Якщо є час прохання дочитати до кінця.. потрібна допомога
Історія дуже довга як для голлівудського фільму, але прохання дочитати до кінця та дати слушну пораду, у кого є час і бажання
У суботу 19 липня 1975 року у місті Києві під час пологів від ускладнень помирає молода 23 річна жінка, яка незадовго до цього народжує цілком здорового хлопчика. Цим хлопчиком виявляється мій батько. А померла жінка — моя бабуся. Жодних родичів у цієї дівчини не знаходиться, оскільки вона була сиротою та виховувалась в інтернаті. Батько дитини також невідомий. Хлопчик виховувався в інтернаті, отримав прізвище матері, а у графі «по батькові» був прочерк. Єдине, що у нього залишилось на згадку про матір: це місце її поховання та їі намальований портрет на надгробному камені.
І це єдине, що я знаю про мою бабусю— усе життя мій батько намагався дізнатись хто насправді його батько, але оскільки бабуся була скромною людиною то і багато друзів вона не мала, єдине, що могло допомогти хоч якось прояснити ситуацію це опитування людей, які могли бути свідками подій 50—річної давності, але серед таких вже багатьох не має серед живих . Найбільш вірогідним розвитком подій, який міг бути і який і я, і мій тато змогли скласти з деталей — очевидніше був таким. Мій потенційний дідусь і моя бабуся були з різних міст і якимось —чином познайомились у Києві приблизно у 1974 році, а можливо раніше, у них були стосунки і від цих стосунків бабуся завагітніла, але скоріше за все вони розстались і бабуся не встигла, або не змогла сказати йому про вагітність. Вони розʼїхались, він повернувся у своє місто і вони втратили звʼязок назавжди.
Бабуся народивши дитину— померла, а цей чоловік навіть про це не здогадувався, але найголовніше полягає у тому, що мій батько помер у минулому році, і вже перед смертю він здається знайшов свого батька і приблизно дізнався хто він, і навіть хотів налагодити контакт. Цей чоловік на даний момент живий, проживає у Києві, йому вже років так 75 мінімум, у нього все чудово, діти та онуки, і серед усіх фактів, які ми знаємо вірогідність того, що саме він мій дідусь — дуже висока, батько хотів знайти його та просто поговорити, але не встиг, але перед смертю попросив мене, якщо не поговорити то хоча б передати дещо цьому чоловіку, та хоча б розпитати — це правда чи ні? Це не те що ми хотіли б претендувати на його спадщину і так далі, але просто дізнатись правду для себе і нарешті заспокоїтись і поставити крапку у цій таємниці тривалістю у 50 років, але він пенсіонер— в нього своя сімʼя— діти, онуки, навіть правнуки— як ви вважаєте чи слід розповідати йому про це?
Відразу відповідаю на два важливі питання— памʼятник для бабусі зробив вже тато після її смерті… фотографію він знайшов, але де саме не знаю, можливо була у дитбудинку, можливо знайшлась десь , чесно кажучи не знаю…
Історія дуже довга як для голлівудського фільму, але прохання дочитати до кінця та дати слушну пораду, у кого є час і бажання
У суботу 19 липня 1975 року у місті Києві під час пологів від ускладнень помирає молода 23 річна жінка, яка незадовго до цього народжує цілком здорового хлопчика. Цим хлопчиком виявляється мій батько. А померла жінка — моя бабуся. Жодних родичів у цієї дівчини не знаходиться, оскільки вона була сиротою та виховувалась в інтернаті. Батько дитини також невідомий. Хлопчик виховувався в інтернаті, отримав прізвище матері, а у графі «по батькові» був прочерк. Єдине, що у нього залишилось на згадку про матір: це місце її поховання та їі намальований портрет на надгробному камені.
І це єдине, що я знаю про мою бабусю— усе життя мій батько намагався дізнатись хто насправді його батько, але оскільки бабуся була скромною людиною то і багато друзів вона не мала, єдине, що могло допомогти хоч якось прояснити ситуацію це опитування людей, які могли бути свідками подій 50—річної давності, але серед таких вже багатьох не має серед живих . Найбільш вірогідним розвитком подій, який міг бути і який і я, і мій тато змогли скласти з деталей — очевидніше був таким. Мій потенційний дідусь і моя бабуся були з різних міст і якимось —чином познайомились у Києві приблизно у 1974 році, а можливо раніше, у них були стосунки і від цих стосунків бабуся завагітніла, але скоріше за все вони розстались і бабуся не встигла, або не змогла сказати йому про вагітність. Вони розʼїхались, він повернувся у своє місто і вони втратили звʼязок назавжди.
Бабуся народивши дитину— померла, а цей чоловік навіть про це не здогадувався, але найголовніше полягає у тому, що мій батько помер у минулому році, і вже перед смертю він здається знайшов свого батька і приблизно дізнався хто він, і навіть хотів налагодити контакт. Цей чоловік на даний момент живий, проживає у Києві, йому вже років так 75 мінімум, у нього все чудово, діти та онуки, і серед усіх фактів, які ми знаємо вірогідність того, що саме він мій дідусь — дуже висока, батько хотів знайти його та просто поговорити, але не встиг, але перед смертю попросив мене, якщо не поговорити то хоча б передати дещо цьому чоловіку, та хоча б розпитати — це правда чи ні? Це не те що ми хотіли б претендувати на його спадщину і так далі, але просто дізнатись правду для себе і нарешті заспокоїтись і поставити крапку у цій таємниці тривалістю у 50 років, але він пенсіонер— в нього своя сімʼя— діти, онуки, навіть правнуки— як ви вважаєте чи слід розповідати йому про це?
Відразу відповідаю на два важливі питання— памʼятник для бабусі зробив вже тато після її смерті… фотографію він знайшов, але де саме не знаю, можливо була у дитбудинку, можливо знайшлась десь , чесно кажучи не знаю…
7
1
Ответ дляpolski
Уже была ваша тема. Зачем лезть в жизнь чужого Вашему папе человеку???
Он его отец
8
3
Natalia505• 03 января в 22:14
Ответ дляSmithSmith
Он его отец
Отец це той хто виховав, вивчив і на ноги поставив. Це чужа людина. Навіщо тому діду чужому вся ця інформація? Яка ціль?
9
2
ЗдохниПуйло• 03 января в 22:15
В цей день у Києві народився мій брат. Мабуть я б знайшла і просто познайомилась.
3
Тарологичка• 03 января в 22:17
Воля умирающего священна. А вот какую цепочку событий запустит ваш разговор с этим человеком, не знает никто.
Возможно все именно так и должно произойти в жизни каждого из вас
Возможно все именно так и должно произойти в жизни каждого из вас
4
Ответ дляЗдохниПуйло
В цей день у Києві народився мій брат. Мабуть я б знайшла і просто познайомилась.
Саме 19 липня 1975? Співпадіння
3
Natalia505• 03 января в 22:19
Федір Степанович ми до вас з гарною новиною. Мій батько, ваш син. Але це не точно. Він помер. Довести ми не можемо нічого але кинувши на карти таро, це могли бути ви, хоча бабуся нікому, нічого не повідомила. Головне що ми на спадщину не претендуємо. Серйозно? Чому ви вважаєте, що він зрадіє цій новині і яким чином ви йому це доведете?
1
9
Natalia505• 03 января в 22:21
Ответ дляpolski
Очень интересно как можно взять био материал у незнакомого человека)))
Головне питання навіщо? Кому це тепер треба?
1
1
Ответ дляNatalia505
Головне питання навіщо? Кому це тепер треба?
Ну нам же пишут ,что наследство не нужно))) Скорее всего автор пишет книгу. Потому, как простите но женщина перепехнулась в 70х с мужичком и он себе поехал во свояси и больше о ней не вспоминал .... Ну как бы и так все понятно
1
1
Natalia505• 03 января в 22:22
Я не розумію чому ви не можете залишити померлих в спокої, разом з їх минулим?
3
Добрий Єнот• 03 января в 22:26
У вашого батька дійсно не було часу знайти обговорювану людину та поговорити?
От взагалі-взагалі?
Оцініть раціонально.
Якщо персонажі історії реальні, то у батька авторки була специфічна травма та незаповнена ментальна порожнина. Це пояснює бажання знайти своє коріння.
А от чи потребує авторка цієї інформації - треба підключити раціональне мислення.
Дуже часто прагнення та запити є ’спадковими’, нав´язаними.
Можливо, доньці насправді по цимбалах, хто її дідусь.
Можливо, батько насправді не наважився сам поговорити з кандидатом в родичі, але делегував свій запит доньці - і зараз вона має нераціональну відповідальність.
От взагалі-взагалі?
Оцініть раціонально.
Якщо персонажі історії реальні, то у батька авторки була специфічна травма та незаповнена ментальна порожнина. Це пояснює бажання знайти своє коріння.
А от чи потребує авторка цієї інформації - треба підключити раціональне мислення.
Дуже часто прагнення та запити є ’спадковими’, нав´язаними.
Можливо, доньці насправді по цимбалах, хто її дідусь.
Можливо, батько насправді не наважився сам поговорити з кандидатом в родичі, але делегував свій запит доньці - і зараз вона має нераціональну відповідальність.
4
катерина12009• 03 января в 22:30
Ответ дляSmithSmith
Он его отец
Это только предположения. Вы как в сантабарбаре хотите?
Моя мама приемная ни у кого не возникло желания искать Ее родителей (она узнала о том что приемная перед смертью бабушки, маме было уже 66) зачем🤷🏼♀️
Моя мама приемная ни у кого не возникло желания искать Ее родителей (она узнала о том что приемная перед смертью бабушки, маме было уже 66) зачем🤷🏼♀️
4
Natalia505• 03 января в 22:31
Ответ дляДобрий Єнот
У вашого батька дійсно не було часу знайти обговорювану людину та поговорити?
От взагалі-взагалі?
Оцініть раціонально.
Якщо персонажі історії реальні, то у батька авторки була специфічна травма та незаповнена ментальна порожнина. Це пояснює бажання знайти своє коріння.
А от чи потребує авторка цієї інформації - треба підключити раціональне мислення.
Дуже часто прагнення та запити є ’спадковими’, нав´язаними.
Можливо, доньці насправді по цимбалах, хто її дідусь.
Можливо, батько насправді не наважився сам поговорити з кандидатом в родичі, але делегував свій запит доньці - і зараз вона має нераціональну відповідальність.
От взагалі-взагалі?
Оцініть раціонально.
Якщо персонажі історії реальні, то у батька авторки була специфічна травма та незаповнена ментальна порожнина. Це пояснює бажання знайти своє коріння.
А от чи потребує авторка цієї інформації - треба підключити раціональне мислення.
Дуже часто прагнення та запити є ’спадковими’, нав´язаними.
Можливо, доньці насправді по цимбалах, хто її дідусь.
Можливо, батько насправді не наважився сам поговорити з кандидатом в родичі, але делегував свій запит доньці - і зараз вона має нераціональну відповідальність.
Може батько ще на Еверест планував піднятись і в океані поплавати на байдарці? Тепер плани дочці залишив, нездійсненні? Питання в почуттях і житті абсолютно чужої, літньої людини. Навіщо його шокувати? Хто зна як він реагуватиме? Яка ціль цього дійства?
3
Natalia505• 03 января в 22:32
Ответ дляШеллар
Почекайте ще пару років і його внуки з радістю Вам впихнуть на догляд діда, будете сидіти і разом згадувати з ким у нього був секс 50 років тому.
Це точно, довгими зимовими вечорами перебирати Іветта, Жанетта, Жоржета...
2
У мене є знайомий, якого батько покинув, коли йому було 5 років.
Через 20 років батько вирішив налагодити контакт. Дуже був хворий вже.
І мій знайомий його проігнорував.
І правильно зробив.
У вашому випадку даю гарантію 99%, що дід все знав, скористався молодою неосвідченною дівчиною, за яку ніхто не міг вступитись і кинув.
Через 20 років батько вирішив налагодити контакт. Дуже був хворий вже.
І мій знайомий його проігнорував.
І правильно зробив.
У вашому випадку даю гарантію 99%, що дід все знав, скористався молодою неосвідченною дівчиною, за яку ніхто не міг вступитись і кинув.
2
Добрий Єнот• 03 января в 22:38
Ответ дляNatalia505
Може батько ще на Еверест планував піднятись і в океані поплавати на байдарці? Тепер плани дочці залишив, нездійсненні? Питання в почуттях і житті абсолютно чужої, літньої людини. Навіщо його шокувати? Хто зна як він реагуватиме? Яка ціль цього дійства?
А якщо ця літня людина колись кинула напризволяще вагітну жінку?
Може, настав час ’сплатити аліменти’?
Це гіпотетичний сюжет у відповідь на автоматичне призначення діда високоморальним героєм.
Може, настав час ’сплатити аліменти’?
Це гіпотетичний сюжет у відповідь на автоматичне призначення діда високоморальним героєм.
2
2
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу