобто це дуже приємно, хоча я, на відміну від словаків, геть не тактильна. Просто якщо в нас тебе хочуть обійняти, то на твую думку не дуже звертають, а тут завжди жестами просять дозволи зайти в особистий простір. Це дуже круто.
Але потім дуже важко в Україні. Я їздила, думала - от я поспілкуюсь нарешті. Ніфіга. Звикла, що люди не агрисивні, милі і посміхаються. А ми, давайте чесно, і до війни не були прямо позитивні.

матрешка манька снова за своей, когда нет аргументов.

плОтите, матрешка, кремлевская трольчиха.

А в інших, виходить, цього всього немає? Може люди щось роблять, просто з плакатами не ходять, як ви?
Я вже писала, мені б і на думку не спало ходити розказувати, що я допомагаю тваринам. А я їм допомагаю не перший рік, і вже не перше десятиріччя. То є норма. То не є подвиг.
Але ж тільки найкращі йдуть з плакатами за медальками в жек.
Капець....

От і я це намагаюсь донести. Ми всі щось робимо - хто більше, хто менше. І то є зараз наша норма. То не є подвиг. Я взагалі не знаю нікого, хто не допомагає. Хтось більше, хтось менше, всі у різний спосіб, але допомагають всі - ЗСУ, біженцям, тваринам, пораненим.... Люди вибирають, кому хочуть або можуть допомогти - і допомагають. Навіть ті, хто сам потребує допомоги.
Але ж хтось завжди випреться і буде вимагати особливого ставлення, бо ’волонтерить’. Капець. (((( Ну най ще збір відкриє, оно вже писала про гроші на притулок....

Біль- це він. ))))) Чоловічого роду. Як і собака, і папуга. Юкрейн Марі.
Всі рашисти паляться на цих словах. ))))

Она рассказывает, что волонтерит и денег не хватает на приют. Какой армани?
У моей подруги приют, она каждую копейку тратит на животных. Пашет, как лошадь. Если есть свободная копейка - потрати на помощь ВСУ. Какие армани?
Надеюсь, автор пошутила. Иначе это свинство даже для бота.

Перекладачів зазвичай дають міжнародні фонди і організації, на кшталт, наприклад, ІОМ. Вони всім дають, навіть звичайним емігрантам.
Взагалі в світі всі всім допомагають. Це нормально.

То жіночка може з Європи пише. Тут дійсно фонди.
Перший час дивуєшся, це шокує. Тут всі люди в фондах отримують зарплатню - може, крім черниць. Я хотіла безкоштовно працювати (я художник), але вони не беруть безкоштовно. Беруть на зарплату, а там своїх бажаючих до біса. ))))
А я звикла, що як в Україні - все на плечах волонтерів.
Тут не так.
Тож зараз навпаки - ми тут бачимо, що все в фондах за гроші, то думаємо, що і в Україні так. Але ні, не так.

Я допомагаю тваринам, бо я завжди їм допомагаю. З усіх знайомих служить тільки один - принаймні з тих, кому можна відправити гроші. От я відправляю. В фонди не вірю, бо крадуть.
Тому тварини і друзі. Це нормально. Тварин покинутих дуже багато, їм теж потрібна допомога.

Мені здається, тільки ми з вами двоє такі дурепи, що наші чоловіки не призовні, а ми за всіх переживаємо, за долю і за свободу....

даний ’витвір’ - звичайна спроба маніпуляції. ніколи мені не буде соромно за те, що ставлю свою сімʼю на перше місце. як би там хто не намагався грати на почуттях.

автора можна зрозуміти, їй боляче. але обзивати середнім родом тих чоловіків, які не воюють абсурд. у кожного свої пріоритети в житті, і для когось держава не на першому місці.

Автор, а причому тут жінки, справжній чоловік сам вирішує що робити і коли без жінки. Таке питання тільки до чоловіків потрібно ставити

якщо чоловік один, то так. а якщо він має сімʼю, то такі рішення мають обговорюватись в родині і прийматись спільно.

Ну это не про местное укр общество. Оно палец о палец бесплатно не ударит. Много интересных историй.

Зато абдрестович в фб пост наваял. Я с ним полностью согласна.

Нема кому= перемовини!! А не всіх на м´ясо