Як бути? Порадьте

Про спілкування з мамою. Як розставити кордони? Розумію, що вже пізно...Все не те і не так. Я зараз тимчасово за кордоном. Навесні збираюсь повернутися, бо всюди гарно, де нас немає. Щоб працювати за фахом, потрібно вивчати і знати мову, а з мовними курсами діло не скоро буде. Отже, про маму. Що робити з її контролем, я не знаю, підкажіть як у вас, дівчат? Зізвонюємось раз на тиждень. Вона ніколи - тільки я повинна. Ну, то ладно. Що робити з її прискіпливістю, і контролем, який не дає жити спокійно? Ось я робила оте, оте оте, а ти що робиш? А чого? А чого не отак? А для чого? А коли? І що б я не відповіла, все не так... Одні придирки, ехидні підколи, (як і в дитинстві), ой, ну, не знаю...он " Галя" частіше за все, це вигадана особа, така молодець! А у " Светки" так все получилось швидко і працює і машину через місяць купила... Робота така, ой, а шо неможна десь щось друге знайти? Кажу ні. Ну, а може в іншому підприємстві, а не в там, де ти? Кажу, мене все влаштовує. Вона:Ой, а Танька...Завжди хтось кращий, але не я, комусь подарунок на день народження або свято якесь подарували, а їй не достатньо достойний...(таке, але не таке...так, але не так.)
Мені 51. ( Є чоловік, дорослі самостійні діти, власне житло, робота,м´яка мені цікава і подобається) Порадьте, як бути? В кого є досвід успішний, щоб зберегти останні клітини нервової системи і самооцінку, яка і без того не норм.