Рецепты 90-х

пропорція - на один плавлений сирок 2 варених вкруту яйця (правда раніше сирки по 100 гр. буле, не 80, як зараз, то і яйця маленькі беріть)), часник, майонез, потерти на тертушці (мені нра на стороні, яка менше бурякової), видавати часник, заправити майонезом, усе. Виходить така намазка на батон/гренку, можна і ложкою їсти)) (я на вихідних з печеною картоплею та овочами іла, смачно)

И я такое пекла в 13 лет. А еще у мамы в книге был рецепт «Пирог для бедных». Абрикосовый джем, сода, мука, не помню было или нет там яйцо и что-либо еще, но я тоже готовила его в 12-13 лет и мне он так нравился)

стакан рассола
стакан масла
стакан сахара(или можно соль, приправы, тмин и будет соленый вариант)
чайная ложка соды, гашеная уксусом.
и где-то 5 стаканов муки.
всё.
200 градусов минут 10-15

Мається на увазі розсол з квашених огірків чи помідорів або марінад на оцті?

Мається на увазі розсол з квашених огірків чи помідорів або марінад на оцті?

Ну що ж ви так, ’дрімучий селюк’...
Ось Петро Франко був освіченою людиною, до мами звертався на Ви. А до його дружини, відомої авторки кулінарних книг, онуки зверталися ’баба’ - не тому, що не любили чи не поважали, якраз навпаки, до пані Ольги близькі ставилися з величезною повагою і просто обожнювали її. Скажу чесно, коли вперше прочитала у статті ’Пані дому’ про ’бабу’, трохи була здивована, але мабуть справді така форма була поширеною. Ось як згадує про неї одна з внучок:
«Завжди наша баба була для мене і, думаю, для всіх, гарною, високою, дуже акуратною жінкою. Відколи пам’ятаю, мала сиве – зовсім біле волосся, гарно зачесане. Ніколи я не бачила її у шляфроці [тобто халаті. – Н. Т.] чи капцях. Коли ми вставали, вона була гарно вбрана і зачесана. Баба рідко усміхалася, а ще рідше сміялася, і це був тихий, короткий сміх. Баба не любила пестливі слова, це теж передалося нам. Коли брала когось з дітей на руки, тулила до себе, але не сюсюкала, не любила коли хтось говорив «бабуня» чи «бабуся», казала: «Я – баба». Деколи Петро говорив до неї «бабуня», але це бабі не дуже подобалося».

У нас їх називали «тошнотики»)
З томатним соком майже делікатес)

Мається на увазі розсол з квашених огірків чи помідорів або марінад на оцті?

90е - это все про крабопалки)
Салаты с крабопалками, бутерброды, рулетики и просто так сточить.
Деликатеееес)))
А самое крышесносное блюдо голодных 90х - салфетка во фритюре. До сих пор не верю, что это кто-то хавал.

Берете батон, обжариваете его на нерафинированном подсолнечном масле, посыпаете сверху сахаром. Десерт готов...

Якесь не правильне у вас село було)
Нащо той смалець?)

Найсмачніше це здор.
Скоринка свіжого хліба бажано добре репнута натирається часником, а зверху здором. Така смакота, пальчики облидеш.
А ввечері ще можна отримати за те, що на хлібині жодної скоринки не лишилося)

У нас в селе , летом мы мочили в воде и посыпали сахаром батон

Нас спасало село. У бабусі і дідуся було велике хозяйство і город 60 соток, то ж ми не бідували. Не уявляю, як би ми жили .

то зараз так здається. а коли пусто в хаті. а їсти хочеться, а ти дитина..яка бігає. втрачає енергію, то смакота все, що давали
зараз мені навіть шпроти зажирні. а колись робили один раз на рік- на Новий рік..

проблема не в жирности, а в нерафинированном подсолнечном масле

В радянський час все смажили на нерафінованій соняшниковій олії, бо іншої не було, і нікому вона не воняла)
Вона ще пінилась під час смаження)

Сьогодні, що ретроградний Меркурій, з самого ранку жіночки з притензіями
Чи то в них пмс просто
На базі взуття, можете далі спокійно жити

Що таке здор?

Ага, щас.
В позднем СССР рафинированное масло было точно. Но если его не было в конкретный момент времени, нормальная хозяйка, которой было не насрать на вкус готового блюда, использовала для жарки животные жиры - масло, сало, смалец.

З олією в часи СРСР так само як і з майонезом: у когось він був, а хтось їв його ли свята, відстоявши величезну чергу.
Я не заперечую, що хтось мав доступ до рафінованої олії. Я ж памятаю лише нерафіновану, яку привозили в магазин в бочках і потім наливали в тару покупцям.

У мене є подруга, в якої батько в 90-ті був якимось начальником на м´ясокомбінаті в невеликому містечку, то от вона розповідає, що в них вдома було все і не розуміє, про які голодні 90-ті говорять люди.

Сейчас до меня неожиданно дошло, почему я в детстве практически ничего не ела и накормить меня было огромной проблемой для родителей. Потому что от доброй половины описанных яств в теме у меня и сейчас рвотный рефлекс
А жрать как человек, с аппетитом я начала ближе к своим 13 годам, когда появились первые глазированные сырки, нормальная выпечка, мясо. Это год 98й...

Фаршированные бублики были ? Все не читала

З олією в часи СРСР так само як і з майонезом: у когось він був, а хтось їв його ли свята, відстоявши величезну чергу.
Я не заперечую, що хтось мав доступ до рафінованої олії. Я ж памятаю лише нерафіновану, яку привозили в магазин в бочках і потім наливали в тару покупцям.

У мене є подруга, в якої батько в 90-ті був якимось начальником на м´ясокомбінаті в невеликому містечку, то от вона розповідає, що в них вдома було все і не розуміє, про які голодні 90-ті говорять люди.