Дитинці 2 тижні- важко, коли воно все стабілізується і стане легше?

Зараз у вас їде гормональний шторм. К трьом місяцям дитини гормони стабілізуються. Якщо кормите груддю - ГВ налагодиться.
З турботами за дитиною вже розбиретеся.

І станете насолоджуватися життям. Три місяці у вас на це буде!
Бо в 6 місяців почнете вводити прикорм (з постійною готівкою свіженького), у дитини активно почнуть лізти зуби, потім дитина почне всюди лізти. Потім криза першого року, третього року, стрес дитячого садочка, школи. А потім підлітковий шторм......

Короче: у вас попереду три щасливих місяця. З 3-х до 6-ти. Не прогавте їх!

Гормоны шалят. Не отказывайтесь от помощи, отдыхайте больше

Главное, не сидите дома. Ребенка в коляску, идите гуляйте, зайдите в кафе, попейте чай, съешьте что-то вкусное, без всей это фигни про диеты. На выходные не сидите дома, никто не умер, не заболел, просто в Вашей семье +1 человек.
Встречайтесь с друзьями, ходите, гуляйте.

Спите всегда когда ребенок спит,
Не вздумайте драить, стирать, убирать, готовить когда он спит - только отдыхать.
Не стройте из себя ни жертву ни героиню - медаль вы все равно не получите.

Скоро буде легше… Народила. Сіськи болять і підпирають бороду. Вагіна схожа на воронку від вибуху. Дитя постійно кричить, їсть, і сере. Ти - та що спала сумарно дві години за останню добу, запитуєш у подруги: - Коли буде легше? - Скоро буде легше - багатообіцяюче відповідає вона. Коліки. Дитина віщить, як корінь Мандрагори, зригує аж на стелю і пердить, як твій дядько Борис, якого через це всі родичі цураються. Ти - та, що приймала душ, кажись, позавчора, запитуєш подругу: - Коли буде легше? - Скоро буде легше. - переконує вона. Лізуть зуби. Мале марудить, поносить і температурить, чухаючи десна твоїми стражденними сосками, які, доречі, розтягнулись так, що їх можна зав’язати за шиєю. Ти - та, що навчилась закручувать гулю на голові взглядом, запитуєш подругу: - Коли буде легше? - Скоро буде легше. - бадьоро відповідає вона. Поповзли. Мале з дивана вниз головою, а ти - та, що ледь притомна, по стінці кімнати, побачивши це феєричне падіння свого пуп’янка, якого, доречі, лишила на чоловіка. Перша гуля на лобі. Перше «Йобтвоюмать, Сірожа! Як ти так за ним дивився?». Перший махєровий халат, подарований чоловіком, щоб іскупить провину. - Коли там, кажеш, легше буде? - знову запитуєш ти подругу. - Скоро! - відрізала та. Перші кроки. За останній тиждень мале розбило губу, забило сраку, здерло носа, облизало батарею, витерло кози об кота і нажерлось землі з вазона. Ти - та, що не розгинає спину, бо страхує спиногриза на поворотах, питаєш подругу: - Легше то буде? Коли? - Скоро буде. Скоро. - запевнила вона. Садочок. Адаптація. Два дні ходите, тиждень вдома. Твоє дитя вкусило Міланку. Її мама прийшла сваритись. Твоє дитя вкусило і її. Соплі, воші, загублені рукавиці, подєлкі з гімна і палок. Ти - та, що послала маму Міланки нахєр, запитуєш подругу: - Ну коли? - Скоро буде легше! - обіцяє та. Школа, початкові класи. Дитина принесла додому першу двійку, синяка під оком і слово «бл@дь». Виясняєш, хто ж навчив твого ангелика такому неподобству. Розумієш, що ти і навчила, коли, не зумівши розв’язать задачку для 2-го класу, носилась по кухні, патрошачи ту книжку, з дикими криками «Оце то, блядь, шкільна програма! Бідні діти!». Ти - та, що розмальовує контурні карти замість дитини о 23:00, запитуєш подругу: - Скажи, ну коли ж те «легше»? - Скоро. Скоро буде легше - підбадьорила вона. Старші класи. Перехідний вік. Дитя огризається, бахкає дверима, давить прищі, завело стрьомну чолку… Її цей бравий тінейджер не забуває помазати гелем, а от мазнуть дезодорантом під руками забуває , тому пахне козлом і жувачкою. А ще жере, як три комбайнера, слухає музику, від якої, ти переконана,здох ваш попугай і називає тебе «бро». Ти - та, що знайшла в його кишені папіроси, дала за це рясних пиздяк, а потім сама ж одненьку на балкончику і викурила, щоб успокоїть нєрви, питаєш подругу: - Легше буде? Нє? Коли? - Скоро, скоро. Точно тобі кажу. - щиро обіцяє та. Інститут. Дитя веде активне сексуальне життя, в перервах між цим, дуже посередньо, здаючи/перездаючи сесію. Ти - та, що найбільше переживає за дві речі: щоб воно не забувало презерватива напруть і щоб воно, паразіт, всі лоточки з гуртожитку попривозило, запитуєш подругу: - Ой, ну коли вже легше? Сил нема… - Скоро буде легше. - вкотре обіцяє та. Весілля. Дитя надумало женитись. Краще б у нього знов зуби різались. Невістка мало того, що з татуіровкой, то ще й медитаціями займається. Ти попросила, щоб вона почистила картоплі в суп, а вона почистила тобі чакри, розважила віртуозним биттям в бубна і порадила вам з чоловіком спробувать тантричних секс. Ти - та, що забула поставити суп в холодильник, бо пів ночі гуглила, шо воно таке той «тантричний секс», питаєш у подруги: - Коли вже легше то буде, га? - Скоро буде. Вже 100 раз тобі казала. - відрізала вона. Внуки. Ти бабуся. Знову коліки, зуби, перші кроки… Садочок, школа, інститут… Ти закатуєш помідорки, гурочки, компоти і очі щоразу, коли невістка не слухає твоїх порад. Садиш 20 сот картоплі. Пів року жалієшся, що її ніхто не хоче сапать, пів року - що її ніхто не хоче їсти. Страшно болять ноги. Варикоз. Втомлено питаєш подругу: - Коли буде легше? - На! - говорить та, простягаючи тобі тюбик «Троксевазіну». Береш. Мажеш ноги. - Ну шо? Легше? - цікавиться вона. - Так, легше - фаталічно стверджуєш ти. - От бачиш? А я ж казала…

