Модный шок! Или жизнь в «раю»…

перечитайте
задолбали
нормально спрашиваю, в ответ какая то муть нездоровая

Вы знаете, ваша тема мне перекликается с темами ’украинок за границей видно сдалека’. Только зеркально.

Я в селі часто буваю, мені не потрібно робити фото. це ви розмірковуєте про життя в селі по фото. Можливо вам потрібно з´їздити в село і подивитись.

Понятно, очередной пустозвон, который хамит и сливается при конкретных вопросах.

Перечитайте диалог и вспоминайте)
еще и еще
а потом всю тему
и ответьте мне на вопрос - как вы лично помогли женщинам совка в 1960 году?
только не уходите от этого вопроса, пж

Ну не треба, таки сільські жінки до 69-тих не могли виїхати з села, навіть після того це зробити було вкрай важко. І це я містка дівчинка, у якої мама з татом з міста, знаю. Моя мама працювала на базі з імпортним товаром, це було дуже круто і виглядала вона чудово, тато -військовий , взагалі без коментарів. Зате чоловік народився у селі, свекруха ого скільки сил приклала, щоб обидвоє синів навчалися та жили у місті.

Вы пьяны?

Вы пьяны?

Та що ви кажете, ніхто із села не виїжджав? А для кого ж будували ударними темпами у великих містах гуртожитки, гостінки, сталінки, хрущівки?
Хто працював на заводах, фабриках, підприємствах?
В комуналки вже не було куди людей селити, і це у післявоєнний час, а далі- більше. То як так могло трапитися, якщо людей із села не випускали?

Особисто мені дуже боляче за наших жінок, їх дюлю, за те, в яких умовах вони вимушено штучно жили.

А хз. Мой отец из маленького села. С братом и сестрой спокойной закончили школу, поступили в вуз´ы, отучились. Никто их силой не держал. И документы у отца всегда были )

Автор думает маме нужно было да тех колосков на шпильках дибираться. Чего там, пахать в поле, дома по 14 часов все-то

Ви справді не розумієте, що будь-яке минуле у плані наукового прогресу, гуманності, духовності- завжди більш примітивне?

А жінок які були кріпачками вам не шкода?
А жінок які загинули у цій війні вам не шкода?
А жінок які кожної ночі лягають спати, не сплять, не знають чи доживуть вони до ранку, вам не шкода?

Мені звісно шкода, але я не незважаю радянське минуле моїх пращурів. А шкода в порівнянні, що в розвинених країнах жінка могла бути жінкою, а не машиною для праці на підприємствах, там жінки шпали не вкладали

Так, ви праві. Навіть на фото видно, що люди робочі, тому й дуже сумно. Верхівка панувала, жирувала, тоді інтернету не було, тому інфо була засекречена, але жінки верхівки якраз по парижах швендяли, все краще собі обирали. І це була таємниця. А робочі люди пахали і ще раз пахали. Тому й дуже сумно, що вибору не було.

так, який вибір, втекти крізь залізний занавЄс? З дітьми? як технічно? Вибору не було. Була загальна тюрма в країні

Ви занадто ідеалізуєте життя за кордоном у ті часи.
Що-небудь про ірландські пральні чули? А вони існували аж до 80-х років минулого століття.
А закон про сиріт, через який у одній європейській країні вже у післявоєнний час, дитячі будинки змішали з психлікарнями?

Здорових дітей заколювали препаратами, і приміняли до них важкі покарання типу холодного душу і електрошоку. Бо згідно законодавства на хворого у психлікарні виділяли значно більше грошей, аніж на дитину у дитбудинку?

Ніхто нікого не змушував у совку вкладати шпали силоміць.

Тоді, поодинокі випадки тих, хто тікав… то більше не вертався. Виїзних було мало, але були, часто з творчих людей, хто відчував смак свободи, не верталися. Пропаганда була дуже потужна. На жаль, хтось досі сумує за тими часами.

А пересічна американка яка працювала десь у швейному цеху, або дружина фермера нічим не відрізнялася від Жаклін Кеннеді?

А зараз проста селянка чи робітниця фабрики нічим не відрізняється від Олени Зеленської, і може шве ндяти на свою зарплатню по парижах і обирати собі все найкраще?
Ну навіщо це за вуха притягнуте лицемірство?

чесно, не дуже. але загально наши жінки більш настраждалися за все 20-21 столяття, ніж західні. Тому ми зараз такі, невпевнені в собі, згорблені. За кордоном наших дуже видно і ні, не по губах та нігтях, місцеві, що не заморашки, то кращі та якісніші мають косметику та зачіску. Наші невпевнені в собі. неспокійні, дітей також видно. Евро дитина впевнена в собі, відкритий погляд

Залізна завіса впала у 80-х, багато хто радісно емігрував, і нанюхавшись запаху свободи вже в 90-х повернувся. А в 2000-х так взагалі.
Тільки брайтон біч ,до прикладу, так і застряг у 80-х і нічого іншого вони не хотять. Так тікали з проклятого совку, що притягнули його за собою.
Та скільки наших біженок, поживши у бажаному ЄС, Америці, Ізраїлю повернулися в Україну.

Та годі вже нити та давити на жалість. Ну не набридло ще? Хто не впевнений в собі і згорблений?
А звідки до нас прийшли дома для жінок які потерпають від домашнього насилля? Не з-за кордону? А як же так могло трапитись, в них же там все по-іншому?

Європейки і їхні діти виглядають упевнено, бо вони у себе дома, зі своєю родиною. А не в приймах на подачках, а батько і чоловік десь в Україні і невідомо чи живий.

’Євродитина впевнена у собі і відкритий погляд у неї’, от тільки такі слова як булінг у школах до нас прийшло з благословенного заходу.

А в Америці дітки такі відкриті і впевнені в собі, що запросто приходять в школу зі зброєю вкладають півкласу і вчительку, або лізуть на дах і звідти стріляють.

може Ваша правда. Не будемо мірятися, хто більше страждав. Наші покоління дуже багато винесли на собі. Рядянські часи - це відкидання назад та знищення жінки. Маю на увазі до десь 80-х років.

а як ви дізнались в кого косметика якісніша? Скільки косметичок європейок і українок ви проінспектували?))

В чужих руках прутень завжди товщий.
В чужій тарілці м´яса завжди більше.
А в сусіда трава зеленіша.

Хто, куди, кого відкидав? Я там згадувала фільм ’покличте акушерку’ і дивні закони і явища єврокраїн.
Вже ж при СССР у полі не народжували.
Закінчували не три класи, а обов´язкова шкільна освіта.
Вчися, працюй, за роки праці на державу отримували житлову площу. Так, після 80-х життя стало більш стрімким, розвиваючимся.

Відкидання назад, це те що відбувається з 2022 року.

Ви як рупор пропаганди, одне з іншим плутаєте. Насилля в СРСР не було? Ну-ну. Прийнято було мовчати. Жінок не били? Ну-ну. Прийнято було мовчати. Дітей не булили? Тоді це називалося не булінг, а травля. «Каратєльной» медицини не було, ага, розкажіть. Добре, що сміливі та вільні на заході привернули увагу до домашнього насильства. І в нас тепер про це говорять. Добре, що привернули увагу до ЛГБТ спільноти. Бо в радянські часи про це не прийнято було говорити. А люди були. Я так розумію, що ви жінка? Тому дуже дивно читати підколки щодо домашнього насильства. Це проблема всесвітня. І прийшла вона не з заходу і не з закордону. В часи СРСР, підозрюю, що не тільки, ця проблема, на жаль, була. Як і булінг. Особливо, дискримінація щодо статі, віросповідання, політичних поглядів тощо. Я розумію, ви сумуєте за минулими часами, мабуть. Але проблеми, які ви назвали, вони існували у світі. В сучасні часи нарешті про них говорять, привертають увагу.

У автора фото 59 года, это начало 60-х.
А вы почитайте про Нью лук и Дом Диор в послевоенные годы)
И это у них так-то особо разрушений не было)

В Швейцарии до 70-х годов практиковались принудительная стерилизация женщин.
В Португалии в то же время огромная часть женщин не смогла закончить школу, так как им рано пришлось пойти на работу, чтобы помочь своей семье.
Так-то есть вещи хуже отсутствия платьев