Що стало найбільшим культурним шоком для вас після переїзду за кордон?

Это в какой стране такое?)

Даже если идёшь мимо пешеходного перехода, машины останавливаются зачастую.

Блин, в Швейцарии везде можно и никто не прячется) В какой стране интересно нельзя

Я переважно турист, але чомусь досі незвично- це сортування сміття на рівні міста. Також дуже подобалось, що є багато чистих безкоштовних або дешевих вбиралень і доступних місць для людей з інвалідністю.

А почему они вас бесят?

Смотря где
Мясо, овощи, фрукты в такую цену, что ужас(((

Несчастная свекла только по 100 грн(

Эти цены нельзя даже сравнивать с украинскими, даже теми, которые сейчас

Ух ты))) а у вас есть деньги на приличный квартал или вас спонсор выбрал и вы теперь всем дули крутите? Хотя нет... у вас свободный английский МBA и вы айтишник)))
Никогда не задумывались что кроме вас еще есть матери одиночки с 2 детьми или разведенные или вдовы? и образование у них может быть 9 классов и бурса

Може і є, але я не знаю де)

Куріння теж всюди забороняється і на вулиці, і на лавці під під´їздом, і в парках, окрім спеціально відведених місць
Але, це Україна і всім насрать

В Германии наоборот удивило то,что по улице многие идут с пивом и с вином и пьют ) не днём ,но вечером очень много таких. А в пятницу вечером в поезде вообще лучше не ехать ,все едут пьют спиртное ,орут ,веселятся . У нас действительно давно уже нельзя ходить с пивом по улице , поэтому и удивило это

Повернення до дому повірила чоловіку, що змінився, а став таким.... Що не знаю, як вирватись від оцього його відношення, квартира зйомна зараз, оплачую переважно я, маленька дитина, відчуття моральної зради після стількох років життя.. Не розуміння реальності і чого так... Порадьте безкоштовного психолога, бо садочок платний, не витягну... Не можу морально....
Так важко, що просто....

Это в какой стране? Почему-то никто не указывает страну

Всё, увидела, Англия

Особо культурного шока не было.
Но что церковь спонсирует в детском саду лекции на тему трансгендеры, интерсексуалы и прочую лабуду - была удивлена. Считала церковь оплотом традиционных ценностей.

В нас ніби теж це норма, на приємності відповідати приємностями.)

Я в Україні
Без температури але в соплях до колін мої ходятьі в школу і в садок з жовтня до кінця квітня
І якщо немає температури, то не приймати вони не мають права
Тому я манала вдома з дітьми сидіти, хай ідуть

В Києві ступаєш на пішохідний і дивишся, чи не відсканувати, бо несеться

Слава Богу ми в Шотландії. Вони більш схожі на Україну.

Їдьте від нього з дитиною назад за кордон
Починайте нове життя

В Іспанії наприклад. Кашель, нежить і невисока температура не вважаються приводом не йти дитині до школи.
В класі доньки хлопчику (10 років) зробили операцію - апендицит. Він повернувся до школи через 5 днів і навчався як інші діти, без жодних обмежень.

Приїзд до Львова, досі в шоці

А що не так?

Так зарплати відповідають цінам.

Я порівнювала Берлін і Київ березень-липень 22. М´ясо було +-так само, сири теж, ні, філадельівя навіть дешевша. Ну, гречка дорожча, бо то не їхній продукт. Зате спаржа дешевша в рази. Якісне морозиво дешеве (з хорошим складом), печиво на маслі, а не маргарині за ном ціну. Ну, от загалом на їжу витрачали +- як удома. Дорожче оренда, ну, але вдома я в принципі у своєму житлі. Транспорт тоді був безкоштовним, а потім щось по 9-10 євро, то у не відчула ще. Потім мало стати дорожче. Ми не на соціалі були, тому оці знижки на квиток не світили. У табелі не бували. Максимум - користувалася додатком to good to go (якось так) і курувала недорого десерти, круасан ґи та ін. у закладах поряд, бо жила і спрацювала в центрі, вибір був

Ну, в Німеччині, навпаки, курити багато де можна.

Мой шок это украинские беженцы, сидящие на пособии, и при этом обстрают принимающую страну и принимающую семью

и обсирающие свою страну

Мою дитинк тут завжди хочуть нагодувати))

только хотела сказать. У нас так же само, бабуля еще с детства внушила если что то дают , то пустую посуду отдавать некрасиво

Румыния. Цены космос. Живу в городе, а он как деревня. Пару супермаркетов, до которых пилячить пешком почти 1 км. Сладостей вкусных нет, как у нас. Все отстой, приторное. Медицина говно. Семейник тут господь бог. И даже, чтоб сходить к педиатру, нужно брать бумажку у семейника. Большая часть этих семейников не компетентны. Назначить антибиотик ребенку без анализа норма. Кстати о лекартсвах и антибиотиках. Почти ничего без рецепта не купишь. Если попадешь в больницу по скорой и ты не истекаешь кровью и не умираешь, большая верояность просидеть в ожидании часа так 4 с цыганским табором. О цыганях. Этот сброд везде. Постоянно попрашайничают. В супермаркете уже не 1й раз одна и таже курица подходит ко мне и начмет гундосить. Как же они бесят. Аптеки в моем городе работают только в будние дни. Если что-то срочно нужно в субботу, воскресенье, бери такси, отвали 30-40 у.е за такси (обе стороны) и едь в Бухарест. Ну и естественно о круглосуточных магазинах, аптеках, заказах еды и речи быть не может. Даже, если взять Бухарест - это не так, как у нас в больших городах на каждом шагу. Там надо будет покататься по городу, чтоб найти аптеку 24 часа. А за маркеты вообще не уверена. Пиздец, как тут ужасно. Я не знаю каким боком эта Богом забытая страна попала в нато и евросоюз. Чисто повезло