Более старшее поколение расскажите каким было ваше детство и молодость в СССР?

а на что ж Вы жили тогда, если зарплаты в те времена были 100-120, ну 150 фублей? Голодали и читали прессу вместо ужина?

Мне аппендицит под местным вырезали.
Год примерно 81-82

Тут кто-то писал, что в семье была бабушка лежачая, то её отец семейства просил, ты только не умирай, а то мы все с голоду помрём. У бабки под матрасом мешок с зерном прятали, и кормились потихоньку

А зараз час кращій? Вчора відвідувала дядю в лікарні. Київ. Лікарня на бульварі Шевченка. Центр міста. Туалет в лікарні - загальний для чоловіків та жінок - один туалет. Двері не мають замків, тобто зачинитися ви не можете. Кабінка біля вікна з видом на інші приміщення лікарні, тобто ви знімаєте труси і все це в вікно видно... 2025 рік на дворі. То, не треба про ’мерзенний час’. Оглянтесь навколо.

Продолжайте. Мне аппендицит вырезали по скорой. Остался маленький очень аккуратный шрам. Родители ни копейки не заплатили.

Сьогодні проходили повз пам´ятник Корольову і як раз згадали як його змушували кацапа в космос запустити- вчений до кінця життя говорити не міг бо переламані в тюряжці щелепи боліли.

Помню казали , якщо сильно волохаті ноги у дівчини, то буде багата. А зараз такий чудовий показник збривають.
Замість прокладок, тряпочки які треба прати. Все дитинство на вулиці: каші-малаші, під дощем з парасолькою і гумові чоботи, міряння калюж. Улюблені мультфільми : ну постривай і Вінні-Пух , то вся сімʼя бігла дивитися. По телевізору не було реклам , але була ведуча перед кожною програмою, фільмом, яка розповідала програму на далі. Чорно-білий телевізор, коли зʼявився кольоровий, оце було клас. Самі улюблені булочки по 3 коп, білий хліб 20 коп, сірий 15 коп. Морозиво по 15 коп і по 20, в шоколадній глазурі 28 коп.

ВСЕ ЕСТЬ????

Наша уборщица рассказывала, что у неё муж был баальшой начальник, и у неё в принципе не было необходимости работать ради денег. Но чтобы не клеймили за тунеядство жену ярого коммуниста, он её устроил в садик на пол ставки уборщицей. Мол пришла утром, пол дня тряпкой помахала - и свободна! Дети из школы встречены и накормлены, уроки с ними выучены и свежий ужин мужу на после работы гарантирован.
Так всю жизнь уборщицей и проработала. И на пенсии тоже продолжала работать.
Кстати, не знаю, как она там в детском саду убирала, но у нас она сильно халтурила, вечно пыль не вытирала, пока носом не ткнешь, и пол мыла по принципу ’промыть лысину’ и побыстрее уйти. Про то, что перед мытьем пол надо подмести хотя бы раз в неделю - не, не слышала.

Я так и не поняла, зачем крутому дядьке была нужна необразованная жена-уборщица. Разве что она дома в качестве домработницы шуршала, его и его детей обслуживала, а он молоденьких секретарш на работе зажимал по кабинетам.

Ага, кидаєш всі свої каші з багна і гроші з листя щоб встигнути на вечірній мультик, молишся по дорозі щоб в цей час футболу не було по іншому каналу, прибігаєш, а там в надобраніч діти мальована гадость під заунивну музику ’девочка і дєльфін’.

Зато программу на неделю вперёд все изучали, и все мультики и фильмы у нас в семье время кружочком обведено было, чтобы не забыть и не пропустить )

Наш дом построен в 2000 году. Совка тогда уже и близко не было.

Жирновато троллите, да

Ти в довжелезній черзі за сметаною, один брат за хлібом, інший за цукром, а мама в черзі за трусами. Зима, холод собачий. Могло перед твоїм носом закінчитись. Сир був страшенно кислим. Одяг купувалися до великих свят, а біля хати доношували зі старших. Любі меблі діставалися по-блату. Постіль мама шила сама. Тримали дрібне господарство, город. В лісі ягоди, гриби. Простим дітям ніякі артеки та молоді гвардії не світила, хоча ми були відмінниками. Не переживайте, там нема за чим жаліти.