Я тоже так думала и даже смела надеяться что пока он спит смогу немного поработать - ага, уже.. Спал максимум по 20-30 минут, ни о каком моем сне речи идти не могло - максимум помыться или поесть. Если не спал то или на титьке или орал дурниной. Еще и постоянно срыгивает - вечно с мужем обрыганые, места в доме нет, где малой бы не срыгнул. (Обследованный много раз - все ок, вот такая особенность - перерастет. Сейчас без недели 6мес - не перерос еще)
Автор, легче после 3 месяцев станет, а после 4 еще …

Мені найважче було перший рік син, крик без сна, жах . Дітей двоє. Погодки, було важко до 3х років меншої а потім з кожним роком все легше та легше, а зараз підлітки 12 і 14 ... норм
Допомога була в мене до року меншої.

Мой старший тоже спал по 20-30 минут.
Я научилась и до сих пор могу спать по 20-30 минут.
Плюс все время что висели на сиське я тоже спала.

Я вообще благодаря ребенку научилась спать в любое время в любом положении

Мой только в 3-6 мес стал спать 40 минут.
В 6 мес впервые проспал полтора часа подряд
В полтора года впервые проспал всю ночь не просыпаясь.

дитині придане яке буде на честь 18 річчя. Чи голу босу виженете на вулицю

дитині придане яке буде на честь 18 річчя. Чи голу босу виженете на вулицю

Скоро буде легше… Народила. Сіськи болять і підпирають бороду. Вагіна схожа на воронку від вибуху. Дитя постійно кричить, їсть, і сере. Ти - та що спала сумарно дві години за останню добу, запитуєш у подруги: - Коли буде легше? - Скоро буде легше - багатообіцяюче відповідає вона. Коліки. Дитина віщить, як корінь Мандрагори, зригує аж на стелю і пердить, як твій дядько Борис, якого через це всі родичі цураються. Ти - та, що приймала душ, кажись, позавчора, запитуєш подругу: - Коли буде легше? - Скоро буде легше. - переконує вона. Лізуть зуби. Мале марудить, поносить і температурить, чухаючи десна твоїми стражденними сосками, які, доречі, розтягнулись так, що їх можна зав’язати за шиєю. Ти - та, що навчилась закручувать гулю на голові взглядом, запитуєш подругу: - Коли буде легше? - Скоро буде легше. - бадьоро відповідає вона. Поповзли. Мале з дивана вниз головою, а ти - та, що ледь притомна, по стінці кімнати, побачивши це феєричне падіння свого пуп’янка, якого, доречі, лишила на чоловіка. Перша гуля на лобі. Перше «Йобтвоюмать, Сірожа! Як ти так за ним дивився?». Перший махєровий халат, подарований чоловіком, щоб іскупить провину. - Коли там, кажеш, легше буде? - знову запитуєш ти подругу. - Скоро! - відрізала та. Перші кроки. За останній тиждень мале розбило губу, забило сраку, здерло носа, облизало батарею, витерло кози об кота і нажерлось землі з вазона. Ти - та, що не розгинає спину, бо страхує спиногриза на поворотах, питаєш подругу: - Легше то буде? Коли? - Скоро буде. Скоро. - запевнила