Квартира, ваші дії

Про область і ’не можуть дозволити’ насмішили.

Підтримую. Я теж киянка, але обираючи купувати однокімнатну хрущівку не в самому хорошому місці чи щось трохи краще, але в передмісті. Обрала двокімнатну в новобудові Борисполя. Зробили там класний ремонт з часом, а потім і продали і купили зовсім інше житло. А якби я зубами трималася, що я киянка, то жила б десь на Райдужному в конурі старій

Все не читала, але мабуть в такому віці краще буде вже брати іпотеку на суму яку не вистачає на квартиру. Бо те що ви назбирали і лежить, воно обезцінюється. Інфляція + подорожчання буде 100% і т.д. Вам так само буде не вистачать і через два роки. Тому краще зараз взяти.

Я 15 років збирала на квартиру, в 45 купила. До чого тут батьки, кожен сам несе відповідальність за своє життя.

ми з чоловіком збирали, коли вже побачили +/- на 1ку, пішли по друзям, у 5ти сімей взяли в борг по троху, і купили такі 1ку, вторічку, без ремонта. своїми руками зробили косметичний, без заміни сантехніки і тд, Коштів не було навіть на чайник, все було розписано до 1 грн., скільки кому віддати, що коли купити. через 2 роки завагітніли, народили дитину, за ці 2 роки суттєво віддали 4м парам кошти, і трохи залишилось одній родині ще віддати. Ми віддавали всім з %, так ніби у них депозити в банках полежали, не за ’дякую’. Так не було відчуття неприємного. коли дитині стало 7 міс. почала підпрацьовувати, купувала оптом щось і ділила і продавала по-штучно. Чоловік на роботі забезпечував, а моїх коштів вистачало на дитячі якісь витрати. Коли віддали останній родині, почали збирати на розширення, бо хотіли мати 2гу дитину, а в 1ці це нереально. З садочком я все більше почала працювати, чоловік змінив роботу. Навіть у важкі місяці, типу грудня, ми все одно намагались відкласти, депозити в грн. працювали на нас, і кошти тримали в у.е., щоб інфляція не ’з´їла’ назбиране. Коли завагітніла 2м, то активно стали шукати більше житло, купили так само вторічку, самі зробили ремонт. Коштів, що не вистачало, взяли в борг у 1ї родини, але вже не було страху, що не віддамо, бо мали позитивний досвід, всі залишились задоволені. В 2му декреті працювати вийшла на 2 місяці, бо потрібно було і двері ставити і меблі хоч якісь купити. Однушку здали через півроку, бо з грудною дитиною не могла її привести до ладу. Ось так за 10 років збирань ми // і дітей народили, і кошти назбирали, без батьків, з друзями, але я і чоловік працювали. Чоловік приходив з осн. роботи і йшов робити ремонт, щоб зекономити кошти на ті роботи, де він не має компетенції чи інструменту - заміна електрики тощо...

ставте конкретні цілі, і рахуйте. прям до кави в парку, спочатку ще було, да, кавою на квартиру не назбираєш, але там кава, там пакетики по магазинам купувати, там ще щось....
я дуже люблю кешбеки від моно, інших магазинів, не забуваю це все вибирати і користуватись, базові продукти купую по акціям і тд... насправді, це великий обсяг роботи, але вартий свого житла...

Не смішіть. Своє житло в умовному райцентрі є (було к багатьох моїх однокласників). Ну як вам сказати об´єктивно щодо їх перспектив? Мають вони все те ж саме. - квартири і машини, тільки в райцентрі, ходять на каву а тому ж райцентрі, їздять на моря х того ж райцентру. А дехто будинки відбудував такі, що виїхавшим зароблянням і не снилися такі умови в їх елітних київських зрущівках. Нормально все у людей в райцентрах. У всякому разі у більшості. Хтось і на Мальдіви літає, уявіть собі.

А зря, у мене є в Києві своя квартира, але я зараз з дітьми вимушено проживаю закордоном, і що від того, що в мене та квартира є? Тут я орендую, і відчула кайф, бо ніяких проблем, щось зламалось- до господаря і він все вирішує, стала замала квартира, з´їхали-зняли нову, захотіли поближче до місця навчання дитити-переїхали. Красота, ніякої прив´язки до квартири, до місяця , міста і навіть країни.

Нет,работы валом.Кривой Рог.квартиру за 12 тысяч трёхкомнатную в 9 тиэ ажке в хорошем районе можно купить

И при этом вы ждёте помощи от родителей? Вам не нужно беременеть, вы ещё не повзрослели

Ниче не знаю) у меня муж при покупке у натариуса написал отказ, так что квартира только моя 😁

Дуже на це схоже. Коли батьківська хата в Кобиляках, але тобі принципово залишатися на ДВРЗ чи Відрадному.

У нас шлюбний договір. Имущество у каждого своё. Всё уже поделено на берегу

Полно кто в три поколения в хрущевке в Киеве живёт, так что вернуться некуда, там родители, дедушка, бабушка и ещё сестры братья свою семью создали.

А де квартира ваших батьків, чому разом не жити, так набагато швидше можна зібрати.

Я бы сделала все возможное от меня чтобы помочь своему ребенку, особенно по части жилья.
Но тут же этого не поймут, так как простой люд, живущий на зарплату, тут не сидит. У всех тут доходы в н-ное количество тысяч долларов в месяц и им не проблема купить квартиру в Киеве без чьей-то помощи. А то что люди с несколькими высшими образованиями могут работать на 20-25 тысяч грн и насобирать на квартиру в Киеве не могут с этой зарплаты, такое даже допускается.
Но главное нагрубить таким
в этой и подобных темках.
Плюс хотела бы я посмотреть как такие люди, пишущие подобные комментарии тут, своим детям скажут - живи где хочешь после совершеннолетия, главное меня и мое имущество не трогай, это ж все только мое...

Да не все жалко, что общагу, что квартиру - это же всё деньги …

Так автор только Киев хочет, рискованно сейчас покупать.
Я бы подождала чуток
А в Черновцах думаю цены такие что Фиш на комнату там хватит

Ну, звісно, що ви саме так і зробите.
Купите і віддасте.
А поки, що ви не можете навіть купити. Навіть одну, не те, що ще дітям.
Легко віддавати квартири, яких немає

Насправді «живи де хочеш» гарна мотивація підняти дупу і чогось добитися в цьому житті, замість сидіти на всьому готовому.

Автор, моя думка: купувати в гуртожитку кімнату, щоб не платити оренду і буде можливість збирати на розширення. . Просто уважно вибирати, бо гуртожитки теж різні.
Крім того, власну кімнату можна здати, а самим за ці гроші + невелика доплата - і знімати більшу.

+1, теж жила в сімейному гуртожитку, можу сказати тільки хороше

нащо плодити ніщєту? ну от реально, шо ви можете дати тій дитині? народжувати, бо так роблять усі?

Я рожала 4 детей, имея 5-комнатную квартиру в Донецке и офигенную дачу с видом на море в Мариуполе.
В наше время недвижимое имущество штука очень ненадежная.

Если у вас достаточно денег на съем и ребенка, то сейчас куча вариантов. Я бы никогда не согласилась на комнату в общаге, если бы у меня были финансы на съем нормальной квартиры.

Так своїх батьків спитайте нащо вони розмножились? І себе спитайте

В Киеве пора уже целый микрорайон отстроить «Заслуженные советчицы». Хотела написать ЖК, но мелковато будет!

А ви приємна? Писати людині, котра втратила дах над головою через війну таку гидоту рука піднялась і мізки не скукожились?

Странный комментарий. Я, например, курила и отдала. В Киеве. Хотя сама живу в провинции. Но последнее, о чем я мечтала в этой жизни, чтоб мой ребёнок мыкался по съёмным халупам. Сейчас дочь уже сама купила себе вторую квартиру, правда, в Буче. Сидение на всем готовом никак не не помешало ей ни образование получить, ни деньги зарабатывать.

А почему муж не думает о жилье, родители ваши не обязаны вам с мужем жилье покупать!

Не економно, но не могу насобирать, гениально..... вопросов нет. Насобирать быстро - єто и есть жить мега економно некоторый период.... тогда у вас без шансов

так, якщо в країні війна, то тим паче, нащо народжувати і купувати житло?