Кто в Германии и до сих пор не работает, что будете делать после 23.02, выборов?

возвращение тех, кто остался без всего? Мне кажется, им так даже выгодней и дешевле будет, чем содержать их в Германии. Плюс это раздражает местных и правящие партии теряют политические баллы, после выборов, думаю, они это также учтут. Как думаете?

Навеяно темой в топе.Отвечу отдельной на коммент на скрине.Речь о ГерманииА кто не пускает?Что за волшебная мысль, что кто-то занимает чьи-то места?Едьте, ищите жилье. Многие страны пока принимают. Кто Вам запрещает?Я из Западной Украины и четко понимала запросы Германии и почему она пустила украинцев и сразу поставила на джобцентр и дала доступ к рынку труда.Отходила на курсы, сдала на В2 за год, работаю, плачу налоги, отдаю Германии налогами то, что она на меня потратила. С чего ради я должна кому-то что-то освобождать?Знакомая (познакомились в дороге) с Запорожья, до сих пор не сдала на В1 и всячески курсы затягивает.Почему, условно говоря, я ей должна что-то освобождать?Ваши мысли по этому поводу.Учитывая, что, на самом деле, никто ничьё место не занимает. Программы сворачиваются естественным образом (давность, запрос общества, политическая ситуация...), но даже сейчас ещё принимают.