вона. Садочок. Адаптація. Два дні ходите, тиждень вдома. Твоє дитя вкусило Міланку. Її мама прийшла сваритись. Твоє дитя вкусило і її. Соплі, воші, загублені рукавиці, подєлкі з гімна і палок. Ти - та, що послала маму Міланки нахєр, запитуєш подругу: - Ну коли? - Скоро буде легше! - обіцяє та. Школа, початкові класи. Дитина принесла додому першу двійку, синяка під оком і слово «бл@дь». Виясняєш, хто ж навчив твого ангелика такому неподобству. Розумієш, що ти і навчила, коли, не зумівши розв’язать задачку для 2-го класу, носилась по кухні, патрошачи ту книжку, з дикими криками «Оце то, блядь, шкільна програма! Бідні діти!». Ти - та, що розмальовує контурні карти замість дитини о 23:00, запитуєш подругу: - Скажи, ну коли ж те «легше»? - Скоро. Скоро буде легше - підбадьорила вона. Старші класи. Перехідний вік. Дитя огризається, бахкає дверима, давить прищі, завело стрьомну чолку… Її цей бравий тінейджер не забуває помазати гелем, а от мазнуть дезодорантом під руками забуває , тому пахне козлом і жувачкою. А ще жере, як три комбайнера, слухає музику, від якої, ти переконана,здох ваш попугай і називає тебе «бро». Ти - та, що знайшла в його кишені папіроси, дала за це рясних пиздяк, а потім сама ж одненьку на балкончику і викурила, щоб успокоїть нєрви, питаєш подругу: - Легше буде? Нє? Коли? - Скоро, скоро. Точно тобі кажу. - щиро обіцяє та. Інститут. Дитя веде активне сексуальне життя, в перервах між цим, дуже посередньо, здаючи/перездаючи сесію. Ти - та, що найбільше переживає за дві речі: щоб воно не забувало презерватива напруть і щоб воно, паразіт, всі лоточки з гуртожитку попривозило, запитуєш подругу: - Ой, ну коли вже легше? Сил нема… - Скоро буде легше. - вкотре обіцяє та. Весілля. Дитя надумало женитись. Краще б у нього знов зуби різались. Невістка мало того, що з татуіровкой, то ще й медитаціями займається. Ти попросила, щоб вона почистила картоплі в суп, а вона почистила тобі чакри, розважила віртуозним биттям в бубна і порадила вам з чоловіком спробувать тантричних секс. Ти - та, що забула поставити суп в холодильник, бо пів ночі гуглила, шо воно таке той «тантричний секс», питаєш у подруги: - Коли вже легше то буде, га? - Скоро буде. Вже 100 раз тобі казала. - відрізала вона. Внуки. Ти бабуся. Знову коліки, зуби, перші кроки… Садочок, школа, інститут… Ти закатуєш помідорки, гурочки, компоти і очі щоразу, коли невістка не слухає твоїх порад. Садиш 20 сот картоплі. Пів року жалієшся, що її ніхто не хоче сапать, пів року - що її ніхто не хоче їсти. Страшно болять ноги. Варикоз. Втомлено питаєш подругу: - Коли буде легше? - На! - говорить та, простягаючи тобі тюбик «Троксевазіну». Береш. Мажеш ноги. - Ну шо? Легше? - цікавиться вона. - Так, легше - фаталічно стверджуєш ти. - От бачиш? А я ж казала…

Скоро буде легше… Народила. Сіськи болять і підпирають бороду. Вагіна схожа на воронку від вибуху. Дитя постійно кричить, їсть, і сере. Ти - та що спала сумарно дві години за останню добу, запитуєш у подруги: - Коли буде легше? - Скоро буде легше - багатообіцяюче відповідає вона. Коліки. Дитина віщить, як корінь Мандрагори, зригує аж на стелю і пердить, як твій дядько Борис, якого через це всі родичі цураються. Ти - та, що приймала душ, кажись, позавчора, запитуєш подругу: - Коли буде легше? - Скоро буде легше. - переконує вона. Лізуть зуби. Мале марудить, поносить і температурить, чухаючи десна твоїми стражденними сосками, які, доречі, розтягнулись так, що їх можна зав’язати за шиєю. Ти - та, що навчилась закручувать гулю на голові взглядом, запитуєш подругу: - Коли буде легше? - Скоро буде легше. - бадьоро відповідає вона. Поповзли. Мале з дивана вниз головою, а ти - та, що ледь притомна, по стінці кімнати, побачивши це феєричне падіння свого пуп’янка, якого, доречі, лишила на чоловіка. Перша гуля на лобі. Перше «Йобтвоюмать, Сірожа! Як ти так за ним дивився?». Перший махєровий халат, подарований чоловіком, щоб іскупить провину. - Коли там, кажеш, легше буде? - знову запитуєш ти подругу. - Скоро! - відрізала та. Перші кроки. За останній тиждень мале розбило губу, забило сраку, здерло носа, облизало батарею, витерло кози об кота і нажерлось землі з вазона. Ти - та, що не розгинає спину, бо страхує спиногриза на поворотах, питаєш подругу: - Легше то буде? Коли? - Скоро буде. Скоро. - запевнила вона. Садочок. Адаптація. Два дні ходите, тиждень вдома. Твоє дитя вкусило Міланку. Її мама прийшла сваритись. Твоє дитя вкусило і її. Соплі, воші, загублені рукавиці, подєлкі з гімна і палок. Ти - та, що послала маму Міланки нахєр, запитуєш подругу: - Ну коли? - Скоро буде легше! - обіцяє та. Школа, початкові класи. Дитина принесла додому першу двійку, синяка під оком і слово «бл@дь». Виясняєш, хто ж навчив твого ангелика такому неподобству. Розумієш, що ти і навчила, коли, не зумівши розв’язать задачку для 2-го класу, носилась по кухні, патрошачи ту книжку, з дикими криками «Оце то, блядь, шкільна програма! Бідні діти!». Ти - та, що розмальовує контурні карти замість дитини о 23:00, запитуєш подругу: - Скажи, ну коли ж те «легше»? - Скоро. Скоро буде легше - підбадьорила вона. Старші класи. Перехідний вік. Дитя огризається, бахкає дверима, давить прищі, завело стрьомну чолку… Її цей бравий тінейджер не забуває помазати гелем, а от мазнуть дезодорантом під руками забуває , тому пахне козлом і жувачкою. А ще жере, як три комбайнера, слухає музику, від якої, ти переконана,здох ваш попугай і називає тебе «бро». Ти - та, що знайшла в його кишені папіроси, дала за це рясних пиздяк, а потім сама ж одненьку на балкончику і викурила, щоб успокоїть нєрви, питаєш подругу: - Легше буде? Нє? Коли? - Скоро, скоро. Точно тобі кажу. - щиро обіцяє та. Інститут. Дитя веде активне сексуальне життя, в перервах між цим, дуже посередньо, здаючи/перездаючи сесію. Ти - та, що найбільше переживає за дві речі: щоб воно не забувало презерватива напруть і щоб воно, паразіт, всі лоточки з гуртожитку попривозило, запитуєш подругу: - Ой, ну коли вже легше? Сил нема… - Скоро буде легше. - вкотре обіцяє та. Весілля. Дитя надумало женитись. Краще б у нього знов зуби різались. Невістка мало того, що з татуіровкой, то ще й медитаціями займається. Ти попросила, щоб вона почистила картоплі в суп, а вона почистила тобі чакри, розважила віртуозним биттям в бубна і порадила вам з чоловіком спробувать тантричних секс. Ти - та, що забула поставити суп в холодильник, бо пів ночі гуглила, шо воно таке той «тантричний секс», питаєш у подруги: - Коли вже легше то буде, га? - Скоро буде. Вже 100 раз тобі казала. - відрізала вона. Внуки. Ти бабуся. Знову коліки, зуби, перші кроки… Садочок, школа, інститут… Ти закатуєш помідорки, гурочки, компоти і очі щоразу, коли невістка не слухає твоїх порад. Садиш 20 сот картоплі. Пів року жалієшся, що її ніхто не хоче сапать, пів року - що її ніхто не хоче їсти. Страшно болять ноги. Варикоз. Втомлено питаєш подругу: - Коли буде легше? - На! - говорить та, простягаючи тобі тюбик «Троксевазіну». Береш. Мажеш ноги. - Ну шо? Легше? - цікавиться вона. - Так, легше - фаталічно стверджуєш ти. - От бачиш? А я ж казала…