Те, чьи дети по достижению 18 лет остались в Украине, что вами двигало?

У моєї доньки в класі в Україні жодного хлопця не залишилося. На випуску було 11 дівчат і все…
Насправді сумно це все

Чутка - приток реки в где-то в области Кропивницкого. Вот статья об этой Чутке https://ru.m.wikipedia.org/wiki/Чутка

Это не ваша речь??? Вы не украинка? А что вы делаете на украинском форуме?

Вы все-таки с этим не шутите. Я за вас переживаю.

Прекратите писать ответы невпопад, притом на уровне младшей школьницы. Уже даже неинтересно Вас тролить.
До встречи в другой ипсошной теме!

У кого это у вас? На болотах все стабильно🧟

В 18 уже не выпустят из страны, а там и до 25 не далеко.

Каюсь. Мій син виїхав з нами до Польщі. Закінчував тоді 11 клас, 17 років. В Польщі до школи не хотів йти. На вул цю не виходив. На курси мовні ні. Лише лежав цілими днями. Щодня говорив що хоче повернутись в Україну, там поступати і жити з татом. Не змогла його вмовити лишитись. Поїхав, поступив у Львів, туди ж переїхав його тато. Живуть зараз там разом. Я з молодшими в Польщі. Відпустити його це було найбільшою помилкою мого життя
Надія лише що війна закінчиться , йому ще три роки вчитися

Хлопця, який віз ліки і якому 23 взяли
Відправляють і тих, кому до 25

он военнообязанным был вообщето

Каюсь. Мій син виїхав з нами до Польщі. Закінчував тоді 11 клас, 17 років. В Польщі до школи не хотів йти. На вул цю не виходив. На курси мовні ні. Лише лежав цілими днями. Щодня говорив що хоче повернутись в Україну, там поступати і жити з татом. Не змогла його вмовити лишитись. Поїхав, поступив у Львів, туди ж переїхав його тато. Живуть зараз там разом. Я з молодшими в Польщі. Відпустити його це було найбільшою помилкою мого життя
Надія лише що війна закінчиться , йому ще три роки вчитися

Украина, детка. Да, уж, все дружно ржали с рашки, только Украина догоняет и перегоняет уже ее в беззаконии которое тут творится

Без ’приписного’ не вийде навчатися далі і отримати диплом внз.

Все сложно.
Когда началось, у меня сыну до 18 оставалось два месяца -- минус здоровье я после инсульта. куда переться с 2ми детьми подростками 16лет дочь и 17лет сын - это считай совершеннолетние но их еще учить и учить, но этот подростковый переход это жуть.
При отсутствии здоровья не видела смысла - меня типанет и с кем бы они там остались, очень опасно. А оно типануло - присоединилась эпилепсия, и кому оно там надо? включите здравый смысл если ты не здоровая как лошадь и наглая переться с детьми тот же билет в один конец.
У сына институт учится хорошо - ему уже предложили работу в ин_компании - софтинженером как очень перспективному студенту - работают над каким-то крупным проектом закончат поедут представлять его куда-то в Европу. Но институт еще не закончен, надо доучиться.
Те кто уехали отчислились тк специальность смешанная софт+прикладная инженерия удаленно нереально обучаться собирать схемы и программировать их - у них эти занятия только очные в лабораториях. Те что отчислились теперь работают курьерами и говномоями в Европах зато не здесь - ну такое инженерами уже не быть им никогда, как и офицерами.
Конечно тут не угадаешь - но у меня на работе те что были призваны офицерами с начала войны с такой же специальностью - живы-здоровы и занимаются не копанием окопов на нуле, а какой-то более сложной умственной работой в тылу.

Это сложный вопрос без общего ответа - не у вех были связи, деньги. здоровье - ехать без этих составляющих априори ехать попрошайками в маргинальный слой общества с очень мутными перспективами.

Моя знайома, психолог, чоловік її військовий з 14 року. Син не захотів їхати, і мало того йде вчитись на військову спеціальність. Мені це дивно, але то їх життя

Каюсь. Мій син виїхав з нами до Польщі. Закінчував тоді 11 клас, 17 років. В Польщі до школи не хотів йти. На вул цю не виходив. На курси мовні ні. Лише лежав цілими днями. Щодня говорив що хоче повернутись в Україну, там поступати і жити з татом. Не змогла його вмовити лишитись. Поїхав, поступив у Львів, туди ж переїхав його тато. Живуть зараз там разом. Я з молодшими в Польщі. Відпустити його це було найбільшою помилкою мого життя
Надія лише що війна закінчиться , йому ще три роки вчитися

Що вам заважає жити з сім’єю у Львові?

Де саме в Україні?
Софіївська Борщагівка київської області - там один-єдиний ліцей, всі хлопці на місті. У фб є фотозвіт останнього дзвоника 11 класу 2024року.

Сейчас все свои видео выпускных выставляют в тик токе.
А у вас одни девочки, ага. Сами с собой кружат в кокошниках

Ну це правильно. Після військового вузу сидітиме в тилу і керуватиме мобілізованими. У нас війна на роки, військова спеціальність сама перспективна.
З енергетичним колапсом, весь бізнес загине. Будуть створені держ підприємства. Зміниться держ структура, валюта зміниться. Це буде в будь якому випадку. Інше залежить коли і як війну закінчать.

Мне вообще смешно) Многие русскоязычные люди говорили и продолжают говорить «деревня». Я в детстве тоже отдыхала в донецкой области у бабушки исключительно в деревне) и все так говорили в окружении)))

У вас все добре?
Кокошнік собі надягніть і кружіть якщо подобається
Задовбали вже
Як що не сподобалося то зразу або іпсо або матрьошка
Ви трохи пластинку міняйте, якщо хочете жити у вільній країні а не рашці номер два

Киев? Где тут одни девочки? И да, мне не нравится ваша маєчня про ’одні дєвачкі’

Я написала про НАШ клас!
Для вальсу об’єдналися з А класом і ще залучили деяких десятикласників, щоб всім дівчатам вистачило пари!
Це у вас маячня скрізь
Задовбали
Ось месадж з нашого класного чату

Ну так и пишите, что так сложилось только у вас, особенно, если изначально и было 2 мальчика и те уехали, а в остальных классах все в порядке и даже на вас хватило.
Зачем тут сеять вашу панику ’все пропало’?