Потужна махіна• Изменено 02 марта 2025
Кто находится за границей, а муж в Украине
Почти три года за границей, муж остался в Украине. Родители мои и мужа на оккупированной территории. Отец мужа умер, мама после сложной операции, врачи шансов не дают. Сыну 16 лет, боюсь возвращаться домой, наш город недалеко от зоны боевых действий. Устала быть одна, скучаю за родителями, мужем. Сложно, иногда хочется все бросить и уехать домой. Мы не знаем, сколько всем отведено прожить, может лучше под бомбами, но рядом с мужем. С другой стороны, школы в городе не работают. Непонятно, что с мобилизацией, боюсь за сына. В последнее время со здоровьем проблемы, а здесь прием врача ждёшь три месяца. У кого была похожая ситуация, что делали? Прошу без негатива.
показать весь текст
4
16
Парова машина• 02 марта 2025
Ответ дляЛасковая_львица
Удалено администрацией...
та ні, я вже дуже багато років за кордоном
2
З родзинкою• 02 марта 2025
Війна, розділила всіх українців. Хтось, в Україні живе ,хвилюється чи той блиск куртку,квартиру купив, ремонт зробив. Інші, ховаються від обстрілів та ховають близьких, допомагають ВСУ виживають за копійки. Страшні часи ,переживаємо. Но коли з закордону пишуть і жаліються, чомусь мені не шкода їх.Чоловік живе в Україні, а ви ховаєте сина, з 13 років. Ну, у вас вихід- залишатись закордоном і там жити. Навіщо ,ви Україні, якщо Україна вам не потрібна?
22
4
2
Ласковая_львица• 02 марта 2025
Ответ дляBombastic
Удалено администрацией...
Ну могу вам только посочувствовать с диагнозом.))
Лялькодзьоб• 02 марта 2025
Ответ дляЧаклунка-ведунка
А почему вы с мужем не видитесь на западной Украине или в Одессе? Все так делают, у кого мужья возле зоны бд остались работать. Тем более сын выездной.
Можливо через блок-пости по дорозі на західну?
1
Парова машина• 02 марта 2025
Ответ дляТочноБудет
каждый видит что-то свое) чем ваши мысли заняты понятно)
це не думки, я просто бачу наших жінок тут і ті, хто каже, що вони правильні і вірні своїм чоловікам - просто брешуть
10
Лялькодзьоб• 02 марта 2025
Ответ дляMs. При теле
І у мене всі знайомі хто хотів всі виїхали. От реально захотіли - виїхали
Різними шляхами
Різними шляхами
А у мене знайомого під час «виїзду» піймали. Зараз на Курщині
6
ТочноБудет• 02 марта 2025
Ответ дляПарова машина
це не думки, я просто бачу наших жінок тут і ті, хто каже, що вони правильні і вірні своїм чоловікам - просто брешуть
ви прям про всіх знаєте? чи це ваше оточення таке?
3
автор
Потужна махіна
• 02 марта 2025
Ответ дляТочноБудет
самое страшное, что никто не знаете, сколько это еще может продолжатся.
Поэтому вам нужно иметь какие-то свои ориентиры, чтобы это не казалось бесконечным.
Ну например: жду до лета/осени/нового года, и тогда точно возвращаюсь, или жду до 18-летия сына и тд. Если получится раньше, это будет еще луче. Но нужны какие-то обозначенные достижимые ориентиры.
Если сейчас ждать окончания войны, чтобы что-то менять, можно заработать себе депрессию, как минимум.
Поэтому вам нужно иметь какие-то свои ориентиры, чтобы это не казалось бесконечным.
Ну например: жду до лета/осени/нового года, и тогда точно возвращаюсь, или жду до 18-летия сына и тд. Если получится раньше, это будет еще луче. Но нужны какие-то обозначенные достижимые ориентиры.
Если сейчас ждать окончания войны, чтобы что-то менять, можно заработать себе депрессию, как минимум.
Спасибо большое за поддержку. Я вначале хотела возвращаться осенью 2022, потом до лета 2023 ждала. Сейчас понимаю, что это может ещё долго длится, а жизнь идёт.
