Хрестини.

Вирішили вони все таки святкувати в тому місті де невісткині батьки проживають зараз. Мовляв, невісткі там простіше все планувати та домовлятися за свято, бо є з ким залишити малу дитину. А-ніж в Києві.
Так ось, у нас син відразу запитав чи всі ми будемо, щоб розуміти на скільки людей замовляти банкет. Тому що невісткі було саме головне, щоб приїхав середній син, бо він хрещений. А ми з дочкою вона сказала «по бажанню.» Мене це образило. Ніби «хочете їдьте, ні-то і ладно, всім все одно.» Ще й сказала, що хрестини в церкві оплачує хрещений. А з хрещеної хрестик та крижма. Нормально розпорядилася дама? Так ось. Невістка поїхала туди за три дні раніше. Син пізніше підтягнувся до них.А нам сказали, що є електричка, дві години і ми там. Так їхала невістка з маленькою дитиною і сказала, що і ми можемо так поїхати без проблем.
Для нас це було проблематично, але взяли білети та поїхали. Ми коли приїхали, нас син забрав з вокзалу, нас і в будинок ніхто не запросив. Всі вже були зібрані і ми відразу поїхали до церкви, там вже всі нас чекали. Невістка зі свахою, сватом привіталися і на тому все.Ніяких тем зі мною не заводили і не розмовляли. Всі між собою розмовляли на якісь теми, а ми наче лишні були. Могли щось відповісти, коли я заводила якусь тему. Але навіть і в очі не дивилися мені. Я себе відчувала, як не в своїй тарілці. Всі були такі радісні, задоволені. А в мене відчуття було- наче невістка за щось мені мстилася. І відразу після церкви ми пішли до ресторану. Все було гарно, гарна фото зона, фотограф, музика і тд. Але було й таке, що мені не сподобалося…. Я пожартувала, що невістка не хотіла заморочуватися, та вирішила в ресторані все замовити. Невістка сказала, що краще вона в такий день промовчить , чого і мені радить, просто замовкнути. А потім їх родичка, яка була на святі також додала- «Ми і не думали, що ви приїдите. Думали, що буде, як на виписці з пологового, що всі вас в той день чекали, а ви приїхали, як клоун, аж через два місяці після виписки.» Ці слова мене вразили. Як клоун? Чому як клоун? Але вирішила промовчати вже. Бо видно було, що її мій жарт розлютив. Та й взагалі, не раді вони були зустрічі. Онука я на руки так і не взяла. Він мене не знав. А до тієї бабусі горнувся. Сваха сказала, що дитина буде плакати, що дитині потрібно звикнути до мене і якщо дитина звикне та захоче, то він сам буде протягувати руки і проситися, щоб його взяли. Але самій брати, щоб він плакав, мені заборонили. Ось так. А потім син натякнув, що там на вечір є білети на потяг. І ми можемо поїхати додому, бо тут нас немає в кого залишити. Хоча поряд з ними живе їх родичка, яка могла б нас прийняти до себе. Бо вона сама проживає, чоловік постійно в рейсах. Але так нас сильно хотіли там бачити та чути, напевно. Я погодилась, але натякнула, що може є де залишитися? І нам сказали в один голос- Ні, немає. Хотіла вже купувати білет на потяг, але в мене там у місті є родичі. Вони погодилися, щоб ми в них залишилися, нам замовили таксі і ми сіли та поїхали до них. А син з невісткою залишилися ще на пару днів там, відпочити у батьків. Саме головне, і образливе, що ніхто нас навіть не захотів і відвезти до родичів в інший район, ні сват, ні сваха, ні син. Начебто все було культурно, гарно, ніхто кривого слова не сказав, але всі показали своє ставлення до мене. Образа на невістку тепер ще більша, бо поводить себе як свиня.