Батьки розказують, що жили при СССР добре

Автор з якого ви міста?

Мої батьки з жахом згадають совок, хоча були і гроші, і робота престижна, і квартиру дали.. все одно це не життя було. Тьфу

Я только и читаю про *было и хорошее*.
Что было то?
А про возраст, если я застала драный совок, то конечно ине лет 30. У вас с логикой, как и с экономикой на рашке, все в порядке

А почему картинки такие страшные?

Мамина сестра, коли народилась моя двоюрідна сестричка, вийшла на роботу, коли дитині було півтора роки. Тому що на одну зарплату мужа вони не витягували. А так як їй на завод було на 8, а дітсадок тільки о 8 відкривася, то вона приносила малу на 7-30, перед цим домовившися з жіночкою на кухні, яка відкривалася раньше.
Тобто, півтора річну дитину приносили в садочок, де через чорний вхід її заносили на кухню до чужих людей. Де вона досипала на стулі, поки не вікривалась група. Чи плакала вона, чи вона упісялась, що відчувала моя тітка в ці дні - можна тільки уявляти.
Але в Порадниць-совкодрочерів, звичайно, всі мамки сиділи з ними до школи в оплачених декретах.

Вот этот что ли? Нифигасе, везуха. Тур по каим странам был?

Десь на початку теми відписалася онука ланкової, який давали кожного року по Жигулі і путівку в Аргентину.

Спаси и сохрани. Не дай Бог, себе оставьте

А спростовувувати совковські злочини - то нормально?
Улюблені доводи совкодрочерів, що люди були типу добріші і життя спокійніше.
Повна брехня.
Були Голодомори, репресії, масові розстріли, примусове масове переселення.
Це аж ніяк не спокійне життя. І ті люди, які на кістках всіх закатованих отримали квартиру і навіть шану зараз їм не хочуть віддати, воліючи не згадувати всі злочини совка - вони НЕ добрі.

Я вибачаюсь, ляпнула не подумавши про вас . Але не могли в село де ніхто не народжувався прислати путівку в гарне місце. Це джек пот у ті часи. Це випадковість 1 до 10 млн. тобто 1-2 на область. Або комусь з начальства підкинули, а не зрослось і це була горяча путівка і мама вчасно випадково попала комусь під руку.
Особисто я не могла вирвати собі путівку навіть з показаннями від лікаря. Мені пару раз підсовували путівки зимою в пещіри, куди астматикам неможна категорично. Лікар не підписував, а профсоюз на мене орала що я не благодарна, не ціную її зусиль, бо із-за відмови їй більше не дадуть жодної путівки. І або я їду до чорта накулички заробляти собі ускладнення астми, або більше до неї не підходить.

Откуда я знаю какой? Тот, что затонул вскоре.

Пишите, пишите, не стесняйтесь, хоть посмеялись с утра

Кому она перешла дорогу, вы хотели сказать. Вы гляньте на тот корабль

Не трольтетБабуся сусідська отримувала 32 рублі пенсії, а були бабусі що мали 14 рублів пенсії(ти і, що в колгоспі норму не сапали) сильно по кафе не походиш, ага

Згодна.

Есть большая разница между маньяками и жертвами маньяков, которые оказывают отчаянное сопротивление.
Что в вашем понимании вообще логика? Это экономика, как при Хрущеве?

Моя мама пішла в садок нянею, бо іначе місць не було, лиш молодша сестра перестала ходити в дит садом, мама перейшла працювати в інше місце

Автор, от щиро сумую, що для усунення вашого дисонансу не можна машиною часу закинути в життя моє свекрухи - вона яскравий представник тієї епохи. Напівсирота, паспорт їй в колгоспі не дали, бо на фермі не вистачало доярок, тому про ніяке навчання мова не йшла - закінчила семирічку і досить. Вийшла заміж, першу дитину від важкої роботи втратила на пізньому терміні. Магазин побудували в семидисятих роках, до того часу тільки автолавка. Велике господарство, бо що виростив те і їсиш, корова - годувальниця. Дім ніхто не видавав, дали участок, фундамент і стіни зводила самотужки, бо чоловіка відправили на цілину.
Трохи розвиднілось їй тільки у 80-ті роки, а до того каторжна праця за копійки. Ну і уточню - це Київська область.

А на исходе союза вообще была интересная история. В забитые села и поселки вокруг больших областных центров начали завозить откровенный лакшери дефицит. Это я сейчас не преувеличиваю - импортную бытовую технику, дорогие дублёнки и французскую парфюмерию.
То есть, в лавку в Пятихатках, где люди ждали карамелек, сардельки и батон, зачем-то привозили коробками климу и финские шерстяные костюмы.
Так вот, если вам повезло и в этом селе у вас были какие-то родственники, знакомые или родственники знакомых, и не просто в селе, а с возможностью знать ассортимент Сельпо, то в момент завоза дубленок и духов, вам звонили. И собиралась целая компания киевлян, харьковчан или днипрян, садились на электрички с какими-то чуть поднакопленными деньгами с учётом взятки заведующей Сельпо. в качестве взятки можно было везти не только деньги, но и колбасу, сыр, венгерские компоты в банках. Но лучше всего принимали купюры. И вот из таких поездок возвращались с дубленками, с мохеровыми свитерами, тонкими колготками и с климой. Мои родители так привезли папе дубленку, а маме - миксер.

Ви не забріхуйтеся.
В українському селі щоб вдома не готували?
Чи то про кацапські села пишете?

Побрейтесь. И где вы увидели гумор? Мне не смешно, например, что столько психически нестабильных людей на свете. А это их среда, говно по стенам размазать, им в этом комфортно.

Я не знаю, яку пенсію отримувала та бабуся. Це сільське кафе. Ціни там були не високі. Моя бабуся, коли влітку зʼїзжались всі онуки, йшла туди і поверталася з величезною мискою пиріжків. Всі торти на свята теж там купувалися. А еклери в формі лебедів, то взагалі були шедеври.

Так она шофером была? А других машин не было в вашем селе? Только ваша мама?

Не жигулі а Волга .не плутайте 🤣

В то время ковры были модны, сейчас есть тоже такая дизайнерская ветка.

Пишіть адресу села. Хочу туди

Ви читайте уважно, де я написала, що не готували? Хоча в порівнянні з тим, що зараз, можна сказати, що не готували. Пиріжки може на якесь свято хтось і пік, але більше нічого. Торти та всякі десерти почали готувати вже після розвалу союзу, коли газ провели і зʼявились нормальні духовки.

Це на шугарінг черга?

Усть п…к на росіі

Ну как это вы не знаете, какой? Мама фотографии не привезла из чудесного отпуска?