Тёплые воспоминания?
Меня воспитательница в детском саду, за какое то нарушение, поставила голой на подоконник большого окна.
До нашего детского сада, эта тварь работала в детском интернате.

Вот такая у нас ’свобода слова’ 🧐🫤🤕

Юне покоління, записуйте: не було інтернету і мобільних (на цьому юне покоління вже злилося), по телебаченню було аж два канали, по яких демонстрували вкрай ’важливі передачі’: про переможців соцзмагань, надої корів, врожай пшениці у колгоспі Перемога і таке інше. Фільми показували після програми новин, діти в цей час вже мали спати. Йдемо далі. Школа. Всі у шкільній формі (жахливе кусюче коричневе плаття), ніякої косметики, ніякого накрученого волосся, в особливо важких випадках - заборона носити сережки. Деякі вчителі називали учнів дебілами і іншими негарними словами, при цьому вчитель завжди був правий.
Дома: геть у всіх радянських дітей були обов´язки по господарству. Діти прибирали, сили посуд, допомагали готувати їсти, виносили сміття, на канікулах ходили в магазин. Старші завжди гляділи молодших. Головне - абсолютно безкоштовно для батьків.

Тоже вспомнила, всех по зывпли Саманту Смит жалеть . А до двоих школьников, которые шли 6 км по полю из соседнего села после уроков (точнее после уроков их оставили убирать класс до темна), заблудились и умерли в больнице в следствии обморожения, никому и дела не было. Такого полно

А мене десь в 2 чи в 3 класі завели під час уроку в інший , паралельний клас і там поставили в кінці класу на коліна, за те, що я розмовляла на уроці. Діти всі розверталися і дивилися на мене. Мені було дуже соромно, я думали вони потім будуть сміятися з мене на перервах, ображати. Але на диво ніхто мене не чіпав, як нічого не було . Дома я теж не розповіла про таке приниження. Це піпець як зараз вспоминаю

’Все безоплатно’ насмішило. І як продукти могли бути дешевими, якщо кілограм м´яса свинини на базарі коштував 5 карбованців, а зарплата інженера з 20-річним досвідом була 160? І так, в магазині м´яса ніколи не були. В кращому випадку кістки за ціною м´яса.
Масло було понад 3 карбованці за кг, залежало від жирності. І його теж ніколи не було в звичайному продуктовому. А ось в кооперативному воно було завжди, але за ціною 8 крб за кг. Що дійсно було дешево - хліб, молоко. Тому молочна їжа була дуже популярна.

Як це можливо, якщо путівки в будь який твір були іменні (під, дата народження дитини) і надавали обов´язково довідку від лікаря? Батьки давали ще свідоцтво про народження.

По поводу телевидения вспомнила.
Мультик.
Один единственный, только вечером в программе ’Спокойной ночи, малыши’. Ещё и не целый, а кусок мультфильма, потому что по времени не влазил в 15 минут болтания Степашки с Хрюшей.
Ну иногдааа, крайне редко, ещё один днём.
В воскресенье передача В гостях у сказки и детский фильм.
На этом для детей всё.

Про кирзові чоботи, то взагалі окрема історія, скільки хлопців армії ноги лікували після армії. А ще з гастритами потім все життя мучились від армійської їжі

Ви забули ’Катрусин кінозал’ по неділях )

Папа был шахтёром, зп +-800р + мамины 180. Жили - не тужили. Всем двором и помины и свадьбы. Ненавидела школьные мероприятия - линейки, собрания, конкурсы. Много детей во дворе, разного возраста. В небольшом городе иногда по 7 первых классов в школе, по 49 чел в классе. Квалифицированные преподы в университете, за исключением 1-2.

Не скажіть. Шкільна сукня була зі звичайною спідницею, з крупною плісированою спідницею і з дрібною плісированою спідницею. Сама модна була з дрібною, а її було купити тяжко. В мене була звичайна, бо плісировану мама купити ніде не могла, потрібно було мати хороших знайомих, щоб її купити

Так в св-ве не было фото, по нему кто угодно мог поехать +- такого же возраста.

Звичайно. Мої батьки купили будинок у 1985 р. Квартири давали не всім.

Не было интернета и мобильных по всему миру, а не только в совке, так что юному поколению некуда слиться.

Та тож тільки в УССР і ще в вас був Дід панас на ніч зі сказочкою.
А на більшій частині совка тільки обрізаний мультик в 20:45 і все. ))