Представник Головного управління розвідки Вадим Скібіцький вважає, що відкинути Росію до міжнародно визнаних кордонів України 1991 року не означає виграти війну. Про це він сказав в інтервʼю виданню The Economist, опублікованому 2 травня.
За його словами, такі війни можуть закінчитися лише договорами. Наразі обидві сторони намагаються зайняти «найбільш вигідну позицію» перед потенційними переговорами. Але змістовні перемовини можуть розпочатися не раніше другої половини 2025 року.
За його словами, такі війни можуть закінчитися лише договорами. Наразі обидві сторони намагаються зайняти «найбільш вигідну позицію» перед потенційними переговорами. Але змістовні перемовини можуть розпочатися не раніше другої половини 2025 року.
показать весь текст
1
3
3
39
14
Дана-Нирвана• 03 мая 2024
Ответ дляAmalpi
Тупо ждать, что она улучшится
Я думаю, дело в том, что рф не готова идти на переговоры в данный момент, как правильно Люда пишет. Поэтому ждут не улучшения нашей позиции, а ухудшения ситуации в рф. Может, очередного исчерпания ресурсов, например.
8
3
Ответ дляFilomena
Блінкен, шольц, макрон.
А сі їде до орбана і новообраного проросійського сербського уряду в «серце» Європи.
Як би надій мало.
А сі їде до орбана і новообраного проросійського сербського уряду в «серце» Європи.
Як би надій мало.
В любом случае Си реально субъект влияния ’ нашей региональной’ войны, они и 2022 год держали нейтралитет.
Все заявления - про суверенитет было и прочее.
Потом иран первым начал рф помогать.
Потом сев корея.
И смотрели на реакции.
А сейчас поняли, что запад слабоват, демократии всегда слабее диктатур, и еще подгадить Сша можно на нашем поле. А для Си это писец, как приятно.
Но и Европа важна Си как рынок. Там много вариаций.
Все заявления - про суверенитет было и прочее.
Потом иран первым начал рф помогать.
Потом сев корея.
И смотрели на реакции.
А сейчас поняли, что запад слабоват, демократии всегда слабее диктатур, и еще подгадить Сша можно на нашем поле. А для Си это писец, как приятно.
Но и Европа важна Си как рынок. Там много вариаций.
Ситуація на фронті гостро критична, і усім очевидно, що основна проблема, яка заважає досягнути перемоги у війні - безвідповідальність та некомпетентність Ставки Верховного головнокомандувача. Ми вміємо створювати інноваційні рішення на полі бою, але не можемо масштабувати вдалу роботу через відсутність централізованого управління на вищому рівні.
Володимир Зеленський говорить про перемогу, але навіть не контролює виконання своїх розпоряджень.
Найочевидніший приклад - дрони. Ми поступаємось у боєприпасах, артилерії, авіації, танках, кількості піхоти - єдиний інструмент створення технологічної переваги це дрони. Під тиском громадськості на третьому році війни ухвалено рішення про створення Сил безпілотних систем - але реалізація досі відсутня. Вертикаль управління не створили, повноважень новому командувачу не дали, за бюджети відповідає багато хто, а за кінцеву мету - збільшення кількості ліквідацій окупантів та їх техніки наверху не відповідає ніхто. Тому і всі проблеми, результати не цікавлять, тільки гроші. Найближчим часом більш детально напишу як і через кого провалюється гучно проголошене створення сил безпілотних систем.
Під тиском громадськості на третьому році війни ухвалено рішення про будівництво фортифікацій. Реалізація така сама примітивна. Там, де зараз піхота виживає під вогнем, ніяких змін нема. Не постачаються готові бетонні конструкції, все робіть самі, самі купуйте будівельні матеріали, самі купуйте техніку, як було виживання турботою самих бійців так і є. Росія набагато потужніше будує та оздоблює свої лінії оборони, навіть знаходячись у наступі. Хоча у нас і бюджети і піар виділені.
Виготовлення боєприпасів. Там, де треба масштабувати - нема реалізації навіть на 10% від можливостей. Росія за останні два роки з нуля почала виробництво порохів з целюлози з деревини. А ми?
Застосування військ. Як не було ніякого аналізу попередніх дій на рівні генералів та комбригів, ак і нема. Як просувались на посади командирів люди, які не розуміють сучасну тактику, воюють по карті, не є лідерами у колективі, які бездаро втрачають людей та техніку, та не хочуть вчитись, а хочуть тільки робити звіти та доповіді, що у них все добре та контрольовано - так це і продовжується. І нікому наверху це не цікаво.
Ми пишаємось нашими тактичними перемогами, героїзмом, майстерністю окремих воїнів, професійністю окремих командирів та військових частин, все це є у нас у дуже багатьох місцях, тільки тому і тримається фронт третій рік. Але у масовій війні мобілізованих армій потрібно масштабування рішень та концентрація зусиль на рівні вищого військового та політичного керівництва.
Якщо у нас менше людей, менше снарядів, бомб, якщо ми конкуруємо тільки у дронах, то створити перевагу ми можемо тільки завдяки кращому управлінню, організації та застосуванню.
Щоб перемагати не обовʼязково бути більшим - але обовʼязково треба випереджати.
Але, на жаль, злочинна, аморальна, інтелектуальна обмежена Росія на даний момент випереджає за швидкістю та масштабом змін та стратегічних рішень вільну, демократичну, інтелектуально та моральну потужну Україну.
І якщо Зеленський не на словах, а на ділі хоче перемогти, а не розіграти з Путіним договорняк, то він має почати задуматись та почати ухвалювати рішення, які дозволять Україні випереджати Росію у стратегічних рішеннях.
Усі можливості є - але бажання щось змінювати у реальності у Зеленського досі не проглядається.
Юрій Бутусов
Володимир Зеленський говорить про перемогу, але навіть не контролює виконання своїх розпоряджень.
Найочевидніший приклад - дрони. Ми поступаємось у боєприпасах, артилерії, авіації, танках, кількості піхоти - єдиний інструмент створення технологічної переваги це дрони. Під тиском громадськості на третьому році війни ухвалено рішення про створення Сил безпілотних систем - але реалізація досі відсутня. Вертикаль управління не створили, повноважень новому командувачу не дали, за бюджети відповідає багато хто, а за кінцеву мету - збільшення кількості ліквідацій окупантів та їх техніки наверху не відповідає ніхто. Тому і всі проблеми, результати не цікавлять, тільки гроші. Найближчим часом більш детально напишу як і через кого провалюється гучно проголошене створення сил безпілотних систем.
Під тиском громадськості на третьому році війни ухвалено рішення про будівництво фортифікацій. Реалізація така сама примітивна. Там, де зараз піхота виживає під вогнем, ніяких змін нема. Не постачаються готові бетонні конструкції, все робіть самі, самі купуйте будівельні матеріали, самі купуйте техніку, як було виживання турботою самих бійців так і є. Росія набагато потужніше будує та оздоблює свої лінії оборони, навіть знаходячись у наступі. Хоча у нас і бюджети і піар виділені.
Виготовлення боєприпасів. Там, де треба масштабувати - нема реалізації навіть на 10% від можливостей. Росія за останні два роки з нуля почала виробництво порохів з целюлози з деревини. А ми?
Застосування військ. Як не було ніякого аналізу попередніх дій на рівні генералів та комбригів, ак і нема. Як просувались на посади командирів люди, які не розуміють сучасну тактику, воюють по карті, не є лідерами у колективі, які бездаро втрачають людей та техніку, та не хочуть вчитись, а хочуть тільки робити звіти та доповіді, що у них все добре та контрольовано - так це і продовжується. І нікому наверху це не цікаво.
Ми пишаємось нашими тактичними перемогами, героїзмом, майстерністю окремих воїнів, професійністю окремих командирів та військових частин, все це є у нас у дуже багатьох місцях, тільки тому і тримається фронт третій рік. Але у масовій війні мобілізованих армій потрібно масштабування рішень та концентрація зусиль на рівні вищого військового та політичного керівництва.
Якщо у нас менше людей, менше снарядів, бомб, якщо ми конкуруємо тільки у дронах, то створити перевагу ми можемо тільки завдяки кращому управлінню, організації та застосуванню.
Щоб перемагати не обовʼязково бути більшим - але обовʼязково треба випереджати.
Але, на жаль, злочинна, аморальна, інтелектуальна обмежена Росія на даний момент випереджає за швидкістю та масштабом змін та стратегічних рішень вільну, демократичну, інтелектуально та моральну потужну Україну.
І якщо Зеленський не на словах, а на ділі хоче перемогти, а не розіграти з Путіним договорняк, то він має почати задуматись та почати ухвалювати рішення, які дозволять Україні випереджати Росію у стратегічних рішеннях.
Усі можливості є - але бажання щось змінювати у реальності у Зеленського досі не проглядається.
Юрій Бутусов
6
2
3
Vitamina1407• 03 мая 2024
Всегда наступают переговоры и договоренности. Видимо сейчас в цене не могут сойтись. Не могут договориться.
3
Ответ дляLudaSHS
Прицел на западную аудиторию. Дайте нам больше, и снова что Ес может стоять перед угрозами.
Цитаты
’Генерал говорит, что самым большим неизвестным фактором войны является Европа. Если соседи Украины не найдут способ дальнейшего увеличения оборонного производства, чтобы помочь Украине, они тоже в конечном итоге окажутся под прицелом России, утверждает он.
Он преуменьшает значение статьи 5 Хартии коллективной обороны НАТО и даже присутствия войск нато в государствах, граничащих с Украиной, которые, по его словам, могут мало что значить, если подвергнуть их проверке. «Русские захватят Балтию за семь дней», — утверждает он несколько неправдоподобно. « Время реакции нато составляет десять дней».
И нам?
Про Города
’Украинский разведчик говорит, что северная группировка России, базирующаяся через границу с Харьковом, в настоящее время насчитывает 35 000 человек, но ее планируется расширить до 50 000-70 000 военнослужащих. Россия также «создает разделение резервов» (то есть от 15 000 до 20 000 человек) в центральной России, которые они могут добавить к основным усилиям.
По его словам, этого «недостаточно» для операции по захвату крупного города (это мнение разделяют западные военные чиновники), но этого может быть достаточно для более мелкой задачи. «Быстрая операция по входу и выходу: возможно. А вот операция по взятию Харькова или даже города Сум – это другой порядок.
Оригинал.
Цитаты
’Генерал говорит, что самым большим неизвестным фактором войны является Европа. Если соседи Украины не найдут способ дальнейшего увеличения оборонного производства, чтобы помочь Украине, они тоже в конечном итоге окажутся под прицелом России, утверждает он.
Он преуменьшает значение статьи 5 Хартии коллективной обороны НАТО и даже присутствия войск нато в государствах, граничащих с Украиной, которые, по его словам, могут мало что значить, если подвергнуть их проверке. «Русские захватят Балтию за семь дней», — утверждает он несколько неправдоподобно. « Время реакции нато составляет десять дней».
И нам?
Про Города
’Украинский разведчик говорит, что северная группировка России, базирующаяся через границу с Харьковом, в настоящее время насчитывает 35 000 человек, но ее планируется расширить до 50 000-70 000 военнослужащих. Россия также «создает разделение резервов» (то есть от 15 000 до 20 000 человек) в центральной России, которые они могут добавить к основным усилиям.
По его словам, этого «недостаточно» для операции по захвату крупного города (это мнение разделяют западные военные чиновники), но этого может быть достаточно для более мелкой задачи. «Быстрая операция по входу и выходу: возможно. А вот операция по взятию Харькова или даже города Сум – это другой порядок.
Оригинал.
Не думаю, що його слова чи когось іншого на щось вплине ((
3
Mystery -ing• 03 мая 2024
Ответ дляFlower Girl23
А сейчас что нас ждёт в перспективе? Победа?((((
Мобилизация, усиление боевых действий. Это ближайшая перспектива. Замес будет летом.
1
1
8
Flower Girl23• 03 мая 2024
Ответ дляAmalpi
А то что? Он сказал, что будет если рашка из пошлет?
Честно говоря - не сомневаюсь, что пошлёт... И Китай на саммит без россии не приедет...
1
5
Ответ дляMystery -ing
Чтоб нам выйти на границы 91го года - нужна постоянная поддержка Запада, 2 млн мобилизованных (так как будут очень крупные потери; 1:10 при наступлении).
Но и после этого обстрелы не исчезнут. Будет обстрел приграничья, ракетами, Шахедами и т.д. Ни конца- ни края. Но нам этого не говорят, так как это вгоняет в депрессию. Телемарафон и другие похожие очень грамотно делают свою работу.
Но и после этого обстрелы не исчезнут. Будет обстрел приграничья, ракетами, Шахедами и т.д. Ни конца- ни края. Но нам этого не говорят, так как это вгоняет в депрессию. Телемарафон и другие похожие очень грамотно делают свою работу.
Если потери 1 к 10 при наступлении у нас будут, то тогда мобилизовать нужно больше 5 млн. Рашистов в Украине 540 тыс. по данным ГУР
1
Бояукраїночка• 03 мая 2024
кацап без натовского оружия ракет авиации бомб не мог захватить за 2 с лишним года даже половинку донецк обл.а сейчас отличные поставки всего пошли.о какой Украине они вообще мечтают дурбелики наивные
4
8
Бояукраїночка• 03 мая 2024
зеками войны не выиграваются.а русский ванька не спешит в военкомат
4
6
2
Mystery -ing• 03 мая 2024
Ответ дляFalcon82
Ситуація на фронті гостро критична, і усім очевидно, що основна проблема, яка заважає досягнути перемоги у війні - безвідповідальність та некомпетентність Ставки Верховного головнокомандувача. Ми вміємо створювати інноваційні рішення на полі бою, але не можемо масштабувати вдалу роботу через відсутність централізованого управління на вищому рівні.
Володимир Зеленський говорить про перемогу, але навіть не контролює виконання своїх розпоряджень.
Найочевидніший приклад - дрони. Ми поступаємось у боєприпасах, артилерії, авіації, танках, кількості піхоти - єдиний інструмент створення технологічної переваги це дрони. Під тиском громадськості на третьому році війни ухвалено рішення про створення Сил безпілотних систем - але реалізація досі відсутня. Вертикаль управління не створили, повноважень новому командувачу не дали, за бюджети відповідає багато хто, а за кінцеву мету - збільшення кількості ліквідацій окупантів та їх техніки наверху не відповідає ніхто. Тому і всі проблеми, результати не цікавлять, тільки гроші. Найближчим часом більш детально напишу як і через кого провалюється гучно проголошене створення сил безпілотних систем.
Під тиском громадськості на третьому році війни ухвалено рішення про будівництво фортифікацій. Реалізація така сама примітивна. Там, де зараз піхота виживає під вогнем, ніяких змін нема. Не постачаються готові бетонні конструкції, все робіть самі, самі купуйте будівельні матеріали, самі купуйте техніку, як було виживання турботою самих бійців так і є. Росія набагато потужніше будує та оздоблює свої лінії оборони, навіть знаходячись у наступі. Хоча у нас і бюджети і піар виділені.
Виготовлення боєприпасів. Там, де треба масштабувати - нема реалізації навіть на 10% від можливостей. Росія за останні два роки з нуля почала виробництво порохів з целюлози з деревини. А ми?
Застосування військ. Як не було ніякого аналізу попередніх дій на рівні генералів та комбригів, ак і нема. Як просувались на посади командирів люди, які не розуміють сучасну тактику, воюють по карті, не є лідерами у колективі, які бездаро втрачають людей та техніку, та не хочуть вчитись, а хочуть тільки робити звіти та доповіді, що у них все добре та контрольовано - так це і продовжується. І нікому наверху це не цікаво.
Ми пишаємось нашими тактичними перемогами, героїзмом, майстерністю окремих воїнів, професійністю окремих командирів та військових частин, все це є у нас у дуже багатьох місцях, тільки тому і тримається фронт третій рік. Але у масовій війні мобілізованих армій потрібно масштабування рішень та концентрація зусиль на рівні вищого військового та політичного керівництва.
Якщо у нас менше людей, менше снарядів, бомб, якщо ми конкуруємо тільки у дронах, то створити перевагу ми можемо тільки завдяки кращому управлінню, організації та застосуванню.
Щоб перемагати не обовʼязково бути більшим - але обовʼязково треба випереджати.
Але, на жаль, злочинна, аморальна, інтелектуальна обмежена Росія на даний момент випереджає за швидкістю та масштабом змін та стратегічних рішень вільну, демократичну, інтелектуально та моральну потужну Україну.
І якщо Зеленський не на словах, а на ділі хоче перемогти, а не розіграти з Путіним договорняк, то він має почати задуматись та почати ухвалювати рішення, які дозволять Україні випереджати Росію у стратегічних рішеннях.
Усі можливості є - але бажання щось змінювати у реальності у Зеленського досі не проглядається.
Юрій Бутусов
Володимир Зеленський говорить про перемогу, але навіть не контролює виконання своїх розпоряджень.
Найочевидніший приклад - дрони. Ми поступаємось у боєприпасах, артилерії, авіації, танках, кількості піхоти - єдиний інструмент створення технологічної переваги це дрони. Під тиском громадськості на третьому році війни ухвалено рішення про створення Сил безпілотних систем - але реалізація досі відсутня. Вертикаль управління не створили, повноважень новому командувачу не дали, за бюджети відповідає багато хто, а за кінцеву мету - збільшення кількості ліквідацій окупантів та їх техніки наверху не відповідає ніхто. Тому і всі проблеми, результати не цікавлять, тільки гроші. Найближчим часом більш детально напишу як і через кого провалюється гучно проголошене створення сил безпілотних систем.
Під тиском громадськості на третьому році війни ухвалено рішення про будівництво фортифікацій. Реалізація така сама примітивна. Там, де зараз піхота виживає під вогнем, ніяких змін нема. Не постачаються готові бетонні конструкції, все робіть самі, самі купуйте будівельні матеріали, самі купуйте техніку, як було виживання турботою самих бійців так і є. Росія набагато потужніше будує та оздоблює свої лінії оборони, навіть знаходячись у наступі. Хоча у нас і бюджети і піар виділені.
Виготовлення боєприпасів. Там, де треба масштабувати - нема реалізації навіть на 10% від можливостей. Росія за останні два роки з нуля почала виробництво порохів з целюлози з деревини. А ми?
Застосування військ. Як не було ніякого аналізу попередніх дій на рівні генералів та комбригів, ак і нема. Як просувались на посади командирів люди, які не розуміють сучасну тактику, воюють по карті, не є лідерами у колективі, які бездаро втрачають людей та техніку, та не хочуть вчитись, а хочуть тільки робити звіти та доповіді, що у них все добре та контрольовано - так це і продовжується. І нікому наверху це не цікаво.
Ми пишаємось нашими тактичними перемогами, героїзмом, майстерністю окремих воїнів, професійністю окремих командирів та військових частин, все це є у нас у дуже багатьох місцях, тільки тому і тримається фронт третій рік. Але у масовій війні мобілізованих армій потрібно масштабування рішень та концентрація зусиль на рівні вищого військового та політичного керівництва.
Якщо у нас менше людей, менше снарядів, бомб, якщо ми конкуруємо тільки у дронах, то створити перевагу ми можемо тільки завдяки кращому управлінню, організації та застосуванню.
Щоб перемагати не обовʼязково бути більшим - але обовʼязково треба випереджати.
Але, на жаль, злочинна, аморальна, інтелектуальна обмежена Росія на даний момент випереджає за швидкістю та масштабом змін та стратегічних рішень вільну, демократичну, інтелектуально та моральну потужну Україну.
І якщо Зеленський не на словах, а на ділі хоче перемогти, а не розіграти з Путіним договорняк, то він має почати задуматись та почати ухвалювати рішення, які дозволять Україні випереджати Росію у стратегічних рішеннях.
Усі можливості є - але бажання щось змінювати у реальності у Зеленського досі не проглядається.
Юрій Бутусов
Ось бачити, все розписано вірно.
Нехай оці клоунські москалькі- що самі кидаються на людей- подивляться і відповідь дадуть- що не так сказав пан Бутусов.
Нехай оці клоунські москалькі- що самі кидаються на людей- подивляться і відповідь дадуть- що не так сказав пан Бутусов.
karkusha.biz.ua• 03 мая 2024
все это треп про окончание войны в 2025 году, все закончится договорняком неожиданно для нас еще летом.Все к этому идет
3
10
Джеральдина.• 03 мая 2024
Ответ длясами знаете кто
Давайте вспомним все укрепления начиная со стены Яценюка. И где эти коллективные Яценюки?
Ой, куля в лоб вообще счастливчик, тут и Кучму постоянно вспоминают, и яныку икается. Но куля в лоб - не при делах, к нему никаких претензий
Вот это чувак отхватил от жизнь все
Вот это чувак отхватил от жизнь все
1
4
За останні дні ключові особи оприлюднили ряд заяв про погіршення ситуації. Але, скриншот коментаря російського бота говорить про те, що російська сторона штовхає Україну до перемовин.
Такого раніше не спостерігалося.
Директорка Національної розвідки США Авріл Хейнс заявила на слуханнях у конгресі, що війна не закінчиться найближчим часом. Удари по енергетичній інфраструктурі, які не мають сенсу на початку теплої пори року - несуть меседж про те, що до зими слід подумати про майбутнє.
Так чи інакше, війна скоріш за все може продовжитися і в 2025 і в 2026 роках.
Кулеба днями говорив про ймовірність перемовин. Зеленський оголосив, що 15-16.06 на курорті поруч з Люцерном почнуться перемовини Формули миру. В цей раз без Росії (принаймні публічно). У Кремля є шість тижнів, щоб максимально саботувати ці перемовини як внутрішньо (легітимність президента), зовнішньо (пропаганда у країнах світу) так і на полі бою.
Скібіцький повідомив у інтерв´ю The Economist, що російські війська будуть проривати кордон Сумської та Харківської областей. Сама операція може початися, практично, в будь-який день.
Слідом за Кулебою та оголошенням саміту Формули миру, Скібіцький наголосив, що перемовини можливі, але протистояння не закінчиться.
У приватних розмовах я часто чую, що ’захід буде нас нагинати на перемовини’.
Це невірний підхід. Перемовини - це також форма протистояння. І, тому - російський фб-бот АлИна (звертайте увагу на транслітерацію імен - російський бот матиме латинську букву ’y’ в імені) активно закликає до перемовин.
Що нам треба зробити в наступні 6 тижнів:
1. Максимально убезпечити людей в Харкові і приготуватися до атак з півночі
2. Згуртуватися навколо президента, безвідносно того, що ми про нього думаємо. Хоча б до 17.06.2024 позакривати п*здаки з приводу виборів. Треба пройти важкий період.
3. Активізувати комунікацію з іноземними країнами.
4. Доробити переконфігурацію кабміну.
5. По максимуму ігнорувати Безуглу (бо, вже немає сил).
Якщо росіяни програмують своїх ботів на метожички по перемовинам, то це може означати дві речі:
- або вони вірять, що обговорення перемовин може внутрішньо дестабілізувати політичну ситуацію;
- або їм потрібні перемовини більше ніж нам.
В обох випадках до самого факту перемовин треба ставитися спокійно і тверезо та не розганяти зрадоньку.
Журналіст Дмитро Золотухін
Такого раніше не спостерігалося.
Директорка Національної розвідки США Авріл Хейнс заявила на слуханнях у конгресі, що війна не закінчиться найближчим часом. Удари по енергетичній інфраструктурі, які не мають сенсу на початку теплої пори року - несуть меседж про те, що до зими слід подумати про майбутнє.
Так чи інакше, війна скоріш за все може продовжитися і в 2025 і в 2026 роках.
Кулеба днями говорив про ймовірність перемовин. Зеленський оголосив, що 15-16.06 на курорті поруч з Люцерном почнуться перемовини Формули миру. В цей раз без Росії (принаймні публічно). У Кремля є шість тижнів, щоб максимально саботувати ці перемовини як внутрішньо (легітимність президента), зовнішньо (пропаганда у країнах світу) так і на полі бою.
Скібіцький повідомив у інтерв´ю The Economist, що російські війська будуть проривати кордон Сумської та Харківської областей. Сама операція може початися, практично, в будь-який день.
Слідом за Кулебою та оголошенням саміту Формули миру, Скібіцький наголосив, що перемовини можливі, але протистояння не закінчиться.
У приватних розмовах я часто чую, що ’захід буде нас нагинати на перемовини’.
Це невірний підхід. Перемовини - це також форма протистояння. І, тому - російський фб-бот АлИна (звертайте увагу на транслітерацію імен - російський бот матиме латинську букву ’y’ в імені) активно закликає до перемовин.
Що нам треба зробити в наступні 6 тижнів:
1. Максимально убезпечити людей в Харкові і приготуватися до атак з півночі
2. Згуртуватися навколо президента, безвідносно того, що ми про нього думаємо. Хоча б до 17.06.2024 позакривати п*здаки з приводу виборів. Треба пройти важкий період.
3. Активізувати комунікацію з іноземними країнами.
4. Доробити переконфігурацію кабміну.
5. По максимуму ігнорувати Безуглу (бо, вже немає сил).
Якщо росіяни програмують своїх ботів на метожички по перемовинам, то це може означати дві речі:
- або вони вірять, що обговорення перемовин може внутрішньо дестабілізувати політичну ситуацію;
- або їм потрібні перемовини більше ніж нам.
В обох випадках до самого факту перемовин треба ставитися спокійно і тверезо та не розганяти зрадоньку.
Журналіст Дмитро Золотухін
6
1
Ответ дляFalcon82
Ситуація на фронті гостро критична, і усім очевидно, що основна проблема, яка заважає досягнути перемоги у війні - безвідповідальність та некомпетентність Ставки Верховного головнокомандувача. Ми вміємо створювати інноваційні рішення на полі бою, але не можемо масштабувати вдалу роботу через відсутність централізованого управління на вищому рівні.
Володимир Зеленський говорить про перемогу, але навіть не контролює виконання своїх розпоряджень.
Найочевидніший приклад - дрони. Ми поступаємось у боєприпасах, артилерії, авіації, танках, кількості піхоти - єдиний інструмент створення технологічної переваги це дрони. Під тиском громадськості на третьому році війни ухвалено рішення про створення Сил безпілотних систем - але реалізація досі відсутня. Вертикаль управління не створили, повноважень новому командувачу не дали, за бюджети відповідає багато хто, а за кінцеву мету - збільшення кількості ліквідацій окупантів та їх техніки наверху не відповідає ніхто. Тому і всі проблеми, результати не цікавлять, тільки гроші. Найближчим часом більш детально напишу як і через кого провалюється гучно проголошене створення сил безпілотних систем.
Під тиском громадськості на третьому році війни ухвалено рішення про будівництво фортифікацій. Реалізація така сама примітивна. Там, де зараз піхота виживає під вогнем, ніяких змін нема. Не постачаються готові бетонні конструкції, все робіть самі, самі купуйте будівельні матеріали, самі купуйте техніку, як було виживання турботою самих бійців так і є. Росія набагато потужніше будує та оздоблює свої лінії оборони, навіть знаходячись у наступі. Хоча у нас і бюджети і піар виділені.
Виготовлення боєприпасів. Там, де треба масштабувати - нема реалізації навіть на 10% від можливостей. Росія за останні два роки з нуля почала виробництво порохів з целюлози з деревини. А ми?
Застосування військ. Як не було ніякого аналізу попередніх дій на рівні генералів та комбригів, ак і нема. Як просувались на посади командирів люди, які не розуміють сучасну тактику, воюють по карті, не є лідерами у колективі, які бездаро втрачають людей та техніку, та не хочуть вчитись, а хочуть тільки робити звіти та доповіді, що у них все добре та контрольовано - так це і продовжується. І нікому наверху це не цікаво.
Ми пишаємось нашими тактичними перемогами, героїзмом, майстерністю окремих воїнів, професійністю окремих командирів та військових частин, все це є у нас у дуже багатьох місцях, тільки тому і тримається фронт третій рік. Але у масовій війні мобілізованих армій потрібно масштабування рішень та концентрація зусиль на рівні вищого військового та політичного керівництва.
Якщо у нас менше людей, менше снарядів, бомб, якщо ми конкуруємо тільки у дронах, то створити перевагу ми можемо тільки завдяки кращому управлінню, організації та застосуванню.
Щоб перемагати не обовʼязково бути більшим - але обовʼязково треба випереджати.
Але, на жаль, злочинна, аморальна, інтелектуальна обмежена Росія на даний момент випереджає за швидкістю та масштабом змін та стратегічних рішень вільну, демократичну, інтелектуально та моральну потужну Україну.
І якщо Зеленський не на словах, а на ділі хоче перемогти, а не розіграти з Путіним договорняк, то він має почати задуматись та почати ухвалювати рішення, які дозволять Україні випереджати Росію у стратегічних рішеннях.
Усі можливості є - але бажання щось змінювати у реальності у Зеленського досі не проглядається.
Юрій Бутусов
Володимир Зеленський говорить про перемогу, але навіть не контролює виконання своїх розпоряджень.
Найочевидніший приклад - дрони. Ми поступаємось у боєприпасах, артилерії, авіації, танках, кількості піхоти - єдиний інструмент створення технологічної переваги це дрони. Під тиском громадськості на третьому році війни ухвалено рішення про створення Сил безпілотних систем - але реалізація досі відсутня. Вертикаль управління не створили, повноважень новому командувачу не дали, за бюджети відповідає багато хто, а за кінцеву мету - збільшення кількості ліквідацій окупантів та їх техніки наверху не відповідає ніхто. Тому і всі проблеми, результати не цікавлять, тільки гроші. Найближчим часом більш детально напишу як і через кого провалюється гучно проголошене створення сил безпілотних систем.
Під тиском громадськості на третьому році війни ухвалено рішення про будівництво фортифікацій. Реалізація така сама примітивна. Там, де зараз піхота виживає під вогнем, ніяких змін нема. Не постачаються готові бетонні конструкції, все робіть самі, самі купуйте будівельні матеріали, самі купуйте техніку, як було виживання турботою самих бійців так і є. Росія набагато потужніше будує та оздоблює свої лінії оборони, навіть знаходячись у наступі. Хоча у нас і бюджети і піар виділені.
Виготовлення боєприпасів. Там, де треба масштабувати - нема реалізації навіть на 10% від можливостей. Росія за останні два роки з нуля почала виробництво порохів з целюлози з деревини. А ми?
Застосування військ. Як не було ніякого аналізу попередніх дій на рівні генералів та комбригів, ак і нема. Як просувались на посади командирів люди, які не розуміють сучасну тактику, воюють по карті, не є лідерами у колективі, які бездаро втрачають людей та техніку, та не хочуть вчитись, а хочуть тільки робити звіти та доповіді, що у них все добре та контрольовано - так це і продовжується. І нікому наверху це не цікаво.
Ми пишаємось нашими тактичними перемогами, героїзмом, майстерністю окремих воїнів, професійністю окремих командирів та військових частин, все це є у нас у дуже багатьох місцях, тільки тому і тримається фронт третій рік. Але у масовій війні мобілізованих армій потрібно масштабування рішень та концентрація зусиль на рівні вищого військового та політичного керівництва.
Якщо у нас менше людей, менше снарядів, бомб, якщо ми конкуруємо тільки у дронах, то створити перевагу ми можемо тільки завдяки кращому управлінню, організації та застосуванню.
Щоб перемагати не обовʼязково бути більшим - але обовʼязково треба випереджати.
Але, на жаль, злочинна, аморальна, інтелектуальна обмежена Росія на даний момент випереджає за швидкістю та масштабом змін та стратегічних рішень вільну, демократичну, інтелектуально та моральну потужну Україну.
І якщо Зеленський не на словах, а на ділі хоче перемогти, а не розіграти з Путіним договорняк, то він має почати задуматись та почати ухвалювати рішення, які дозволять Україні випереджати Росію у стратегічних рішеннях.
Усі можливості є - але бажання щось змінювати у реальності у Зеленського досі не проглядається.
Юрій Бутусов
Вы так и не ответили.
Вы реально верили в возможность переговоров в этих реалиях на этом этапе?
И реально верите что это зависит только от кулебы и зе?
И реально верите, что есть сейчас инициатива от рф по переговорам? Не балачки.
Вы реально верили в возможность переговоров в этих реалиях на этом этапе?
И реально верите что это зависит только от кулебы и зе?
И реально верите, что есть сейчас инициатива от рф по переговорам? Не балачки.
2
5
Бояукраїночка• 03 мая 2024
Ответ дляVitamina1407
Всегда наступают переговоры и договоренности. Видимо сейчас в цене не могут сойтись. Не могут договориться.
тоже так думаю.переговоры будут но на каких условиях.мы выйдем на 91 г но путька будет кидать на нас ракеты.мы так же будем бомбить их города и шо .и дальше.тупик.
1
5
Бояукраїночка• 03 мая 2024
мы же тоже не пальчиком сделаны.пол мира на помогает и богатые страны.и оружие клепают и те же ракеты.это ж все на бошки россиян полетит
1
8
Дана-Нирвана• 03 мая 2024
Ответ дляTammy21
А чого ви не можете переїхати в рашу зараз, а не чекати відкритих кордонів щоб виїхати у Європу?
Вы серьезно? Даже вот чисто гипотетически, как себе это видите? Кроме как через ЕС, поскольку туда даже 18-летних парней не выпускают. Я не собираюсь в рф, наверное, как и большинство здесь. Но зачем заведомо писать такую ерунду?
1
6
Джеральдина.• 03 мая 2024
Ответ дляEllillд
Удалено администрацией...
Тааакс, город в ЦУ 600 000 населения, иногда падает до 400 000. ЖК новых настроили уже несколько районов, землю скупают - загородные коттеджи строят безперестанку. От границы 400 км, новости узнают из инета. Ф-16 пролетают прямо надо крышей дома....
Узнали сей дивный город?))
Узнали сей дивный город?))
5
Бояукраїночка• 03 мая 2024
Ответ дляLudaSHS
Вы так и не ответили.
Вы реально верили в возможность переговоров в этих реалиях на этом этапе?
И реально верите что это зависит только от кулебы и зе?
И реально верите, что есть сейчас инициатива от рф по переговорам? Не балачки.
Вы реально верили в возможность переговоров в этих реалиях на этом этапе?
И реально верите что это зависит только от кулебы и зе?
И реально верите, что есть сейчас инициатива от рф по переговорам? Не балачки.
2
1
Бояукраїночка• 03 мая 2024
Ответ дляДжеральдина.
Тааакс, город в ЦУ 600 000 населения, иногда падает до 400 000. ЖК новых настроили уже несколько районов, землю скупают - загородные коттеджи строят безперестанку. От границы 400 км, новости узнают из инета. Ф-16 пролетают прямо надо крышей дома....
Узнали сей дивный город?))
Узнали сей дивный город?))
Берите карту нашей страны.Посмотрите видео как живут люди в городах нашей огромной страны.заодно риа дом новострои гляньте и ценники.а потом напишите
4
Ответ дляLudaSHS
Вы так и не ответили.
Вы реально верили в возможность переговоров в этих реалиях на этом этапе?
И реально верите что это зависит только от кулебы и зе?
И реально верите, что есть сейчас инициатива от рф по переговорам? Не балачки.
Вы реально верили в возможность переговоров в этих реалиях на этом этапе?
И реально верите что это зависит только от кулебы и зе?
И реально верите, что есть сейчас инициатива от рф по переговорам? Не балачки.
Я не професійний політик і не представник влади аби висловлювати свої думки. А обігрувати теоретичні ситуації... цим є і без мене кому тут щодня займатись
1
3
3
Ответ дляРеалістка
Просто люди думають, що наша справа зараз - просто погодитись на перемовини. Вони не розуміють, що, як правильно Люда пише, м´яч зараз зовсім не на нашій половині поля. І на даний момент путіну переговори не потрібні. А коли вже настане фаза нашої ініціативи - ніхто не знає. І, очевидно, вона не буде якоюсь чітко визначеною. Скоріше за все, все буде вирішуватись за допомогою і, в результаті розмов/домовленостей керівників інших зацікавлених країн.
Мяч на нашей половине и почти в воротах
4
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу