Мальдивирую• Изменено 05 сентября 2024
Два роки живу як в сні, страшному.
Життя як черновик, ніби чекаєш от завтра, через місяць заживу по новому. А зараз так собі, репетиція. І при цьому мені майже 50. Робота непостійна, чоловіку майже 59. Вумуж, що на роботу вже його ніхто не візьме.
А в Вас як? Нема таких думок?
А в Вас як? Нема таких думок?
показать весь текст
24
2
87
0
Я в процессе, теорию сдала, часть практики откатала, сейчас поезжу и сдам экзамен.
На нашей семейной машине ездила по кладбищу, чтоб её почувствовать.
Сдать на права как бы тоже часть того, чтоб занять мозг
На нашей семейной машине ездила по кладбищу, чтоб её почувствовать.
Сдать на права как бы тоже часть того, чтоб занять мозг
1
Подорожую. Влітку була в Карпатах, Грузії та Угорщині. Хожу з дочкою у кав´ярні на каву з тістечком на вихідних :) Займаюсь садом, городом. Весною зробили ремонт в будинку, змінюючи інтер´єр, хоча декотрі говорять що не на часі, але мені це допомагає не зійти з глузду. Завела котика,маю собаку та часто з ним гуляю у лісі :)
8
понимаю. Уверена так у многих - у меня тоже такое же чувство. Хочется открыть глаза и с шоком осознать, что это была лишь бредовая картинка сонного мозга. А вокруг нормальная жизнь, люди, обстановка... И забыть этот страшный сон навсегда.
Тоже ничего не планирую и просто думаю как отсюда смотаться всей семьей - если бы не муж, уже бы давно так и сделала, хоть тут и родня - не хочу больше этого дерьма, надоело.
Тоже ничего не планирую и просто думаю как отсюда смотаться всей семьей - если бы не муж, уже бы давно так и сделала, хоть тут и родня - не хочу больше этого дерьма, надоело.
4
Якщо вам це подобається і є потреба, то чому б і ні?
Я не їздила за кермом більше 10 років, а ось пару місяців тому почала їздити. Яке це задоволення!
Чомусь раніше так не кайфувала. Можливо тому, шо вперше сама обрала собі авто. А не те, що підсовував чоловік:)
Тепер і він згодний, що гарний вибір.
Війна нас змінила. Іноді дуже накриває, що не хочеться геть нічого...
Але потім встаєш і навпаки, починаєш робити те, шо раніше не робив. Адже розумієш, що можеш не встигнути.
Нам, українцям, не можна відкладати життя.
Я не їздила за кермом більше 10 років, а ось пару місяців тому почала їздити. Яке це задоволення!
Чомусь раніше так не кайфувала. Можливо тому, шо вперше сама обрала собі авто. А не те, що підсовував чоловік:)
Тепер і він згодний, що гарний вибір.
Війна нас змінила. Іноді дуже накриває, що не хочеться геть нічого...
Але потім встаєш і навпаки, починаєш робити те, шо раніше не робив. Адже розумієш, що можеш не встигнути.
Нам, українцям, не можна відкладати життя.
3
В Болгарії я була 4 місяці як почалась війна. Я трохи поподорожувала по країні. А Грузія то моя мрія давним давно. А мрії повині здійснюватись :) на майбутній рік хочу на Мадейру, дивлюсь читаю блоги.
1
3
У меня тоже и у мужа. Только и ждем, когда выпустят из лагерей или уж ему будет 60. Работа пока есть, пока муж может ее работать, ему 58.
Экзистенциальный возрастной кризис.
Почитайте в интернете информацию, лучше всего обычные учебники для психологических Вузов ’возрастная психология ’.
Почитайте в интернете информацию, лучше всего обычные учебники для психологических Вузов ’возрастная психология ’.
2
Яка Ви молодчина!
Мене теж надихають і тримають мою менталку квіти, клумби на дачі... Хочеться краси кругом, то потроху фарбую, приводжу до ладу, щось змінюю.
На початку війни взяла цуценя в притулку. Яке це щастя!!! Це такий антидепресант! А скільки друзів-собачників у мене з´явилося за ці 2 роки. Тепер регулярні прогулянки і у мене, і у чоловіка:)
Мене теж надихають і тримають мою менталку квіти, клумби на дачі... Хочеться краси кругом, то потроху фарбую, приводжу до ладу, щось змінюю.
На початку війни взяла цуценя в притулку. Яке це щастя!!! Це такий антидепресант! А скільки друзів-собачників у мене з´явилося за ці 2 роки. Тепер регулярні прогулянки і у мене, і у чоловіка:)
5
Невозможно оформить сейчас бронь, если работодатель за границей и работа удаленная. Ни командировка, ни приказ о зачислении в штат, ни другие уловки не сработали, консультировался юрист работодателя с пограничниками.
Нашли левый ход нелегалом, муж отказался.
Нашли левый ход нелегалом, муж отказался.
У меня другое. Я последний год живу и не понимаю зачем. И все больше мысли что хочу умереть. Но у меня и дом есть, хотя не факт что он у меня на долго, судя по тому, что рядом с границей, и муж хороший. Живу ради дочери, я ей нужна. А так смысла жить больше нет. Такое ощущение, что все хорошее уже было, и больше не будет. За эти 2,5 года столько всего пережили. Сегодня от очередной плохой новости просто смеялась в истерике с мыслями что ещё может произойти... Жизнь проходит впустую и не приносит радости. Устала барахтаться
4
У вас хоч чоловік є, іде підтримка. А в мене чоловік пішов на легке життя з початком війни, сама з малим бажаним дитям.
Мда уж… я знаю, что туда сложно попасть. Ну короче, не было войны жили себе и не тужили, а теперь вообще непонятно как жить. В военную Украину я не хочу, а война судя по всему и не думает заканчиваться (( к сожалению
Те саме автор, ще і молодшого сина потрібно вивозити, поки випускають.
Рахую те проживання і навчання в польщі, і просто розпач(((
Рахую те проживання і навчання в польщі, і просто розпач(((
Мне 54, как вспомню, что моя мама в 55 лет уже ушла на пенсию, а мне нужно с 0 жить начинать, грустно становится.
Но пока не сдаюсь.
Но пока не сдаюсь.
Вы были в трёх местах, где это отпуск дают так надолго? В бюджете разве что. И животным надо время уделять...
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу