размахер• Изменено 05 апреля в 04:04
Ще хтось планує вагітніти у ці часи?
Я реально. Багато хто відкладав-відкладав і у цьому році бачу багато знайомих вагітніють ( 30+) не зважаючи ні на що.
Це така сильна жага до життя і інстинктів? Чи просто втомились чекати закінчення війни і будь що буде?
Це така сильна жага до життя і інстинктів? Чи просто втомились чекати закінчення війни і будь що буде?
показать весь текст
4
6
7
8
19
114
0
Друге, хтозна коли те закінчення буде і як далі складеться, а ми досить дорослі, якщо не найближчі пару років - то уже ніколи. Ми у відносно спокійному місці, у чоловіка бронь. Так, ніхто не знає що далі і коли це все закінчиться, але ніхто не знав що далі і 3 роки тому, ті, хто народжував у лютому-березні 2022 і подумати не могли, в яких умовах вони народжуватимуть, явно не це входило в їх плани.
5
2
Я планувала до війни. Але зараз це нереально, на жаль. В мене можливість тільки еко. Чоловік вже три роки на фронті, і на жодні протоколи його не відпустять. Здоров´я моє за ці три роки посипалось на стресі, треба відновлювати. Вік - 38, і гінеколог вже дивиться на цю ідею скептично. Буде вже як буде.
13
3
Вы о чем.У моих детей прекрасное обеспеченное счастливое детство в Украине.Старший знает,что где то война.Но у нас же спокойно ,страна то большая
1
6
1
Когда то одну девочку гнобили и обзывали прости господи,что в 16 лет родила,когда ее одноклассницы аборты клепали.Итог-одноклассницы пожизненно бесплодны,а у девочки все отлично.Не страшно стать мамой в 16 лет,страшно не стать ею вообще.
9
1
7
У меня есть один ребенок, и я понимаю что всю ответственность несу за него, и второго не хочу пока нахожусь в Украине, слишком опасно.
6
Не могу сказать что очень планировала, но сейчас беременна 28 неделя. Тяжело, я не думала что будет настолько. Мне 36, муж на фронте, , родители больные и свекровь тоже, все на мне.
3
6
2
Жизнь одна. У меня были мысли вырастить дочку и создать новую семью и родить еще ребенка. Но в тот же год, как она съехала жить отдельно, у меня начался климакс. Вы думаете это легко, понимать, что жизнь заканчивается?
1
4
1
Це «часікі тікають, мама хоче онуків, стакан води» і все таке. Навіть тварини в стресі не розмножуються. А люди несхвалення соціуму бояться більше, ніж смерті.
4
2
3
В войну никогда. Моя прабабушка родила мою бабушку до войны, а её сестру- через 9 мес. После окончания. Не считаю 3- 4 года, даже 5 чем то таким долгим .
Не понимаю тех кто тянет до 40 а потом кричит что возраст жмёт. С каждым годом после 30 и так понятно что время начинает уходить.
Не понимаю тех кто тянет до 40 а потом кричит что возраст жмёт. С каждым годом после 30 и так понятно что время начинает уходить.
1
1
Бо люди інфантильні. Вони народжують не тому, що хочуть виростити нову людину, а тому, що ця дитина виконує функцію: тепер у жінки є алібі «я не себе рятую, я дітей»; вік підходить, як же я не народжу, не народила - не жінка; батьки хочуть онуків, чоловік хоче виглядати батьком, тому йому потрібна лялька, допомагають відкосити чоловікові, хочуть відчувати себе героїнею; дитина -єдиний спосіб самореалізації, більше вона нічого не вміє - причин безліч. І це все сильніше за інстинкт самозбереження і відповідальність.
5
4
3
Ну мы вот выехали в 22 году семьей. Муж сразу нашел работу (уже в марте работал)
Работал себе, все было нормально. Мы чуть обжились, время идет. Решили еще один раз (последний) сходить в декрет.
Год у нас ничего не получалось. А в январе я узнаю что беременная. И в том же январе мужа увольняют. Увольняют по сокращению, за 2 месяца предупредили. Но кому от этого легче?
Так что никто, нигде не застрахован от потрясений.
Надеюсь муж найдет новую работу (уже есть варианты - он пока думает)
Работал себе, все было нормально. Мы чуть обжились, время идет. Решили еще один раз (последний) сходить в декрет.
Год у нас ничего не получалось. А в январе я узнаю что беременная. И в том же январе мужа увольняют. Увольняют по сокращению, за 2 месяца предупредили. Но кому от этого легче?
Так что никто, нигде не застрахован от потрясений.
Надеюсь муж найдет новую работу (уже есть варианты - он пока думает)
2
2
Ну, я мріяла про третю дитину. По розрахункам нашим цей період прийшовся на війну. Я все ще жду, відкладую. Але мені 37 і лишилось максимум рік подумати. Якщо за цей рік нічого не вирішиться з війною, то мрія лишиться тільки мрією
1
2
1
А не пробували позитив шукати якийсь в житті?
Вам дуже не вистачає оптимізму. Так жити дуже важко це життя.
Бо зараз одні складнощі, після війни другі. Не народить жодної дитинки і не реалізувати материгські інстинкти тільки через страх, то теж не правильно
Вам дуже не вистачає оптимізму. Так жити дуже важко це життя.
Бо зараз одні складнощі, після війни другі. Не народить жодної дитинки і не реалізувати материгські інстинкти тільки через страх, то теж не правильно
1
2
Коли уе у бабусь наших було комфортне життя? Я як подумаю наскільки нещасні жінки були того покоління, то дурно робиться
5
1
Знайома дівчина народила місяць тому, хоча ще 1.5 року тому повернулася з війни та казала, що ніяких дітей в цей жахливий світ. Потім одружилася, а тепер вже синочок
1
1
2
Три сусідки 30+ народили третіх дітей у цьому році.
Ще декілька молодих дівчат бачу з візочками на комплексі.
Малюків реально мало.
Ще декілька молодих дівчат бачу з візочками на комплексі.
Малюків реально мало.
3
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу