Кто в Украине? Вы искренне радуетесь за ваших выевших знакомых, которые выставля

Тема для українців в Україні. Ну вам звичайно не зрозуміти як воно сидіти на підлозі під вибухами, тому смішно.

Работая на минималку айфон вы ни в одной стране за 1700 евро не купите.

В реалі частіше, ніж здається

Так человек давно не в Украине, в других странах -другие правила, никто на полу не сидит.
Если бы она не купила салют, это вам бы как-то помогло ? Почему она должна вас понимать ? Вы же не её близкая

Интересно почему только он? Остальные не при делах?

Ну он же обещал закончить войну за 2 недели, но что то обосрался.

Саме так, особливо коли хтось віддав життя за те, щоб умовна Клава виставляла фото з надписами «я надеюсь все живут свою лучшую жизнь?»

С 2014-го спокойно смотрели на фейерверки? Что изменилось? Вас коснулось?

Не он один обещал. И если бы были сейчас выборы, все кандидаты обещали бы.

Спасибо! Про пятого вы мне, конечно, польстили)

Люди не умирают за Клав. Они просто умирают, потому что жизнь украинца ничего не стоит.
И Для того, что бы кто-то заработал большие деньги на войне, и влияние. Это политика. Про Клав никто не думает. Живут - и молодцы
А если бы их убило, вот это радости бы, да ?

Действительно. И тогда фейерверки были кругом и в Украине

Так отпишитесь от тех , кто выехал. Они могут выставлять фотки своей мирной и устроенной жизни , а вас это злит. Так зачем вы мучаетесь ?

А на кого тогда обижаться и раздражаться автору и о чём писать на форуме ? Это же не интересно )

Потому что это было «где-то там» и их не касалось. А теперь прям бесят такие же как они

нет ,меня жаба давит и мне о ужас совсем не стыдно т.к они вытащили и мужей и сыновей , а я лохушка в 22-м надеялась .что быстро договоряться , а потом было очень дорого и стремно т.к могли на границе и пристрелить (плыть через тису) и обилетить в посадку типа бахмута, у них там новая жизнь , а у нас все чудесатее и чудесатее в нашей нью клеткокорее, только не пишите ,что меня не держат,еще как держит семья муж и сын,что мне в тех эуропах одной делать, а их никто не выпустит

А сыну сколько ?

студент, на начало войны было больше 18-ти . так что попали по полной

Да( 😞это действительно грустно, а денег сейчас нужно очень много, вы правы

Я плакала під час феєрверків і молилася за хлопців в окопах! Доначу постійно- але думаю, що мене засуджують знайомі, що виїхала...

Очень даже, наши люди умеют экономить

самое страшное, что гарантий ноль, у меня знакомые уже столько десятков тысяч оттдали и всех кидают (то за инвалидности 15-20 тыс и мимо) ,то лодка плыть 12+ тысяч не гривен как все понимают и мимо ,все ж требуют 100% предоплату

Я не в Україні. І я періодично виставляю фото в інсті.

В цьому році я була сама в новий рік. не змогла приїхати в Україну
І гуляючи містом я відчувала свято. Новий рік. Знаєте, такий зі сльозами на очах. Бо реально було боляче за втрачене спокійне життя, яке особливо відчувається в свята.

Навряд чи в мене вийде описати свій стан. Просто якесь розуміння, яке не виразити словами
Українці вже й не памятають такого стану. Та й взагалі не впевнена, що колись відчують знову цю щиру радість свята, милу метушню. Без постійно підвішеної загрози обстрілу. От говорять, що найбільше людей чіпляють втрачені можливості. І взагалі, будь-які втрати. Десь так.

Схоже відчуття в мене було влітку. Коли я з дочкою приїхала в кемпінг на якусь тусовку. А там всі сімями, великими компаніями. Весело. І ми тут бідні в куточку. Без вільного розуміння мови. Ще й коли на тебе дивляться з жалістю і очікуванням, що я маю кидатись на чоловіків і навязуватись в компанії

Отож. Новий Рік. добре, що є інтернет і можна по телеграму побачити сімю. Побачити коло компанію друзів і сусідів. Так, не забуваємо про постійно підвішену загрозу обстрілу, а то й сам обстріл. Але людина соціальна істота. І бути в колі своїх дуже цінно
А тут менталітет. І упередження.

І ні, не потрібно говорити шаблонне ’вертайся’. Мені і вернутися важко. Бо ну не повернешся до минулого. Немає і не буде спокійного життя. А вернувшись я буду постійно шкодувати, що здалася.
І йти далі важко. Можу добавити, що розуміння і підтримки від рідних і друзів немає. Але що ж поробиш. Це мій вибір

Тож давайте зрозуміємо, що всі українці так чи інакше в важкому становищі. Не потрібно заздрити тим хто виїхав, чи тим, хто залишився. Українці вцілому постраждали.

Тому не треба штирхати один одного звинуваченнями і мірятися, кому важче

Почему?

Да хоть обэкономьтесь, не ешьте, не пейте, живите под мостом и все равно не купите

У меня есть, но без фото моих, давно бы удалилась, но тогда сложно что то заказать в Инста или найти нужную информацию в ФБ.

Я вже пробувала пожити закордоном ще до війни і це був для мене виклик, потрібно було дуже вкластися емоційно, енергійно і фізично.Зараз не знаю чи вистачило би стійкості пройти це ще раз

Кажіть як є-гребти гуманітарку, як в останній раз, відправляти в Україну і продавати.
Нити в школах і садочках, що 5 євро здати непідйомна сума, можна 2? І так до безкінечності

А могли бы пешком через горы бесплатно

Значит не сильно Ваши мужчины хотели выехать и сознательно затянули с этим.Все кто хотел выехали.