Після виборів 2025 року українцям, які вже перебувають у Німеччині, виплати залишать без змін, але новоприбулим доведеться задовольнятися лише 460 (19 208 грн) євро та жити в центрах для біженців. Політики всіх таборів сходяться на одному – українці мають працювати, а не залежати від соціальної допомоги.Про це пише DW. 23 лютого 2025 року в Німеччині відбудуться дострокові парламентські вибори, які можуть суттєво вплинути на життя українських біженців.Основне питання, яке хвилює тих, хто вже перебуває у країні, та тих, хто планує виїхати, – що зміниться в соціальних виплатах і можливостях працевлаштування. Християнсько-демократичний союз (ХДС) і Християнсько-соціальний союз (ХСС), які наразі лідирують у передвиборчих рейтингах, висунули чітку програму щодо українців.Вони планують сприяти їхньому працевлаштуванню, зокрема спрощувати процедури визнання професійної кваліфікації та забезпечувати вивчення німецької мови в робочому колективі. Однак водночас ХДС/ХСС пропонують суттєво скоротити соціальні виплати для новоприбулих українських біженців.Якщо зараз українці отримують так звані "гроші для громадян" (Bürgergeld) у розмірі 563 євро (23 510 грн) на місяць, то нові біженці замість цього будуть отримувати 460 євро (19 208 грн) відповідно до закону про шукачів притулку. Окрім цього, для них скасують оплату оренди житла та медичне страхування у повному обсязі. Фактично це означає, що ті, хто прибуде після виборів, мешкатимуть у притулках для біженців і отримуватимуть ваучери на харчування та побутові товари замість грошових виплат.Ще жорсткіші умови для українців пропонує "Альтернатива для Німеччини" (АдН) – ультраправа партія, яка стабільно тримається на другій позиції в рейтингах. Вони виступають за скасування "грошей для громадян" для всіх українських біженців, а не лише для новоприбулих, залишивши лише мінімальні 460 євро. При цьому дозвіл на роботу для українців вони все ж підтримують, на відміну від інших біженців, яким працювати заборонено.Попри високий рейтинг, перспектива входження АдН до складу уряду поки що малоймовірна – більшість провідних партій відмовляються співпрацювати з ними. Однак їхній вплив на політичний порядок денний зростає, що може змусити інші партії переглянути свою позицію.Зменшення виплат для українців підтримує також Вільна демократична партія (ВДП). Вони вважають, що великі соцвиплати є "хибним стимулом для міграції" і пропонують створити новий соціально-правовий статус для всіх біженців, включно з українцями.Союз Сари Ваґенкнехт (ССВ), нова політична сила, також виступає за скорочення соціальних видатків, хоча прямо українців у своїй програмі не згадує. Вони аргументують свою позицію тим, що виплати біженцям надмірно збільшують навантаження на бюджет Німеччини.Натомість Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) і "Зелені", які також мають високі шанси потрапити в Бундестаг, не підтримують жодних змін у політиці щодо біженців. Вони наголошують на необхідності інтеграції українців до ринку праці, але без штучного скорочення виплат.З огляду на рейтинги партій, найімовірнішим сценарієм є формування урядової коаліції на базі ХДС/ХСС разом із СДПН або "Зеленими". Це означає, що політика щодо українських біженців або залишиться без змін, або буде знайдено компромісний варіант, який передбачатиме поступове скорочення соцвиплат.Після виборів 2025 року українцям, які вже перебувають у Німеччині, виплати залишать без змін, але новоприбулим доведеться задовольнятися лише 460 (19 208 грн) євро та жити в центрах для біженців. Політики всіх таборів сходяться на одному – українці мають працювати, а не залежати від соціальної допомоги.Про це пише DW. 23 лютого 2025 року в Німеччині відбудуться дострокові парламентські вибори, які можуть суттєво вплинути на життя українських біженців.Основне питання, яке хвилює тих, хто вже перебуває у країні, та тих, хто планує виїхати, – що зміниться в соціальних виплатах і можливостях працевлаштування. Християнсько-демократичний союз (ХДС) і Християнсько-соціальний союз (ХСС), які наразі лідирують у передвиборчих рейтингах, висунули чітку програму щодо українців.Вони планують сприяти їхньому працевлаштуванню, зокрема спрощувати процедури визнання професійної кваліфікації та забезпечувати вивчення німецької мови в робочому колективі. Однак водночас ХДС/ХСС пропонують суттєво скоротити соціальні виплати для новоприбулих українських біженців.Якщо зараз українці отримують так звані "гроші для громадян" (Bürgergeld) у розмірі 563 євро (23 510 грн) на місяць, то нові біженці замість цього будуть отримувати 460 євро (19 208 грн) відповідно до закону про шукачів притулку. Окрім цього, для них скасують оплату оренди житла та медичне страхування у повному обсязі. Фактично це означає, що ті, хто прибуве після виборів, мешкатимуть у притулках для біженців і отримуватимуть ваучери на харчування та побутові товари замість грошових виплат.Ще жорсткіші умови для українців пропонує "Альтернатива для Німеччини" (АдН) – ультраправа партія, яка стабільно тримається на другій позиції в рейтингах. Вони виступають за скасування "грошей для громадян" для всіх українських біженців, а не лише для новоприбулих, залишивши лише мінімальні 460 євро. При цьому дозвіл на роботу для українців вони все ж підтримують, на відміну від інших біженців, яким працювати заборонено.Попри високий рейтинг, перспектива входження АдН до складу уряду поки що малоймовірна – більшість провідних партій відмовляються співпрацювати з ними. Однак їхній вплив на політичний порядок денний зростає, що може змусити інші партії переглянути свою позицію.Зменшення виплат для українців підтримує також Вільна демократична партія (ВДП). Вони вважають, що великі соцвиплати є "хибним стимулом для міграції" і пропонують створити новий соціально-правовий статус для всіх біженців, включно з українцями.Союз Сари Ваґенкнехт (ССВ), нова політична сила, також виступає за скорочення соціальних видатків, хоча прямо українців у своїй програмі не згадує. Вони аргументують свою позицію тим, що виплати біженцям надмірно збільшують навантаження на бюджет Німеччини.Натомість Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) і "Зелені", які також мають високі шанси потрапити в Бундестаг, не підтримують жодних змін у політиці щодо біженців. Вони наголошують на необхідності інтеграції українців до ринку праці, але без штучного скорочення виплат.З огляду на рейтинги партій, найімовірнішим сценарієм є формування урядової коаліції на базі ХДС/ХСС разом із СДПН або "Зеленими". Це означає, що політика щодо українських біженців або залишиться без змін, або буде знайдено компромісний варіант, який передбачатиме поступове скорочення соцвиплат.

Питання в тому, де було б краще (тимчасово чи й надалі). Зрозуміло, що Німеччина(поки що) платить найбільший соціал. Але все інще як почитаєш, то так і сидиш вдома під обстрілами. Чехія дає житло та виплати на 90 днів, а далі сам. Але ця краіна мабуть ментально нам ближче. Чи можна почитати думки тих, хто знається на цих краінах?Завчасно дякую.

Всюди наратив , що скоро нас попросять на вихід з речами з ЄС ( тих хто не працює )Думаєте дійсно так ? Навіть якщо захист до 2026 року ? ( я ще чекаю мовні курси )