Губной рояль• 08 мая в 10:44
Чому нема близьких стосунків з родичами?
Як ви гадаєте? Чому не виникає теплих стосунків в дорослих? Наприклад, діти-батьки, брати-сестри тощо. Особливо, якщо хтось один старається, а інший наче закритий, чи не вміє ці стосунки будувати, чи не хоче. Яка ваша думка? Є родини, де один за одного горою, а є такі, що навіть не мають бажання спілкуватися між собою. Чому так?
5
41
0
выстраивать хорошие отношения не просто - куда проще разосраться со всеми и никто никому не должен
2
4
2
А якщо хтось вибудовує, а інша сторона на морозі? Це означає, що їм не потрібні ці всі стосунки, спілкування? Чи якась інша причина?
Это тема для докторской диссертации.. Но знаю, что если уже родители имеют какой-то изъян типо гиперопеки, то проще держать дистанцию, чем пытаться переломить ситуацию. Взрослый человек может измениться , только если сам захочет и то фиг что с этого выйдет, потому что нужна титановая сила воли.
Якісь непропрацьовані образи. Часто батьки винні - надають перевагу котромусь із дітей. Насправді причин багато
Я дуже страдала все життя з самого малечку від того, що не було в родині теплих відносин. Але карма є карма, вибрала чоловіка інтроверта холодного. Син такий самий, з братом різниця 4 роки, ніколи не грався, не гуляв. Зараз 18 і 14, не спілкуються між собою. Менший горнувся, але відштовхування дали своє. І на цьому всьому я постійно скріплювала, старалась, віддавалась, але не судьба. У нас кожен тепер сам по собі. Мені дуже боляче, я так мріяла про дружню родину....
2
Потому что часто люди корыстны, никто никому мне нужен и часто и среди родственников.
Вот я например вчера поговорила с дядей из Польше, из разговора поняла, что в случае чего (я хоть и не хочу никуда выезжать, но не исключаю на 100%) я не могу рассчитывать приехать, перекантоваться у него первое время, рассказала как Киев и область вчера днём и ночью кошмарили. Ну вот как-то так... Какие же это родственники? Выводы сделаны и думаю общение с ним закругляться или сокращать до минимума
Вот я например вчера поговорила с дядей из Польше, из разговора поняла, что в случае чего (я хоть и не хочу никуда выезжать, но не исключаю на 100%) я не могу рассчитывать приехать, перекантоваться у него первое время, рассказала как Киев и область вчера днём и ночью кошмарили. Ну вот как-то так... Какие же это родственники? Выводы сделаны и думаю общение с ним закругляться или сокращать до минимума
4
Не наладиться, старший інтроверт, йому не треба спілкування як і батькові. Чоловік з матір´ю спілкується раз в півроку, живемо 10 хв від них. Мати ніколи не погуляла з дітьми, не погляділа. Їй то не треба. Ми не вороги, просто всім на всіх пофіг.
4
В мене були теплі стосунки з рідними до 2014 року. Вони в окупації, я в Києві. Вони за росію, я проти. Так теплі стосунки зійшли нанівець. Була б я ждуніхою, добре б ладнали посьогодні.
2
Мне просто не интересны ни эти люди, ни их образ жизни, ни их поступки, вообще ничего. Поэтому изображать отношения - ну зачем? Я могу играть в заинтересованность и дружелюбие, если есть какая-то выгода от отношений. Но никакой пользы мне эти родичи не принесут, следовательно...
1
1
В мене на морозі сестра і батько. Так, їм стосунки не треба. Вони чудово справляються і без мене в своєму житті, хоча я багато разів намагалась це виправити. Їм байдуже.
Ужас. Меня в свое время (до войны) выручила вообще знакомая, а не родственница, в чужой стране, приютив у себя, пока я нашла жилье.
