Вподобайден• 10 марта 2025
Самогубство - це так страшно, але я вже не витримую…
Чи знаєте ви такі випадки в житті , коли людина не витримувала
показать весь текст
2
3
6
27
Кумедний ґудзик• 10 марта 2025
Ответ дляЧупакабраЗеБест
ужас какой. может это был такой тяжелй климакс?
Ні. Їй було 54. Місячні ще були. Ми спочатку дуже переживали за батька, він лишився сам і ми проживаємо в різних містах. Поки він сам нам не сказав- навіть не думайте, своїх дітей я сиротинить не буду.. тільки тоді ми трохи заспокоїлись, бо думали що він щось зробить. А так да, всі троє були півроку на антидепресантах та заспокійливих
2
Аноним_1857• 10 марта 2025
Ответ дляВподобайден
Так у мене фізичні болі по всьому тілу невизначеного характеру
Схоже на фіброміалгію. Почитайте про це захворювання, може ваші симптоми схожі.
3
автор
Вподобайден
• 10 марта 2025
Ответ дляЯ натуралка
Пробовали уйти в монастырь? На месяц, два?
Хто мене туди відпустить 🫣
3
автор
Вподобайден
• 10 марта 2025
Ответ дляКумедний ґудзик
Почуйте людину з клінічною депресією та досвідом прийому ад. Мені далеко не всі ад заходили. Так, був набір ваги, суїцидальні думки тощо. Вам прописував психіатр? Чи невролог, психолог? Це дуже важливо. Останнього разу я звернулася саме в психоневрологічний диспансер до психіатра, розповіла чому не підходять ад. Мені прописали велаксин з прикриттям лірики та гідазепама 10 днів. Я дуже боялася починати знов, але вже не могла витримувати це життя. В мене було безсоння, апатія, не доглядала за собою, не спілкувалася ні з ким, навіть родиною, запустила квартиру. Виключенням була тільки робота бо її я кинути не могла, бо нема за що їсти. Зайшла я на велаксін з прикриттям легко. Від лірики та гідазепаму відмовилася сама за тиждень. Протягом трьох місяців на велаксині схудла на 10 кг та усунула майже всі симптоми. Зараз я повноцінно живу, працюю, доглядаю квартиру, сама почала робити ремонт. Зайнята на повну. Це я до чого- не завжди вибір ад буває вдалий з першого разу. Треба міняти лікарів та препарати. І життя зміниться. Я вже два роки на ньому
Звісно , психіатр приписував. Велаксин приймала двічі, перший раз 75 допоміг , потім вже великі дозування не дуже. Так схуднула , але все потім повертається , на розмір - два стаю більша. Тому особливо і гуляти ні в часу 🫣
Кумедний ґудзик• 10 марта 2025
Ответ дляВподобайден
Звісно , психіатр приписував. Велаксин приймала двічі, перший раз 75 допоміг , потім вже великі дозування не дуже. Так схуднула , але все потім повертається , на розмір - два стаю більша. Тому особливо і гуляти ні в часу 🫣
Ну я вам написала свій приклад, це ж не посібник як діяти. Основний посил- шукайте, міняйте лікарів, робіть щось. А не думайте про оце все. Ви зрозуміли до чого я? Не тільки у вас такі проблеми. Купа людей з подібними проблемами. І також не бачила виходу і думала різне, але такого- ніколи. Боріться. Заради сина та чоловіка
KristinkaCute• 10 марта 2025
Никто вас не заставит жить пока вы сами этого не захотите. Вы не должны быть удобной для близких, вы должны быть любимой для себя. Подумайте над тем какие домашние обязанности даются вам труднее всего и откажитесь от них. Ваш сын и муж взрослые люди. Вполне способны убрать дом и приготовить сеье поесть . В идеале вообще смените обстановку чтобы побыть одной. Попросите мужа купить вам путёвку в санаторий.
Сиамская сороконожка• 10 марта 2025
Ответ дляВподобайден
Я не працюю через стан, останнім часом тяжко ходити навіть.Є житло, чоловік утримує сімʼю. Через свій стан я навіть не можу розпоряджатись коштами
Чому не йдете в стаціонар?
Звідти теж на порадницю писатимете.
І ше й звєздою станете))
Звідти теж на порадницю писатимете.
І ше й звєздою станете))
Сиамская сороконожка• 10 марта 2025
Ответ дляВподобайден
Я не можу там постійно бути… і не можу сказати , що препарати мені допомагали . Звісно , він знає , ми в одному помешканні
Вас непрааильно лікували.
Хай міняють.
Шукайте консультацій з кращими психіатрами.
Виписку маєте?
Попросіть чоловіка,щоб знайшов або тут запитайте
Хай міняють.
Шукайте консультацій з кращими психіатрами.
Виписку маєте?
Попросіть чоловіка,щоб знайшов або тут запитайте
автор
Вподобайден
• 10 марта 2025
Ответ дляKristinkaCute
Никто вас не заставит жить пока вы сами этого не захотите. Вы не должны быть удобной для близких, вы должны быть любимой для себя. Подумайте над тем какие домашние обязанности даются вам труднее всего и откажитесь от них. Ваш сын и муж взрослые люди. Вполне способны убрать дом и приготовить сеье поесть . В идеале вообще смените обстановку чтобы побыть одной. Попросите мужа купить вам путёвку в санаторий.
Дякую , але не все так просто . Не можемо дозволити путівки . Звісно , допомагають , з моїх обовʼязків залишилось тільки приготування.
из_под_тишка• 10 марта 2025
Попробуйте делать что-то самое простое, например, рисовать, чтобы вы в конце дня могли себя похвалить за то, что вы сделали. Добавьте хоть коротенькую тренировочку по йоге, 15 минут, но каждый день. Уберите сахар и мучные изделия. Я живу с ревматоидным артритом и постоянными болями уже 20 лет, еще АИТ и гипотиреоз. Умерла мама, потом сразу война, потом выезд в страну, в которой мне не нравится. Накрывает депрессивное состояние все чаще и чаще. Ну а что делать, надо барахтаться, ради себя, ведь мы родились не чтобы в кровати лежать.
2
Сиамская сороконожка• 10 марта 2025
Ответ дляВподобайден
Він знесилений 🫣це я була вже після лікування в лікарні на ліках
В мене родич запив,коли жінка захворіла.
Возив теж по стаціонарах, але забирав звідти овощем. Вона згадує той період з жахом
Чоловік пив тихенько і дуже журився.
Нагриз собі онкологію і за два місяці вмер.
Дружина теж його дуже любила,ми думали,що попаде в лікарню,але вона якось сама на гідазепамі виїхала.
Горювала сильно,але в неї ще мама лежача не давала спокою.
Вона через силу доглядала.
Але потихеньку отой гідазепам її витягнув.
Буває,що її накриває,але відлежиться, поплачеться мені в жилетку,почує від мене житєйські настанови і їй вже легше,заставляє себе гуляти.
Виходить з дому і тупо по вулицям ходить.
Я,Вам,автор,скажу,що я овощем з початку війни була теж.
Лежала в самій дальній кімнаті і аби мене ніхто не тривожив.
Але двоє стареньких батьків інвалідів,чоловік онко переніс,син мовчав, весь час мама тихенько плакала,вона одеа розуміла мій стан.
Я якось карабкалась: брала консультації психіатрів онлайн,але теж було ще гірше,нарешті,призначили мені курс лікування-я трохи відійшла.
Перепробувано було всього тьма.
І теж гідазепам мене витягує.
Раніше амітриптилін.Коли дуже херово.
А гідазепам під язик 0,2 один раз.два рази.
Раніше 0,5.
Підшуковуйте самі собі препарати.
Ви самі відчуєте полегшання.
Хоча повністю вилікуватись я вже не надіюсь,але дуже тепер себе бережу.
Можливо,щось корисне ви собі візьмете з мого коменту
Возив теж по стаціонарах, але забирав звідти овощем. Вона згадує той період з жахом
Чоловік пив тихенько і дуже журився.
Нагриз собі онкологію і за два місяці вмер.
Дружина теж його дуже любила,ми думали,що попаде в лікарню,але вона якось сама на гідазепамі виїхала.
Горювала сильно,але в неї ще мама лежача не давала спокою.
Вона через силу доглядала.
Але потихеньку отой гідазепам її витягнув.
Буває,що її накриває,але відлежиться, поплачеться мені в жилетку,почує від мене житєйські настанови і їй вже легше,заставляє себе гуляти.
Виходить з дому і тупо по вулицям ходить.
Я,Вам,автор,скажу,що я овощем з початку війни була теж.
Лежала в самій дальній кімнаті і аби мене ніхто не тривожив.
Але двоє стареньких батьків інвалідів,чоловік онко переніс,син мовчав, весь час мама тихенько плакала,вона одеа розуміла мій стан.
Я якось карабкалась: брала консультації психіатрів онлайн,але теж було ще гірше,нарешті,призначили мені курс лікування-я трохи відійшла.
Перепробувано було всього тьма.
І теж гідазепам мене витягує.
Раніше амітриптилін.Коли дуже херово.
А гідазепам під язик 0,2 один раз.два рази.
Раніше 0,5.
Підшуковуйте самі собі препарати.
Ви самі відчуєте полегшання.
Хоча повністю вилікуватись я вже не надіюсь,але дуже тепер себе бережу.
Можливо,щось корисне ви собі візьмете з мого коменту
автор
Вподобайден
• 10 марта 2025
Ответ дляСиамская сороконожка
В мене родич запив,коли жінка захворіла.
Возив теж по стаціонарах, але забирав звідти овощем. Вона згадує той період з жахом
Чоловік пив тихенько і дуже журився.
Нагриз собі онкологію і за два місяці вмер.
Дружина теж його дуже любила,ми думали,що попаде в лікарню,але вона якось сама на гідазепамі виїхала.
Горювала сильно,але в неї ще мама лежача не давала спокою.
Вона через силу доглядала.
Але потихеньку отой гідазепам її витягнув.
Буває,що її накриває,але відлежиться, поплачеться мені в жилетку,почує від мене житєйські настанови і їй вже легше,заставляє себе гуляти.
Виходить з дому і тупо по вулицям ходить.
Я,Вам,автор,скажу,що я овощем з початку війни була теж.
Лежала в самій дальній кімнаті і аби мене ніхто не тривожив.
Але двоє стареньких батьків інвалідів,чоловік онко переніс,син мовчав, весь час мама тихенько плакала,вона одеа розуміла мій стан.
Я якось карабкалась: брала консультації психіатрів онлайн,але теж було ще гірше,нарешті,призначили мені курс лікування-я трохи відійшла.
Перепробувано було всього тьма.
І теж гідазепам мене витягує.
Раніше амітриптилін.Коли дуже херово.
А гідазепам під язик 0,2 один раз.два рази.
Раніше 0,5.
Підшуковуйте самі собі препарати.
Ви самі відчуєте полегшання.
Хоча повністю вилікуватись я вже не надіюсь,але дуже тепер себе бережу.
Можливо,щось корисне ви собі візьмете з мого коменту
Возив теж по стаціонарах, але забирав звідти овощем. Вона згадує той період з жахом
Чоловік пив тихенько і дуже журився.
Нагриз собі онкологію і за два місяці вмер.
Дружина теж його дуже любила,ми думали,що попаде в лікарню,але вона якось сама на гідазепамі виїхала.
Горювала сильно,але в неї ще мама лежача не давала спокою.
Вона через силу доглядала.
Але потихеньку отой гідазепам її витягнув.
Буває,що її накриває,але відлежиться, поплачеться мені в жилетку,почує від мене житєйські настанови і їй вже легше,заставляє себе гуляти.
Виходить з дому і тупо по вулицям ходить.
Я,Вам,автор,скажу,що я овощем з початку війни була теж.
Лежала в самій дальній кімнаті і аби мене ніхто не тривожив.
Але двоє стареньких батьків інвалідів,чоловік онко переніс,син мовчав, весь час мама тихенько плакала,вона одеа розуміла мій стан.
Я якось карабкалась: брала консультації психіатрів онлайн,але теж було ще гірше,нарешті,призначили мені курс лікування-я трохи відійшла.
Перепробувано було всього тьма.
І теж гідазепам мене витягує.
Раніше амітриптилін.Коли дуже херово.
А гідазепам під язик 0,2 один раз.два рази.
Раніше 0,5.
Підшуковуйте самі собі препарати.
Ви самі відчуєте полегшання.
Хоча повністю вилікуватись я вже не надіюсь,але дуже тепер себе бережу.
Можливо,щось корисне ви собі візьмете з мого коменту
Гідазепам не можна часто пити 🫣
Аноним НаВсеГда• 10 марта 2025
Ответ дляВподобайден
Дякую , але не все так просто . Не можемо дозволити путівки . Звісно , допомагають , з моїх обовʼязків залишилось тільки приготування.
Вы не хотите пойти в церковь? Только не в православную, а баптистскую, пятидесятников? Там, где ищут причину, молятся за вас и вам станет легче, там наркоманы приходят в сознание
4
Эт вернячОк• 10 марта 2025
Ответ дляВподобайден
Є , одна дитина , 20 років
Ви мене вибачте ,але я не розумію і ніколи не зрозумію самогубців. В мене мама декілька разів пила таблетки останій раз я знайшла її врятували. Лікувалась в лікарні психіатричній. Це було пекло для мене. Моя психіка нарушена добренько. Я боялась вийти з дому залишити її. Такі люди думають тільки за себе егоісти. Вибачте, що ви не витримуєте у вас немає рук ніг, ви голодаєте. Чому не думаєте про рідних воно їм треба. Всеодно помрете рано чи пізно. Ідіть в лікарню лікуйтесь.
2
Чижик Пижик• 10 марта 2025
Ответ дляКумедний ґудзик
А вам обов’язково схопити за больне? Розповім як було. Сталося на фоні повного сімейного благополуччя. Чоловік золотий. Дім повна чаша. Діти вирощені та мають свої родини. Завжди була весела по життю, така запальничка. За два місяці до трагедії стала сумна, почала худнути.. на всі питання, розмови, намагання відвести до лікарів- чітке ні. Поки думали як звернутися за допомогою, вона повісилася. З моменту явних змін в поведінці до смерті пройшло пару місяців. Дуже жаль дітей. Дуже жаль чоловіка, який вже шість років сам на старості літ, та досі не розуміє чому
Може у неї онко було, тому і схудла і так зробила. Не казала нікому і не хотіла бути обузою рідним🥺
1
juliyadorosh• 10 марта 2025
Знаю такі випадки, коли Ісус повністю змінював життя. Так,що дукмки про самогубство назавжди лишалися в минулому
Кусачая Я• 10 марта 2025
Автор,я вас почитала и сама чуть не заболела.Это от безделья у вас наверное,я вас не понимаю.У многих тяжёлая жизнь,но живут.А вы не работаете,только лежите и стонете какая вы несчастная.Что говорить тогда тем,у кого дети умирают,мужья,сыновья на войне?Давайте все себя убьем,что ли?Жизнь дана чтобы жить и искать даже в мелочи радость.А вы не хотите напрячься и мучаете близких к тому же.
3
7
Тоскующая• 10 марта 2025
Ответ дляКумедний ґудзик
А вам обов’язково схопити за больне? Розповім як було. Сталося на фоні повного сімейного благополуччя. Чоловік золотий. Дім повна чаша. Діти вирощені та мають свої родини. Завжди була весела по життю, така запальничка. За два місяці до трагедії стала сумна, почала худнути.. на всі питання, розмови, намагання відвести до лікарів- чітке ні. Поки думали як звернутися за допомогою, вона повісилася. З моменту явних змін в поведінці до смерті пройшло пару місяців. Дуже жаль дітей. Дуже жаль чоловіка, який вже шість років сам на старості літ, та досі не розуміє чому
І ніхто не спитав - що трапилося, чого сумна?
1
Червона рута• 10 марта 2025
Ответ дляКумедний ґудзик
Ні. Тому так боляче і незрозуміло. Якщо б наприклад було важке сімейне життя, хвороба, ще щось. А так, за пару місяців поганого настрою таке зробити (
А, яка ваша особиста думка, чому вона так вчинила? Має ж бути причина. В чому її вбачаєте ви, ваш чоловік (її син)? Чи, гадаєте, то вона, егоїстка безсовісна, так над вами всіма «прикололась»?
1
Кондуктор трамвая• 10 марта 2025
Ответ дляВподобайден
Я не працюю через стан, останнім часом тяжко ходити навіть.Є житло, чоловік утримує сімʼю. Через свій стан я навіть не можу розпоряджатись коштами
Так вам точно треба до лікаря.
Кумедний ґудзик• 10 марта 2025
Ответ дляТоскующая
І ніхто не спитав - що трапилося, чого сумна?
Де написано що ніхто не спитав? От шо за люди
Кондуктор трамвая• 10 марта 2025
Ответ дляВподобайден
Моя дитина і так житиме з тягарем 😭я не зможу допомагати , бавити його дітей … як він озвучить дружині , що з мамою . Пишу і плачу … чи таке життя я хотіла
Так, ще й психотерапія потрібна вам обов´язково. У вас синдром жертви, мабуть ще інфантильність, раз не працюєте
1
1
Кумедний ґудзик• 10 марта 2025
Ответ дляЧервона рута
А, яка ваша особиста думка, чому вона так вчинила? Має ж бути причина. В чому її вбачаєте ви, ваш чоловік (її син)? Чи, гадаєте, то вона, егоїстка безсовісна, так над вами всіма «прикололась»?
Ми кілька років займалися здогадками, походеньками по бачущих поки нам не сказали- облиште, дайте душі спокій. Як можна думати про прикололася? Я особисто думаю що людина чомусь впала в депресію. А ми не змогли примусити звернутися до спеціаліста, бо вона відкидала всі пропозиції та занепокоєння. І все сталося за дуже короткий термін часу. Ми досі не зіштовхувалися з депресивними станами і не змогли моментально розпізнати. До того ж жили в іншому місці. А вона в маленькому містечку навіть до терапевта не ходила, тим паче до інших спеціалістів (
Ло Шарик• 10 марта 2025
Ответ дляВподобайден
Не такий великий вибір ліків. Я приймала продеп, карбамазепін, кветіапін. Це доволі недешево + аналіз щомісяця
Квеатипин это вообще не антидепрессант. Вам нужно подобрать препарат, возможно сменить врача. Я уже писала вам в другой теме - сменила врача, препарат подошёл с 4 попытки.
Кумедний ґудзик• 10 марта 2025
Ответ дляЧижик Пижик
Може у неї онко було, тому і схудла і так зробила. Не казала нікому і не хотіла бути обузою рідним🥺
Навряд( вона зовсім не сприймала лікарів. А онкологів в їх містечку і по давно немає. Вона нікуди не виїздила останні півроку
Кондуктор трамвая• 10 марта 2025
Ответ дляВподобайден
Я не раз лікувалась і щоб я отримала позитивний результат , хоч б на рік забути про це , такого не було
Так а чого ви про це думаєте? Вам не подобається бути поруч зі своїми близькими людьми? Що буде як вас не стане? Що буде краще? Зараз у вас хоч є шанс щось змінити, а потім і цього не буде. Ми живемо не так довго, потерпіть вже до кінця і там помрете
Бубль Гум)• 10 марта 2025
Ответ дляКумедний ґудзик
Згодна з вами абсолютно. В нашій родині повісилася свекруха. Я бачила як страждав мій чоловік та його сестра, коли несли маму на руках до машини, коли ховали.. я бачила безсоння їхнє протягом кількох років і безкінечні розмови- чому так сталося? Пройшло 6 років зараз. Їм боляче досі(( і так, мені не жалко самогубців відтоді. Мені жаль тих, хто лишається живим. Свекруха не подумала про страждання своіх дітей взагалі (
Но ведь самоубийство может быть из за болезни, когда идут нарушения в головном мозге, у моего дяди так было, невовремя лекарства закончились(
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу