Самогубство - це так страшно, але я вже не витримую…

Не нужно принимать в течении года препарат который не даёт эффекта. За 2 месяца уже ясно. Я здесь встречала девушку, которой подобрали препарат с 6 раза. Но у вас я смотрю миллион отговорок

Вона не приймала жодних ліків. Не було діагностовано жодної хвороби. Нажаль причини так і залишаться лише в припущеннях. Я кажу про стан тих хто лишився наразі (

Дурниці, ну лежете ви на дівані і що, багато хто так робить, ви ж до туалата самі в змозі пройти.
Вашій дитині зараз не до вас, а от якщо ви самовбєтеся, ото ви йому життя підпсуєте. Яка ж ви егоістка. Або троль, бо дуже схоже

Ну по вашим відповідям ви не омеба.

Мені завжди було цікаво, під час депресії у вас якісь конкретні думки чи просто що жити не хочеться?

Блін, це дуже схоже на мого дядю, завжди веселий життєрадосний, а потім став угрюмий, змінився, з´явилися суїцідальні думки. Дружина повезла його на обслідування, там поставили діагноз, не пом´ятаю вже який точно, але було порушення головног мозку, виписали ліки, стало краще, одного вечора сказав що піде прогулятися і не повернувся, потім знайшли тіло.
Не можна звинувачувати свекруху, вона була не в собі, це було не її рішення, і Вашому чоловіку потрібно це зрозуміти. Відповідь на питання Чому є хвороба.

Мне жаль оставлять ребёнка и маму, особенно ребёнка, я не смогу, тогда у нее никого не останется из родных
Но я вляпалась в такую халэпу, что чем дальше, тем хуже и я не вижу просвета, а жить так невозможно
Я влезла в здоровье, наворотила делов и выйти из этого невозможно, и вылечиться под вопросом
А остаться инвалидом по доброй воле - это выше моих сил

Не робіть з собою нічого, йдіть ще до лікарів, просіть допомоги. Попросіть допомоги в чоловіка, сина, знайомих. Нехай Вас запишуть до лікаря. У мене у подруги батько вирішив піти з життя, майже перед її днем народження. Вона і так сама була, а потім ще і хоронила його і всим займалася сама. Молоденька дівчина 😭.
Також знаю одного знайомого з дитинства, його мама пішла з життя у вікно, коли він був ще маленький. А потім він сам загинув в підлітковому віці. Ви ж на весь рід накладаєте таку тяжку долю… знаю, що ці всі слова підтримки Вам все-одно не відгукнуться, бо коли ти в тяжкому стані, то не сприймаєш дійсність і здається, що Ви дуже втомилися від всього, що відбувається навколо і єдиним рішенням здається тільки обірвати все в одну мить. Але прошу Вас, просто заради чоловіка та дитини і майбутнього вашої дитини, попросіть про допомогу і може не один раз. Бо немає такого віку, коли буде для дитини Ваш вчинок зрозумілим і їй буде важко це сприйняти і в 15 і в20 і в 45. Не соромтеся і благайте про допомогу. Може скорегують лікування і буде трошки легше, то Ви зможете, на приклад, в волонтерстві себе трошки повернути в життя, плести сітки, свічки лити, перебирати одяг…. Зайнятися якоюсь новою справою. Але зараз треба медично скорегувати лікування, щоб якість бажання зʼявилися взагалі

Так не приймала тому що не діагностували. Мозок найскладніший орган в людині. Те що Ви пишете вказує на хворобу. Я б не писала, якщо б в моїй родині такого не було. Але практично один в один. Просто мій дядя був інженером, технарь по життю, і було розуміння шо щось все ж таки не те з головою, тому і погодився на обстеження.

Це правда, я потрапила одного разу на їх тусу, як у казці побувала))

Жесть что Вы пишете. Почему когда перелом верят, когда апендецит верят, когда болезнь головного мозга не верят.
Вы с компьютером работаете? Понимаете что если процессор загнется, то комп работать не будет? Так вот у человека так же. Если в мозгу нарушения, то происходят вещи которые здоровому человеку непонятны. Как Вы еще корову автору не предложили завести .

Якщо у неї був смартфон можна було подивитися історію пошуку. Але ви праві, не варто шукати причину, вона моде бути зовсім незрозуміла іншій людині. Наприклад у мене теж є загони, але це пов´язано з вихованням, багато себе у часу звинувачую, і це йде з дитинства. Це відчуття неконтрольоване, ніяк не залежить від поточних стосунків чи ситуації. Мозок може гратися не на свою користь.

Її ніхто не звинувачує. Звинувачують себе, що не розгледіли, не допомогли вчасно, не скрутили та не повезли до лікаря, а просто мʼяко вмовляли.

Автор довольно четко излагает свои мысли,спорит с отписавшимися.Где тут болезнь?Автор рассуждает,что самоубийство это страшно.Больной человек идёт и делает,не создавая тем на советчице.

Ні. Це сільська жіночка. Яка історія пошуку.. телефон використовувався як дзвонилка

Вы фильм Игры разума смотрели? Посмотрите, полезно будет. Мне эту дичь что Вы пишете даже комментировать не хочется

Так вот на неверие психосоматика тоже срабатывает.

Скажу неприглядную вещь -для начала ...перестать себя жалеть.

Не работают ад , подбирать другую группу перепаратов . Нейролептик и т д.

Вот яркий пример. И только на советчице до сих пор думают что колеса это выход из ситуации и они кого-то спасут от суицида

Важко пояснити, це і страх, і сум, і апатія. Інколи є якісь реальні тригери і думки з цього приводу, інколи просто немає нічого, але бажання просто звернутись класиком і зникнути. Це насправді страшна фігня, я розумію, що це прояви хвороби, але зупинити ці ігри розуму силою думки не можу

Та колеса как раз спасали, как раз когда они закончились все и случилось.

Ни у кого спрашивать и не нужно
Особенно в Вашей ситуации

В таком случае их пить до конца жизни? Впервые такое слышу что АД можно пить всю жизнь десятками лет

Вам психиатр сказал пить до конца жизни таблетки?

Речь не идет про десятки лет, он курс не допил

Нет такого понятия как курс. Как мне объяснял психиатр, что кому-то нужно пол года попить, кому-то два, а кому-то в жизнь, но в том то и дело, что всю жизнь нельзя, угробите печень и всё на свете.многие кончали жизнь самоубийством даже в психбольнице и после выхода из неё сразу после курса. Так что не верю в препараты, имхо

P.S девушка выше пишет, как только отменяет после курса, снова рецидив. Так что я к тому, что не думаю что дело в таблетках, он бы и после курса это сделал. Если уж посчастливилось подобрать препарат, то при его отмене при нарушении мозга всё вернётся в состоянии ’до’

Ничего не могу Вам на это ответить, не знаю сколько он пил, но меньше чем полгода, у него как то резко это все началось, как у свекрухи советчицы что выше писала, в момент просто, другой человек

Мы ж не можем знать. Одним помогает, другим нет. В мозгу столько клеток и сосудов, и так же множесво различных нарушений

Да, я к тому и говорю, что далеко не всем это помогает. По моему опыту и что слышала, что даже после психбольницы многие уходили из жизни, значит лечение не помогает

Ну согласитесь, попробовать стоит.