3
Ви просто не знаєте що таке родинні відносини. У моїх подруг і друзів і колег. То не просто сила, то просто одне ціле. З такою родиною ти відчуваєш важливість свого існування, що на тебе не пофіг, що тебе люблять. Блін я варюсь в цьому і бачу як це круто..
4
Да, и такое бывало, что абсолютно посторонние более отзывчивы, хоть я и не грузу никого своими трудностями, но сам факт. Война отлично показала ето есть кто среди родственников
3
Значить ви не бачили справжні відносини. В мене є приклади, що в ущерб собі відмовлялись без обід.
Є такі, що домовлялись між собою без гризні. Прикиньте є такі люди. І це так круто
Є такі, що домовлялись між собою без гризні. Прикиньте є такі люди. І це так круто
4
2 года работы в новостях криминальной хроники убили во мне веру в человечество еще на этапе ранней юности😆
1
1
В мене така сім´я. Нема тепла якось. З сестрою раз у рік може спілкуємось, з батьками раз у місяць дзвоню. Просто різні люди, різні думки в головах. Нема цікавості ні в мене до них, ні в них до мене. Завжди відчуваю оцю байдужість. Мама дзвонить раз у місяць, і тільки тому, що так типу треба, насправді змушує себе. При розмові нема про що говорити, все хочеться приховувати.
Це вже 45 мені. Свої діти вже дорослі. В моїй сім´ї трохи краще, але тільки тому що чоловік сімейний і все це активує. А так теж, всі інтороверти, яким пофіг по великому рахунку.
Це вже 45 мені. Свої діти вже дорослі. В моїй сім´ї трохи краще, але тільки тому що чоловік сімейний і все це активує. А так теж, всі інтороверти, яким пофіг по великому рахунку.
У меня родители поддерживали отношения с родственниками, я тоже одно время поддерживала, с 2юродными братьями-сестрами и их вторыми половинками проводили праздники, и были такие очень дружественные отношения. А потом в один момент двоюродный брат начал названивать, признаваться в любви, и говорить что хочет близости...ну вобщем, внезапно. Хотя он страше меня сильно, у меня муж, у него молодая жена, дети...короче я отрезала все общение, он попросил чтоб я не говорила другим родственникам, да и не поверят мне. Другие родственники естсественно не понимают моего отстраненного отношения к нему, и не желание быть на совместных праздниках..Так и отстранилась.
По поводу нет близкий отношений с родителями, в моем случае мама меня НИКОГДА не поддерживает, все вокруг классные, успешные, кроме её детей. Почему-то не верит (хотя я по жизни не вру), обесценивает, как бы так сказать, в её глазах я все делаю недостаточно. Это утомляет, после времяпровождение с мамой отхожу неделю, жить не хочеться. Поэтому свожу общение на минимум. С папой было норм, но его уже нет.
2
И зачем вы это написали? Ждёте, что я оправдываться стану? Нет, не стану, вы всё равно поймете так как хотите понять
Ви геть як моя мама. Вона теж все життя мріє про дружню родину. Але все он як і у вас. Я то її розумію, але не така в цьому питанні. Я сприймаю так, є як є, значить мені так випало.
Ну, а якщо цього немає? То що все своє життя прожити у тузі за дружніми відносинами в родині? Будьте цікаві сама собі, тоді трошки м´якше може будете то все сприймати.
Так как раз в этой ситуации вы и корыстны. Вы ожидаете что человек должен вам помогать, а как только понимаете что он не может, сразу сворачиваете общение. Как раз хорошие отношения строятся, когда человек готов услышать и да и нет при просьбе и не ожидать невозможного от других
Должен в моём лексиконе нет. По крайней мере в таком контексте. Вопрос не в ’должен’, а в том, родственник это или одно название. Нас кошмарили сутки шахедами и когда тебе дядя говорит ’ да нет смысла выезжать, лучше уже сидеть там’.. Не знаю, где вы углядели корысть, как хотите конечно. Я бы сама предложила помощь и просить не надо
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу