Кому більше 35 і не має дітей, Ви плануєте?

Я в 20-25 так не думала, как сейчас, но тогда детей вообще не было в планах, тоесть мыслей даже не пробегало.
Ну вот я понимаю, что никаких гарантий нет, что эта пресловутая любовь к ребенку перекроет все минусы материнства и я хотя бы выйду в ноль, так сказать 😅🤭

Рожать это- мазохизм

Вы меня конечно извините, мне самой 40, но что с ребенком, что без-внешность, здоровье и сексуальная жизнь как бы это сказать подвергаются естественным процессам старения. Я для себя решила, что хочу познать материнство, хочу подарить жизнь новому человечку как-то так)

Мне так интересно когда пишут, что с появлением ребенка заканчивается нормальная жизнь, почему, кто вам это сказал, или в вашем окружении все трудные истерические дети, а родители бомжи одиночки никто не может помочь и нет денег на няню? Дети это классно и круто , но и доход должен быть соответственный, чтоб они были в кайф

к сожалению, такая мотивация у 90%

Згодна, якщо такий настрой, то краще бути чайлдфрі

Народила в 39 років. Дитинка здорова і класна. Але зрозуміла, що дітей треба мати від великого бажання - це присвячувати себе дитині, в ущерб собі іноді. Але воно того варте, якщо дійсно любиш дитину. Просто заради стакана води - не треба. Ті гроші які підуть на дитину витратити на доглядальницю.
Якщо так розсуждаєте, що обуза на 18 років, то ще не готові.

Чоловік хоче дитину?

Все нормально після родів. Тримайте свій організм здоровим до вагітності і все буде ок.

Мені 40, нема і не планую. Мені завжди були актуальні оті моменти, що Ви написали - закінчиться нормальне життя, яке я люблю, особистий простір, який мені необхідний, а не дай Боже дитя б було екстравертом і не замовкало, і увесь час поруч, свобода заробляти б обмежилась, планувати свій час і т д, і взагалі мені з дітьми нецікаво, оті всі розмови-заняття. На старості не боюсь бути сама - маю дуже круте і тепле коло спілкування з друзів і знайомих, і вмію будувати стосунки і звʼязки з хорошими людьми. А десь з 38 зʼясувалось, що маю знижений оваріальний резерв, і навіть ЕКО без донорських клітин може не спрацювати. А зараз війна, робити оті всі протоколи за мільйон грошей, гробити здоровʼя, лишитися з немовлям на руках і відповідати за нього, коли є ризик лишитись голою-босою на вулиці,під завалами чи бігти за світи - на це не готова ні я, ні чоловік, тим паче він воює, то я фактично сама з тим всім…А після війни мені вже хз скільки буде… живем як є

Но вполне себе нормальная мотивация. К тому же процесс воспитания длинный и обоюдный, могут и новые смыслы повиться

Нічого не буде, з карети в гарбуз не перетворитесь

Мені завжди шкода людей у яких немає дітей з якихось причин, бо вони так багато втрачають в житті

А що втрачаємо? Безсонні ночі? Втрачені нервові клітини?

Якщо у вас немає дітей то в теорії ви ніколи цього не зрозумієте, це як глухому розповідати про симфонію

Мені 37, не хочу. Теж розумію, що нормального життя не буде, не буде спокою і сну. А я дуже люблю тишу, спокій, порядок. Точно ні. Х

Так а за що нас жаліти, якщо ми не знаємо і не зрозуміємо, що втрачаємо не слухаючи дитячих визгів?)

38, не планую. Ніколи не хотіла дітей чомусь. От і не планую)

З таким настроєм краще не мати дітей. Бо насправді буде ще складніше, ніж ви собі уявляєте. А виправити вже не зможете.

Якщо у вас буде і дві дитини, це не означає, що вони будуть доглядати вас.

Тому що у вас якесь спотворене прийняття, як можна авторитетно заявляти про безсонні ночі якщо у вас немає дитини)))) ви не знаєте цього, як і всього іншого, бути мамою це велике щастя, всі ці ночі це така дрібниця

вам може бути ні з ким доживати старість, навіть якщо народите зараз.
І взагалі така мотивація жахлива. Може бути жорстоке розчарування.

чоловік ваш де?

це нормально не хотіти дітей. Але сприймати дітей тільки як джерело крику і визгу, це все рівно, що сприймати стосунки з чоловіком виключно як джерело болю і смутку. Тому що пари сваряться, розходяться, зраджують.

39 планую другу і наважусь ще до 42 точно, такі відчуття

37, чекаю другого. Перший у 29

У мене теж перший у 29 був))) 10 років вже мужчині

31, не планую народжувати через важкі генетичні хвороби у родині… Крім мами у віці з купою болячок і кота нікого не має, навіть в церкву не має з ким сходити, раніше з мамою ходили, а тепер їй важко… Це ще більше добиває… Поки тримає мама і кіт, якщо їх не буде, то думаю закінчити життя самогубством

Так, діти це не про підтримку, їм самим треба давати підтримку і старт, випускати в вільне життя наповненими своїм досвідом і вкладати в них. А не сприймати як донора емоцій чи прислугу на старості.

Люба, знайдіть собі чоловіка та й живіть без дітей, як боїтеся. Не треба драматизувати, у всіх свої біди, але світ прекрасний, полюбіть його. Бажаю вам гарного свята і спокою в душі!