Напередодні свята, хочеться сказати вам, українці, хто хоче повертатися, хто сумнівається, хто сумує, і просто вагається, хто не знає, чи його тут хтось чекає. Так ось, повертайтеся! У нас найкращі люди, найкращий народ! Я , коли повернулася, півтора роки тому, була готова обійматися з касирами в магазині. І так, я, і ще, впевнена, що є багато таких як я, хто чекає на повернення наших людей, діток! Я хочу, щоб моїм дітям були пари з нашого народу, щоб була молодь, майбутнє! Це наша земля, наша мова. Можливо хтось прочитає і зрозуміє, що є люди, які не кажуть: ага, ви виїхали, ну то й сидіть там, не повертайтеся! Є люди, які чекають на повернення вас! Бузок у Ботсаду чекає на вас, Дніпро чекає, немає краще ніде, ніж удома. Ніхто не знає, що буде завтра і з ким. Але сьогодні ми одна велика родина!
показать весь текст
420
139
33
7
6
4
425
2
Мне нормально, друзей завела и даже встретила там соседку, которая живёт рядом со мной в Киеве, в пределах одного квартала ))) К семье приезжаю 3 раза в год. На работу вышла + учу язык. Скучать и страдать вообще нет времени, занятость 6 дней в неделю, воскресенье остается на домашние дела.
Целовать кассирш по приезду домой желания вообще не возникает.
Но при этом готова вернуться домой в любой момент, если обстоятельства потребуют.
Целовать кассирш по приезду домой желания вообще не возникает.
Но при этом готова вернуться домой в любой момент, если обстоятельства потребуют.
Всупереч поширеній думці,дуже багато українців за кордоном ХОТЯТЬ повернутися додому після війни.Навіть ті,хто досить непогано влаштувався в Європі і Америці.
Я їзжу найбільше на 2-4місяці поспіль,але кожного разу сльози на очах,коли бачу
Я їзжу найбільше на 2-4місяці поспіль,але кожного разу сльози на очах,коли бачу
2
Комментарии к ответу