Ласковая_львица• 02 марта 2025
Ответ дляПарова машина
це не думки, я просто бачу наших жінок тут і ті, хто каже, що вони правильні і вірні своїм чоловікам - просто брешуть
Свечку держали?))
4
Love_Love_Love_• 02 марта 2025
Ответ дляПарова машина
та нікому не до цього, тут всі про це знають
Мені цікаво, ви хоч пробували обстежуватись?
Чи у ваш коханець , реально, до жінки виїхав і вам дах зірвало?
Чи у ваш коханець , реально, до жінки виїхав і вам дах зірвало?
5
Фиктивная• 02 марта 2025
Ответ дляПотужна махіна
После вчерашних новостей, я не думаю, что все може закончится. Хотя была надежда
Автор, ми всією сім´єю в Україні. Сину 15 років, закінчує 9ий клас і вступає до технікуму в Польщі. Якщо все через сина, Ви можете його залишити вже одного (опікун, гуртожиток), я думаю у Вас вже з´явилося певне коло знайомих, які зможуть Вам допомогти.
1
3
Парова машина• 02 марта 2025
Ответ дляТочноБудет
ви прям про всіх знаєте? чи це ваше оточення таке?
в мене немає друзів-українців. просто наші жінки себе зарекомендували досить негативно
1
4
Тріль!• 02 марта 2025
Автор, была в такой же ситуации, два года ездила к мужу, пока ребёнку не исполнилось 18 и он не поступил в университет в стране пребывания. Потом вернулась к мужу. Но мы не живём в зоне боевых действий, переехали на запад Украины
7
Парова машина• 02 марта 2025
Ответ дляLove_Love_Love_
Мені цікаво, ви хоч пробували обстежуватись?
Чи у ваш коханець , реально, до жінки виїхав і вам дах зірвало?
Чи у ваш коханець , реально, до жінки виїхав і вам дах зірвало?
а в чому ви бачите брехню?
2
ТочноБудет• 02 марта 2025
Ответ дляПарова машина
в мене немає друзів-українців. просто наші жінки себе зарекомендували досить негативно
сумніваюсь, що у вас взагалі є друзі))
4
автор
Потужна махіна
• 02 марта 2025
Ответ дляЗ родзинкою
Війна, розділила всіх українців. Хтось, в Україні живе ,хвилюється чи той блиск куртку,квартиру купив, ремонт зробив. Інші, ховаються від обстрілів та ховають близьких, допомагають ВСУ виживають за копійки. Страшні часи ,переживаємо. Но коли з закордону пишуть і жаліються, чомусь мені не шкода їх.Чоловік живе в Україні, а ви ховаєте сина, з 13 років. Ну, у вас вихід- залишатись закордоном і там жити. Навіщо ,ви Україні, якщо Україна вам не потрібна?
Понятно. Такие советы пишут те, кто не видел обстрелов и не поймет, как это страшно, кто не уехал с одним чемоданом и не бросил все
2
7
Я инженер, меряю от 1• 02 марта 2025
Я выехала с дочкой ( на тот момент ей было 16) в марте 2022,а в июне , накануне ее 17-летия, я вернулась к мужу и маме. Оформила опекуном сестру мужа ( но это была формальность, дочка не жила с ней, сразу же уехала учиться и работать в другой город). Сейчас дочке 19 и никто никогда не спрашивал про опекуна. Это был наш осознанный выбор и я была уверена, что она не пропадёт. Язык она знает уже как абориген да и приехала с В1 минимум. Если ребёнок самостоятельный, знает язык, не бойтесь отпустить во взрослую жизнь.
8
Помилуйте мадам• 02 марта 2025
Ответ дляЗ родзинкою
Війна, розділила всіх українців. Хтось, в Україні живе ,хвилюється чи той блиск куртку,квартиру купив, ремонт зробив. Інші, ховаються від обстрілів та ховають близьких, допомагають ВСУ виживають за копійки. Страшні часи ,переживаємо. Но коли з закордону пишуть і жаліються, чомусь мені не шкода їх.Чоловік живе в Україні, а ви ховаєте сина, з 13 років. Ну, у вас вихід- залишатись закордоном і там жити. Навіщо ,ви Україні, якщо Україна вам не потрібна?
Да вижу как люди ВПО нужны, инвалиды , пенсионеры , как бомжи скитаются
11
Кросівки оригінал• 02 марта 2025
Автор, вмикайте реалізм і тверезе бачення ситуації, в місті школи не працюють, значить це щось по типу Кривого Рогу, хоча зараз дітей там виводять вже до школ, але нашо туди зараз повертатись, я була вдома 2 місяці влітку, це настільки сумно, що просто жах. Для чого себе заганяти в вічний стрес, якщо зараз ви і син можете жити спокійно, хіба ваш чоловік не розуміє цього? Як би він міг, то вже б облаштувався десь в Львові, де життя вирує, але ж ні, значить ви будете жити в місті де постійні тривоги і є прильоти
1
4
Love_Love_Love_• 02 марта 2025
Ответ дляПарова машина
та ні, я вже дуже багато років за кордоном
Ваш чоловік пішов до українки чи що з вами?
7
Кумедний ґудзик• 02 марта 2025
Ответ дляПотужна махіна
После вчерашних новостей, я не думаю, что все може закончится. Хотя была надежда
Тогда ждать когда сын поступит и будет жить один и возвращаться к мужу
5
Кумедний ґудзик• 02 марта 2025
Ответ дляNo problems
Але це ще два роки
Ну три они уже живут отдельно
1
Ответ дляПотужна махіна
Понятно. Такие советы пишут те, кто не видел обстрелов и не поймет, как это страшно, кто не уехал с одним чемоданом и не бросил все
Человек без детей или дети государственные, она их не ’прячет’.
Я тут сколько всякой х-ни читала, но чтобы упрекать, что мать ’прячет’ ребенка от войны, ещё нет.
Я тут сколько всякой х-ни читала, но чтобы упрекать, что мать ’прячет’ ребенка от войны, ещё нет.
9
Love_Love_Love_• 02 марта 2025
Ответ дляПарова машина
в мене немає друзів-українців. просто наші жінки себе зарекомендували досить негативно
Я так розумію ви перша в цьому зарекомендованому списку
1
1
Ответ дляКросівки оригінал
Автор, вмикайте реалізм і тверезе бачення ситуації, в місті школи не працюють, значить це щось по типу Кривого Рогу, хоча зараз дітей там виводять вже до школ, але нашо туди зараз повертатись, я була вдома 2 місяці влітку, це настільки сумно, що просто жах. Для чого себе заганяти в вічний стрес, якщо зараз ви і син можете жити спокійно, хіба ваш чоловік не розуміє цього? Як би він міг, то вже б облаштувався десь в Львові, де життя вирує, але ж ні, значить ви будете жити в місті де постійні тривоги і є прильоти
Вы как давно без денег пробовали обустроиться во Львове?) Життя тут вирує, но совсем для других людей.
7
Тро Нью-Йорку• 02 марта 2025
Ответ дляLove_Love_Love_
Ваш чоловік пішов до українки чи що з вами?
Ви вмієте лише задавати питання?
1
1
Love_Love_Love_• 02 марта 2025
Ответ дляЗ родзинкою
Війна, розділила всіх українців. Хтось, в Україні живе ,хвилюється чи той блиск куртку,квартиру купив, ремонт зробив. Інші, ховаються від обстрілів та ховають близьких, допомагають ВСУ виживають за копійки. Страшні часи ,переживаємо. Но коли з закордону пишуть і жаліються, чомусь мені не шкода їх.Чоловік живе в Україні, а ви ховаєте сина, з 13 років. Ну, у вас вихід- залишатись закордоном і там жити. Навіщо ,ви Україні, якщо Україна вам не потрібна?
Це ви в якомусь маразмі пишете, вірус у вас, температура?
Ви дорікаєте людям що вони ховаються від війни?
Ви дорікаєте людям що вони ховаються від війни?
1
2
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу