Луноходик_Ик• 06 августа 2024
Про маму…
Не знаю з чого почати і можливо буде дуже не розбірно, бо я зараз трохи на емоціях і раціонально мислити важко. Отже, моя мама завжди робила з себе жертву а я мала бути її рятівником і попелюшкою. Маю старшого брата з яким не спілкуюся, бо він завжди дразнив мене, брав мої речі без дозволу і не повертав на місце, був жорстоким було меншої сестри, нічого не робив по хаті навіть якщо його просили… але його мама значно менше сварила і навіть коли сварила то з ним була значно поблажливіша аніж зі мною або з сестрою. Моя сестра менша і зараз вона підліток з характером. Сестру мама особо не любила, хоча вона каже що всіх любить однаково але це не правда. Бо якщо говорити за брата і за сестру то різниця в її любові до них кардинальна. Сестру ніхто в дитинстві не виховував лише хотіли щоб вона тихо себе вела, а коли я пробувала її чомусь вчити ( англійська, математика , прибирання за собою …) мені казали відстати від неї і просто поприбирати за нею ( якщо це про уборку) або вона потім все вивчить ( якщо це про англійську …). Дома завжди були крики і сварки ( мами з відчимом ) і це все звісно чула сестра. Причому це були дуже сильні і регулярні сварки.
В мене з сестрою в спілкуванні майже не було ніяких проблем. В мами і у відчима ( біологічний батько сестри) завжди з нею якісь проблеми. Коли почалася повномасштабна війна я виїхала з України лише щоб втікти від них, і довгий час я регулярно лікувалася в психотерапевта та психіатра. Зараз трішки менше. Зрозуміла абсурдність своєї сім’ї і стараюся якось повпливати на маму щоб вона почала турбуватися про сестру, а не «виховувати» її лише криками та відбиранням гаджетів. Коли вона мені жаліється на сестру я їй прямо кажу звернутися до психолога, бо я розумію що моя сестра теж не проста людина, однак в цій сімʼї в неї не було шансу вирости адекватною з стабільною психікою. Тільки вот мамі це не треба , все що вона хоче це зробити з себе жертву і щоб її жаліли коли вона сама абюзить власну дитину.
Їй також не подобається що я захищаю сестру коли вона жаліється мені, причому завжди. Навіть коли сестра просто жаліється на якогось свого друга мама каже що вона видумує і так далі. Їй в принципі не подобається що я турбуюся про сестру. Часто навіть істерики мені влаштовує, хоча я ніколи на неї не кричу ( окрім панічних атак спровокованих нею ж) і стараюся доносити все максимально мягко. Більше того коли в мене була клінічна депресія і я не мала сил їм відповідати на повідомлення і дзвінки вона почала настроювати сестру проти мене. Я розумію що я не ідеальна і десь можу сильніше давити на маму щоб вона турбувалася про ВЛАСНУ дитину, бо я боюся що може стати з сестрою. Мені вона важлива, однак забрати її я не можу. За відси а я взагалі мовчу, бо з ним розмовляти не можливо, причому це буквально, що не скажеш буде скандал.
Пробачте, треба було виговоритися. Розумію що все написано досить сумбурно і без деталей, але сил нема уточнювати. Розумію що хтось може накинутися на мене що я погана донька, що не треба вмішуватися у виховання сестри і т.д, але як я вже сказала сестра мені важлива і я буду старатися робити максимально щоб мама хоча б мінімально робила для неї.
В мене з сестрою в спілкуванні майже не було ніяких проблем. В мами і у відчима ( біологічний батько сестри) завжди з нею якісь проблеми. Коли почалася повномасштабна війна я виїхала з України лише щоб втікти від них, і довгий час я регулярно лікувалася в психотерапевта та психіатра. Зараз трішки менше. Зрозуміла абсурдність своєї сім’ї і стараюся якось повпливати на маму щоб вона почала турбуватися про сестру, а не «виховувати» її лише криками та відбиранням гаджетів. Коли вона мені жаліється на сестру я їй прямо кажу звернутися до психолога, бо я розумію що моя сестра теж не проста людина, однак в цій сімʼї в неї не було шансу вирости адекватною з стабільною психікою. Тільки вот мамі це не треба , все що вона хоче це зробити з себе жертву і щоб її жаліли коли вона сама абюзить власну дитину.
Їй також не подобається що я захищаю сестру коли вона жаліється мені, причому завжди. Навіть коли сестра просто жаліється на якогось свого друга мама каже що вона видумує і так далі. Їй в принципі не подобається що я турбуюся про сестру. Часто навіть істерики мені влаштовує, хоча я ніколи на неї не кричу ( окрім панічних атак спровокованих нею ж) і стараюся доносити все максимально мягко. Більше того коли в мене була клінічна депресія і я не мала сил їм відповідати на повідомлення і дзвінки вона почала настроювати сестру проти мене. Я розумію що я не ідеальна і десь можу сильніше давити на маму щоб вона турбувалася про ВЛАСНУ дитину, бо я боюся що може стати з сестрою. Мені вона важлива, однак забрати її я не можу. За відси а я взагалі мовчу, бо з ним розмовляти не можливо, причому це буквально, що не скажеш буде скандал.
Пробачте, треба було виговоритися. Розумію що все написано досить сумбурно і без деталей, але сил нема уточнювати. Розумію що хтось може накинутися на мене що я погана донька, що не треба вмішуватися у виховання сестри і т.д, але як я вже сказала сестра мені важлива і я буду старатися робити максимально щоб мама хоча б мінімально робила для неї.
1
автор
Луноходик_Ик
• 06 августа 2024
Ответ дляSo_so
Что-то Ваша психотерапия плохо сработала, иначе бы Вы начали жить своей жизнью, оставив маму и сестру жить своей
Ну на психотерапію я в першу чергу пішла через серйозну депресію. Я тоді буквально нічого не могла робити. Та й від синдрома рятувальника не так легко позбутися…
А про сестру попри все не можу залишити , бо маю віру що її можна врятувати, все ж вона дуже хороша людина
А про сестру попри все не можу залишити , бо маю віру що її можна врятувати, все ж вона дуже хороша людина
Говорю-балакаю• 06 августа 2024
Не дочитала, сорри не осилила, у вас своя семья есть? Сосредоточьтесь на ней. Ваше будущее это ваши дети, думайте об их интересах в первую очередь
Ответ дляЛуноходик_Ик
Ну на психотерапію я в першу чергу пішла через серйозну депресію. Я тоді буквально нічого не могла робити. Та й від синдрома рятувальника не так легко позбутися…
А про сестру попри все не можу залишити , бо маю віру що її можна врятувати, все ж вона дуже хороша людина
А про сестру попри все не можу залишити , бо маю віру що її можна врятувати, все ж вона дуже хороша людина
Вас кто спас?
Говорю-балакаю• 06 августа 2024
Каждый должен себя спасать сам, тянуть за волосы из дна. Сам. Не надо никого спасать без его желания
2
автор
Луноходик_Ик
• 06 августа 2024
Ответ дляКуда_бежать
Маму не змінити, сестру не врятувати
Поплачте і відпустіть
Поплачте і відпустіть
Стосовно першого повністю згідна.
А стосовно другого хочеться вірити що все ж її можна врятувати.
Розумію що це мабуть через те що мене зробили її «мамою» і тепер я відчуваю обовʼязок перед нею(((
А стосовно другого хочеться вірити що все ж її можна врятувати.
Розумію що це мабуть через те що мене зробили її «мамою» і тепер я відчуваю обовʼязок перед нею(((
автор
Луноходик_Ик
• 06 августа 2024
Ответ дляГоворю-балакаю
Не дочитала, сорри не осилила, у вас своя семья есть? Сосредоточьтесь на ней. Ваше будущее это ваши дети, думайте об их интересах в первую очередь
Ні нема, живу сама закордоном, дітей не хочу, принаймі поки. Бо розумію що це відповідальність, а в мене зараз ні фінансів, ні стабільності, ні крепкої психіки нема. Ну і чоловіка також. Бо не можу довіряти ним.
КондуктЕр тролейбуса• 06 августа 2024
Я б жила своє життя. З мамою обмежила б спілкування. З приводу сестри мама нічого не змінить
Бринзолетта• 06 августа 2024
Не слишком ли много вы на себя берёте? Ваша мама ещё терпеливая женщина
автор
Луноходик_Ик
• 06 августа 2024
Ответ дляГоворю-балакаю
Каждый должен себя спасать сам, тянуть за волосы из дна. Сам. Не надо никого спасать без его желания
Згідна, але сестра ще дитина, батьки авторитет для неї, вона сама часто просить в мене про допомогу і «морального» захисту.
Говорю-балакаю• 06 августа 2024
Ответ дляЛуноходик_Ик
Згідна, але сестра ще дитина, батьки авторитет для неї, вона сама часто просить в мене про допомогу і «морального» захисту.
Вы не ее мама, читала невнимательно, у вас есть дети и сколько сестре лет? Не ввязывайтесь в этот треугольник карпмана, вот не надо оно вам
автор
Луноходик_Ик
• 06 августа 2024
Ответ дляБринзолетта
Не слишком ли много вы на себя берёте? Ваша мама ещё терпеливая женщина
Не терпелива вона, бо сама ж не раз починала розмови про минуле знецінюючи мене від чого в мене починалася панічна атака і я починала її випалювати все, а вона лише я такого не памʼятаю, такого не було і лише мене починала звинувачувати у всіх її бідах.
Була б вона терплячою могла б знайти підхід до сестри, це не так важко, але їй важлива лише вона сама і щоб її пожаліли і по голівці погладили.
Була б вона терплячою могла б знайти підхід до сестри, це не так важко, але їй важлива лише вона сама і щоб її пожаліли і по голівці погладили.
автор
Луноходик_Ик
• 06 августа 2024
Ответ дляГоворю-балакаю
Вы не ее мама, читала невнимательно, у вас есть дети и сколько сестре лет? Не ввязывайтесь в этот треугольник карпмана, вот не надо оно вам
Власних дітей нема і не хочу. Сестрі 12
Говорю-балакаю• 06 августа 2024
Вы лучше в себя вкладывайте, чтоб вы доверяли людям, могли подпускать кого то ближе. Психолог в общем нужен наверное. Ваше будущее это не сестра, у нее будет своя жизнь, муж и дети. Или нет, но своя жизнь.
А вы, что ждёт вас, вечный спасатель и смотритель, решатель проблем. Займитесь своим моральным и психологическим состоянием, чтоб у вас было доверие к людям, семья своя и спокойствие. Равновесие и гармония в душе. Человек должен помочь себе сам с первую очерндь
А вы, что ждёт вас, вечный спасатель и смотритель, решатель проблем. Займитесь своим моральным и психологическим состоянием, чтоб у вас было доверие к людям, семья своя и спокойствие. Равновесие и гармония в душе. Человек должен помочь себе сам с первую очерндь
1
Говорю-балакаю• 06 августа 2024
У сестры есть родители, они несут за нее ответсвенность. Разберитесь со своими обидами и комплексом спасателя. Вы никогда не заслужите любовь родителей, она либо есть либо нет.
Зараз на дієті• 06 августа 2024
Ответ дляЛуноходик_Ик
Ні нема, живу сама закордоном, дітей не хочу, принаймі поки. Бо розумію що це відповідальність, а в мене зараз ні фінансів, ні стабільності, ні крепкої психіки нема. Ну і чоловіка також. Бо не можу довіряти ним.
Вышлите сестре деньги на загранпаспорт, а потом на автобус до Польши. Тогда вы ее спасете.
А пока что, все это выглядит, как попытка похвалить себя и пообвинять во всем маму и отчима. Потому что заламывать руки и рассказывать, какой вы спасатель и золушка - это одно, а действовать - это другое.
Дочитала, что сестре 12. Тогда нужно ждать еще 4 года или приехать за сестрой и вывезти ее по доверенности. Доверенность у мамы купить. За деньги. Или перестать называть себя спасительницей и вычеркнуть этих людей из жизни, просто идя дальше.
А пока что, все это выглядит, как попытка похвалить себя и пообвинять во всем маму и отчима. Потому что заламывать руки и рассказывать, какой вы спасатель и золушка - это одно, а действовать - это другое.
Дочитала, что сестре 12. Тогда нужно ждать еще 4 года или приехать за сестрой и вывезти ее по доверенности. Доверенность у мамы купить. За деньги. Или перестать называть себя спасительницей и вычеркнуть этих людей из жизни, просто идя дальше.
2
Триндю-бриндю• 06 августа 2024
Автор, скільки Вашій сестрі років? Чи може вона почати створювати свої власні кордони, щоб відокремити себе від нарікань матері?
Наивная Хо• 06 августа 2024
Автор, как же я вам сочувствую. Но это не ваша война, вы можете только ждать, ваша сестра тоже скоро разберётся что к чему и научится выживать в той семье как и вы когда то. Вернитесь к этому вопросу когда ей будет 16-18. Сейчас у вас нет никаких рычагов влияния на ситуацию
2
Триндю-бриндю• 06 августа 2024
Прочитала, вашій сестрі 12, вона живе з власними батьками, а Ви хочете, щоб в неї було краще життя, ніж є тепер.
Тому, раджу Вам автор, не бути своїй сестрі матір´ю, бо мати в неї є, якщо вона жаліється Вам на щось, вислухайте її, дайте як старша сестра пораду, та і все, бо змінити, поки сестрі 12 років, Ви нічого не зможете, якщо Ваша мати та відчим адекватні в сенсі, не зловживають алкоголем, та все таке інше, що призводить до звертання в соціальні служби.
Тому, раджу Вам автор, не бути своїй сестрі матір´ю, бо мати в неї є, якщо вона жаліється Вам на щось, вислухайте її, дайте як старша сестра пораду, та і все, бо змінити, поки сестрі 12 років, Ви нічого не зможете, якщо Ваша мати та відчим адекватні в сенсі, не зловживають алкоголем, та все таке інше, що призводить до звертання в соціальні служби.
автор
Луноходик_Ик
• 06 августа 2024
Ответ дляГоворю-балакаю
У сестры есть родители, они несут за нее ответсвенность. Разберитесь со своими обидами и комплексом спасателя. Вы никогда не заслужите любовь родителей, она либо есть либо нет.
Ну мені їх любов і не потрібна, а стосовно сестри я не вимагаю щоб вони її любили, я хочу щоб вони свої батьківські обов’язки виконували.
автор
Луноходик_Ик
• 06 августа 2024
Ответ дляЗараз на дієті
Вышлите сестре деньги на загранпаспорт, а потом на автобус до Польши. Тогда вы ее спасете.
А пока что, все это выглядит, как попытка похвалить себя и пообвинять во всем маму и отчима. Потому что заламывать руки и рассказывать, какой вы спасатель и золушка - это одно, а действовать - это другое.
Дочитала, что сестре 12. Тогда нужно ждать еще 4 года или приехать за сестрой и вывезти ее по доверенности. Доверенность у мамы купить. За деньги. Или перестать называть себя спасительницей и вычеркнуть этих людей из жизни, просто идя дальше.
А пока что, все это выглядит, как попытка похвалить себя и пообвинять во всем маму и отчима. Потому что заламывать руки и рассказывать, какой вы спасатель и золушка - это одно, а действовать - это другое.
Дочитала, что сестре 12. Тогда нужно ждать еще 4 года или приехать за сестрой и вывезти ее по доверенности. Доверенность у мамы купить. За деньги. Или перестать называть себя спасительницей и вычеркнуть этих людей из жизни, просто идя дальше.
Я не називала себе рятувальником, в мене є синдром рятувальника який я стараюся убрати, але це різне. Себе я не хвалю і хвалити мене не треба.
1
автор
Луноходик_Ик
• 06 августа 2024
Ответ дляТриндю-бриндю
Автор, скільки Вашій сестрі років? Чи може вона почати створювати свої власні кордони, щоб відокремити себе від нарікань матері?
Сестрі 12. Вона свої кордони виборює як може тільки вот батькам байдуже і вони лише сварять її за це.
автор
Луноходик_Ик
• 06 августа 2024
Ответ дляНаивная Хо
Автор, как же я вам сочувствую. Но это не ваша война, вы можете только ждать, ваша сестра тоже скоро разберётся что к чему и научится выживать в той семье как и вы когда то. Вернитесь к этому вопросу когда ей будет 16-18. Сейчас у вас нет никаких рычагов влияния на ситуацию
Я з вами згідна і вдячна за підтримку. Просто страшно що в 16-18 може бути пізно. Хоча розумію що якраз тоді стану на ноги і буду спроможна допомогти їй і фінансово і психологічно
Триндю-бриндю• 06 августа 2024
Ответ дляЛуноходик_Ик
Сестрі 12. Вона свої кордони виборює як може тільки вот батькам байдуже і вони лише сварять її за це.
Вона молодець, що виборює власні кордони, адже в 12 років, це не легко робити, знаю з власної долі, коли батьки вказували мені моє місце на їх думку в житті😢
Але, я все ж таки стала дорослою і маю прекрасне життя. Тож у Вашої сестри також все буде добре, вірте в це автор🤗
Але, я все ж таки стала дорослою і маю прекрасне життя. Тож у Вашої сестри також все буде добре, вірте в це автор🤗
1
автор
Луноходик_Ик
• 06 августа 2024
Ответ дляТриндю-бриндю
Вона молодець, що виборює власні кордони, адже в 12 років, це не легко робити, знаю з власної долі, коли батьки вказували мені моє місце на їх думку в житті😢
Але, я все ж таки стала дорослою і маю прекрасне життя. Тож у Вашої сестри також все буде добре, вірте в це автор🤗
Але, я все ж таки стала дорослою і маю прекрасне життя. Тож у Вашої сестри також все буде добре, вірте в це автор🤗
Дякую ❤️
1
Однозначно• 08 августа 2024
Авторе, розумію вас, маю трохи схожу ситуацію. Нормальний план - це бути сестрі сестрою. Дружити, спілкуватися, цікавитися як її справи. Якщо у неї зі сторони батьків повний абзац у стосунках, ваше до неї гарне ставлення закладе в її характер трохи доброго, і загалом їй буде краще відчувати чиюсь підтримку. Позвіть може її якось в гості на кілька днів, якщо є така можливість.
А з батьками і їх ставленням вже нічого не вдієш, на жаль
А з батьками і їх ставленням вже нічого не вдієш, на жаль
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу
