Кто растил детей без помощников, зайдите, пожалуйста

А при чем тут то, что Вы Харьковчанка- бой баба?

Ой, як вам пощастило з дитиною, то подякуйте своїм богам і не пишіть нісенітниць, бо діти бувають різні

А что именно Вы с тем ребёнком делаете?
Я сама в быту справлялась. Муж работал, правда 5-дневка. Два сына. Не заметила ничего прям эдакого, чтобы устать. Тем более сейчас, когда стиралки, мультиварки и тд... Старший когда родился не было столько прибамбасов, даже стиралка Харьковчанка))

Все от ребенка зависит , мне со старшим тоже норм было, а с младшей адище просто , орала нон стоп и ночами каждые полчаса просыпалась

Я ращу ребёнка без помощников. Не понимаю в чём проблема растить одного здорового ребёнка без бабушек, дедушек и няни. Спокойно со всем справлялась. Но я спокойная, ленивая и не тревожная мама. Спокойно отдыхала когда ребёнок спал, сажала его в манеж и занималась своими делами. Когда был совсем маленький , брала его в эргорюкзак и ходила куда угодно. Вообще с самого его детства мы ходили на выставки , в музей, в кино, театр , кафе, ездили в другой город. С года ездили с ним на море. Я просто подстраивала всех под свой график и очень комфортно чувствовала себя в декрете. Не понимаю я яжемамок, которые в обморок падают от усталости с одним ребёнком.

Да. Я например живу именно там. Сумская область и у нас уже как на том острове

Та конєшно 🤣
Ситуації різні бувають . У мене чоловік хотів встати на ноги , працював до 22-23 години ночі , без вихідних . Я до нього переїхала з іншого міста , всі подруги і родичі за 300 км. Моя мама за кордоном працювала . Свекруха за 150 км в селі , купа свиней , курей, котів, собак яких і на день кинути не можна . Місто - райцентр , хоч і біля Києва але ну таке. Приватний сектор. 2007 рік . До найближчого супермаркету мені з коляскою 40 хв в одну сторону . Коляска якась польська , важке здоровенне одоробло. Дорога не асфальтована . Маршрутка не ходить бо приватний сектор. До перукаря, гінеколога , стоматолога я ходила пішки з дитиною . Кафе, кіно і та інші розваги з цієї причини були мені просто не доступні . Коли дитині був рік я сказала чоловіку або він бере тайм аут на два місяці і я їду здавати на права і він купує мені машину або я виходжу у вікно і хай ростить дитину сам.🤷‍♀️
Вже після того як почала водити машу і стала більш мобільна стало мені легше .

А как приучали? Не реагировали на крик?

А как уложить спать в 20:00, если ребенок не хочет? Будить раньше утром тоже не получается, плачет до тех пор пока не доспит.

Підкажіть будь-ласка як Ви в такому віці наважилися віддати в садочок? Як пройшла адаптація? Це гарний приватний садочок?

Ростила сама, без помічників. Основна порада - забити на всі справи і лягти спати тоді коли дитина спить. Мені дуже важливий сон, він надає сили. Ну і налагоджений режим у дитини також чудово допомагає

А жили вы на что?
Мовчки

Та ніяк. Ті хто пишуть які вони молодці мають спокійних дітей, яких можно привчити. Ми з чоловіком думали що вже друга дитина буде спати в ліжку, бо ми ж її привчим з народження. Три тижні безсоних ночей, два дорослих зомбі, а дитина так і не стала спати в ліжку. Кладеш вона миттю прокидається, якщо вдалося вкласти раза з п´ятого, то орати починає через пів години. Що тільки не пробували. Плюнула, взяла до себе. Так само з колясками не сіділи взагалі і якщо молодшу ще я могла таскати у слінгу, то старший народився 4 кг на грудному набирав по 1,5 кг в перші пару місяців, в рік важив більше 13 кг. Молодшій в рік взяли самокат і тим спасались, брали в подорожі його, після того як в першу подорож провозили пусту коляску і проносили малу на руках. Старший спав тільки якщо я засипала з ним, тож плюнула на домашні справи і спала. Мала спала в слінгу, ну вона хоч не така важка була, то можна було щось поробити з нею в слінгу. Коротше тільки підлаштовуватись, привчити того хто не привчається ви не зможете. Бажаю вам винайти свій підхід, який вам допоможе. Ну і трошки здорового пофігізму вам і чоловіку)

Я там вище написала . В мене полегшення прийшло не з віком а покупкою машини.
Другу дитину чоловік виклянчив лише через 9 років .
І це було настільки легко що я і не помітила що в мене мала дитина 🤣.
Бо по перше старший син дууууже допомагав , йому це подобалось я не змушувала . Ну іноді лиш просила коли дуже треба але він сам хотів допомагати. Чоловік уже так не вджобував, мав вихідні нормальні , і приходив з роботи вчасно , брав малого на себе , вставав вночі , мама повернулася з -за кордону і купила квартиру у нашому місті, у мене була машина , автокрісло яке можна легко поставити на шасі від коляски ( це капєц як зручно) , у мене зʼявились тут подруги які і з дитиною поможуть , посидять і просто хоч в гості прийдуть на каву , відволічуть розрадять .
Боже це просто небо і земля як було з першою і другою дитиною . 🤪

А були варіанти? На збереження та виплати. Діти були травмовані у пологах, то на лікування я витратила гроші, які отримала з продажу ювелірки. Благо дєло, мені її в молодості надарували кавалери вдосталь(ще щось і залишилося).
А до чого рука-ліцо? Ви не вмієте виживати без сторонньої допомоги? То я вас, мабуть, взагалі здивую. На даний момент у мене четверо дітей(один з яких інвалід) і утримую я їх сама, я вважаю достатньо достойно, теж без допомоги сторонніх. Мовчки.

Рукалицо до того, что с 2 грудными людьми жизни нет без своего дохода. Нищета и выживание на соцвыплаты это дно.
А вы свой идиотский опыт несёте как знамя с гордостью. Наклепать 4 детей не великое достижение.

Супер! Який приємний досвід з другою дитиною! А скільки Вам було років, коли народили першу і другу?

Двое и прям пощастило? Может все-таки есть и мое влияние на ситуацию 🙂

Что бы уложить в 20 надо бодрствовать 4 часа до
Распределять время так, что бы перед каждым сном было 4 или 4,5 часа бодрствования, смотря какой малыш

Я вам искренне сочувствую. Если вы с детьми, пожалуйста, выезжайте. Очень опасно у вас😭

У меня двое детей. Денег снимать жилье за 20 тис у месяц в спокойном регионе у меня таких нет