золоті 2 години

Раніше нас забирали і ніхто за ті дві години і не чув .Я сама попросила забрати малого , бо мені було дуже погано , меншого викладали , різниці зараз ніякої не бачу .Якого тільки 💩тим жінкам не внушають

Рожала 30 лет назад. Никого никому не выкладывали, деток держали отдельно,приносили только в часы кормления точно по расписанию, и то тем кто сам кормил. Т.е.мне принесли через 3 часа после родов. Покормила и унесли через 20 -30мин. И все нормально,и в физическом, и в моральном плане.Тот вы загоняетесь сейчас ...

когда я рожала, нам вообще детей не давали. забирали сразу из родзала. и ничего, выросли. все нормально.

тролі страшна річ

Честно говоря даже не знаю,как выдержать эти два часа. Хотелось расслабиться и поспать, больше ничего, зачем ребенок сверху?

Ну так там ще можна апелювати до віку

ви вже заспокоїтесь? чи постійно раз в тиждень такі теми клепати?

автор щомісяця народжує)))) недавно вже була ця її тема))

о, значить не одна я впізнала автора)))

старшую, 16 л назад положили, потом одели и больше не забирали - а она теперь уезжает на соревнования в др город и даже не звонит)
малдшего - только показали и унесли под лампу/ в бокс. но мне было очень фигово, тряслась, зуб на зуб не попадал. Через часа 4 вернули.
Ему 4 года - ни на шаг от меня не отходит до сих пор.

Хочеться написати вам слова підтримки, бо стільки негативу в темі. Так, дійсно, золоті дві години важливі і для малюка і для мами, ви вже самі про це читали. Але якщо вже сталося як у вас, то не потрібно впадати у відчай, картати себе чи відчувати провину чи вважати себе пошаною мамою. Зараз ви можете для себе відгорювати цей момент і далі виховувати дитинку у любові, в дусі прихильності і дати їй все необхідне. Наприклад, можете вивчити про важливість грудного вигодовування і спільного сну, носіння в слінгу – цим ви частково вже перекриєте. Я знаю випадок, коли у мами забрали дитинку одразу в реанімацію, там і мови не йшло навіть про 20 хвилин. Через півтора роки та ж сама мама народила другу дитину вдома і вона бачила різницю, але вона постійно працювала над стосунками з дітьми і перекриттям того тижня реанімації для старшого і в його шість років змогла сказати: так, за цей час я змогла перекрити ранню розлуку з мамою.

Тому не потрібно опускати руки, якщо для вас це важливо. Вивчайте, читайте, працюйте над стосунками з дитиною. Можу порекомендувати багато ресурсів, які мені в цьому дуже допомогли