Пффф 100%• 22 апреля в 12:16
Про мій досвід роботи з психологом. І що тепер робити далі?
В мене синдром "спасатєльніци"
Все життя мені потрібно було когось спасати, допомогати. Я прям відчувала що так я чогось варта в цьому житті.
Зараз під наглядом психолога я контролюю себе коли мені хочеться когось спасти. Це прямо як з алкоголем.
Але в мене виникла проблема - дирка в душі. Втратила орієнтир.
Психолог каже звернути увагу на себе, своє здоров´я. А я ще не дійшла до того моменту щоб любити себе, але вже відходжу від " любити оточуючих"
Хтось проходив цей шлях? Можете дати. Пораду
Все життя мені потрібно було когось спасати, допомогати. Я прям відчувала що так я чогось варта в цьому житті.
Зараз під наглядом психолога я контролюю себе коли мені хочеться когось спасти. Це прямо як з алкоголем.
Але в мене виникла проблема - дирка в душі. Втратила орієнтир.
Психолог каже звернути увагу на себе, своє здоров´я. А я ще не дійшла до того моменту щоб любити себе, але вже відходжу від " любити оточуючих"
Хтось проходив цей шлях? Можете дати. Пораду
показать весь текст
1
4
4
93
0
Сьогодні якраз слухала з психологом подкаст, рекомендував саме до жінки і ходити на масаж. Там щось закручено з руками мами. Типу мамини руки знімаємо так напругу.
Рятуйте свою маленьку дівчинку. Або немаленьку, а ту, в якому віці ви потребували допомоги. В мене це 5, 12 та 25 років.
І да, це дійсно питання часу - вчитися себе любити, тішити. Шукати собі розваг, давати відпочинок, берегти здоров´я.
І да, це дійсно питання часу - вчитися себе любити, тішити. Шукати собі розваг, давати відпочинок, берегти здоров´я.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу