Так хочется услышать от мамы добрые слова(((((

у нее отклонение скорее всего

То дайте їй виговоритись.
Хай вже вискаже всі притензії,а ви мовчки слухайте.
Може,їй легше стане.
Є такий тип жінок,що довго не можуть заспокоїтись.
Ото насваряться,то їм і легше

Вообще не хочу, чтоб меня обнимала, хочу, чтоб забыла обо мне и не вспоминала.
Тот случай, когда без лучше, чем с…, но воно все лізе і лізе.

В свое время-это лучшее,что я читала про маму.
Про ту, которая дала любовь и поддержку

Одного дня твоя мама більше нічого тобі не скаже.
Одного дня твоя мама більше тобі не зателефонує.
Одного дня ти пошкодуєш, що вона не прожила більше днів, щоб ти міг насолоджуватися часом, проведеним з нею.
Одного дня вона перестане давати тобі поради, які, на її думку, були для тебе правильними.
Одного дня будинок, де вона завжди чекала на тебе, спорожніє.
Одного дня ти більше не почуєш її голосу.
Одного дня залишаться лише спогади.
Час пролетить, не чекаючи ні на що і ні на кого.
І в той день ти відчуєш порожнечу настільки велику, що ніщо і ніхто не зможе її заповнити!

Наверное возрастное. А вообщем я всех прочитала и действительно надо просто не думать и не общаться с ней. И тогда ничего триггерить меня не будет

А чому ви вважаєте щоб лише показати що хороша матір??
Ви навіть слова любові не годні прийняти, називаєте любов ’любов*ю’ то навіщо вас ще обійняти, щоб знову звинуватили в що обіймає лише щоб показати що гарна мама??

Ви знаєте, як моя мама спілкується? Ви знаєте в які моменти і що вона говорить? Спочатку дізнайтесь, а потім   коментуйте. І при чому тут обійми? Я про обійми від неї нічого не казала.

Лезьте?? Ну якщо ви так з мамою спілкуєтеся то не дивно чому так. Лишіть подібні слова для своєї мами, дітей, вони оцінять. Може
Про обійми ви пишете в 1 рядку вашого старосту, перечитайте.

Де тут щось про обійми? Що не так зі словом «лізти»?

Звісно, бо тут практичних порад не дають, лише обі@рати можуть, а це практична порада від психолога

Авторе, я така як ви(

Лише в свої 31 я зрозуміла, що насправді - я ідеальна донька, про яку можна лише мріяти.
Мене любить мій чоловік, я подобаюсь і іншим чоловікам), в мене є люблячі подруги, мене цінують та поважають мої партнери та клієнти ( працюю в діджитал).

Але для своєї матері я - ісчадіє ада. Через мене всі біди в світі, вона мене кляла за все що можна з самого народження. Ніколи не проводила час зі мною, не гралася, навіть ми ніколи ніде разом не ходили, крім лікарні чи школи...Про добрі слова чи обійми - я взагалі мовчу, довгий час я була впевнена,що я якась дефектна, що вона зі мною так поводиться.
Я довгий час намагалась заслужити її любов, потім - набридло. Почала шукати опору, підтримку й ці ’обійми’ в собі, було дуже важко, але - я стала сама собі мамою))). Та, що мене народила - це не матір, це просто жінка, що виконала біологічну функцію. Спілкуюсь з нею раз в тиждень, коли вона сама дзвонить, щоб вкотре спробувати облити мене помиями.

А саме цікаве знаєте що? Вона тепер стара і починає вимагати до себе любові, яку я б мала отримати в дитинстві. Всім розповідає, яка в неї погана донька, що вона не переймається старою матірю та не хоче спілкуватись...
А мені вже все одно. Сприймаю її як психічно хвору, спостерігаю за цим збоку й розумію, що якби вона не дзвонила - я б радістю більше б про неї нічого не чула...

Вирощуйте опору в собі)

Так. А потім воно стає старе й починає всім жалітись, які ж діти погані, кинули.

Нещодавно на фб був пост, де старий-бідний дідусь, живе сам, покинутий дітьми. Й люди почали в коментарях клясти дітей й бажати їм смерті, бо ж кинули батька, які ж скотини...
І ніхто не задумається, а можливо там батько сам винен?

Діти народжуються з безумовною любовʼю та довірою до батьків.

І те, що ваші діти вас зненавиділи й дистанціювались - абсолютно ваша заслуга...

Я відповім - з такими людьми так не працює. Я намагалась в дитинстві. Добре памʼятаю, було 8 березня і я зробила якийсь малюнок і дарувала його мамі, й хотіла її обійняти, а вона - відсахнулась від мене як від туберкульозної, зі словами ’та ну шо ти лізеш’.

Ви молодець) Це правильне рішення) Але я б і грошима не допомагала, те, що я їх заробляю - це точно не її заслуга, вона робила все, щоб я жила бідно і в злиднях

Вибачте, а з якого .... давати мамі опору і любов, якщо вона не дала?

Доньки таких горе - матерів відчують не порожнечу, а ПОЛЕГШЕННЯ.
Не романтизуйте, це якщо у вас нормальна мама оці тексти підійдуть...

ну кобылица выросла ж не сама, мама вырастила, пора отдавать долги
а не маме долги по коммуналке делать

Це старпост??

Так це ж не я писала, альо)))) я не автор)

Точно. Сорі. Переплутала вас з автором

Научитесь читать, прежде, чем писать комментарии.