Родичка перестала цікавитись моїми справами після того, як ми виїхали

Періодично також питала, як діти, як чоловік (він воєнний).
Просто мені б особисто було дуже цікаво, що до чого.
Памʼятаю, як виїхала моя подруга, я розпитувала її про все: як добрались, як заселились, в який садок пішов її син і тд

У нас менші діти приблизно одного віку. Я розрахувалась з роботи і виїхала (що мені далось не легко, адже у статусі безробітноі я не була з того часу як закінчила університет).
А у родички зараз така ситуація, що треба або виходити з декрету на роботу, або звільнятись, важко з малими з дітьми без допомоги. Вона якось ділилась зі мною, що не знає, як вірно вчинити…
І тут мій вчинок перед очима, але різниця в тому, що я маю змогу влаштуватись у іншій країні, а вона їхати нікуди не буде.

а чого ви не називаєте ’поточну ситуацію’ війною, чи обстрілами - своїми словами? а не ’самі розумієте’ - це так вам релігія не дозволяє?

Родство по крови не равняется близким отношениям. Кто здесь получил выгоду, если за счет головной боли одной семьи другая живет свою лучшую жизнь?

Ну у некоторых есть мужья невыездные. не все едут удачно пристраиваться на иностранный член.

Спробуйте зрозуміти,докладіть зусилля.це ж так просто насправді!Трохи мозок задіяти і у вас все вийде.

Я зрозуміла, що це заздрість. Просто мені не зрозуміло, навіщо було раніше цікавитись справами?
Мої подруги, наприклад, які виїхали, викликали у мене лише позитивні емоції, я раділа за них та за їх дітей, що вони спробують змінити власні життя.
Це адекватна реакція нормальної людини

Розчарувалась чому ? Що не докладала їй про всі етапи свого життєвого шляху?
Віка, ми зібрались виїхати. Віка, ми купуємо білети. Віка, ми шукаємо житло. Чи як ?

Дивують відповіді, що автор криса, бо не попередила родичку. Ви всіх родичів попереджаєте про купівлю квартири/машини? Про відпустку у Іспанії, наприклад?
Теж вважаю, що це заздрість. І правильно, дороги розійшлись. У мене теж були такі подруги. Коли у мене була скрутна ситуація, проблеми з чоловіком, розлучалась, то дзвонили дізнатись як я, чи тримаюсь. З війною теж виїхала, облаштувалась, почала нове життя, діти у гімназії. Тепер їм не цікаво мені дзвонити і питати як я.

Поздравляю с выездом!Скоро ваши сыновья могут принять участие в мясных штурмах где-то в окраинах Вильнюса, Талина, Риги, Кракова.И вы,если как в других европейских странах.примут женскую мобилизацию

Попереджувати значить не повинна, але якогось біса чекає що тепер її повинні розпитувати. З якого дива їй повинні? Автор обламалася, що на цікава людині? До чого тут ваше розлучення?
І чому заздрити? Для багатьох це просто страшний сон - десь вештатись як волоцюга, у приймах на подачках.

Ви не в собі.

Коли пишите, то включайте мізки. Не завадить

Ви ще й досі не здолали сенс написаного?Вибачаюсь,але думати і аналізувати-то не ваше.
Відчепиться,бо гидко таким людям щось і писати.

У вас странное видение отношений близких людей. Мое отношение не определяется страной. И как я поняла, это не автор докладывала и рассказывала о селе, это родственница любопытничала. Думаю, пока они были в одном городе, родственница имела банальную выгоду с чего-то. Вот и названивала. А в другой стране человека уже не достать 🤷‍♀️ И нет смысла подлизывать.

У вас не менш дивне бачення відносин ’Думаю, пока они были в одном городе, родственница имела банальную выгоду с чего-то.’

А как еще понимать? Автор не писала, что они общались и к них были хорошие отношения. Она написала, что родственница названивала и выпытывала. Со стороны автора нигде не было написано, что это было взаимно. Есть же люди прилипалы.

Людям-прилипалам дають відсіч, якщо не хочуть спілкуватися, а автор питає чому вона перестала дзвонити, її турбує значить цей факт, що навіть тему створила, правда?

Моя одноклассница никогда не была заграницей, одевалась на секонде, еду покупала по скидкам.
По ресторанам и заведением не ходила.
Всю жизнь говорила на русском языке. С началом войны уехала из Киева в Англию. Теперь все на украинском трындит, выставляет посты в инсту:
Сборы СТЕРНЕНКО мать его! Незламна краина, топит за потужного и все в этом роде!
За 3,5 года там она на пособиях и на айфон насобирала, и на макбук, и наконец-то одежду приличную новую купила! А моей маме ее мама сказала ( они общаются):
«Таня уехала так как хочет пожить не на 10 тысяч зарплаты как в Киеве, там она может себе позволить, чего раньше не могла»…
От и вся суть этих бешенок!
И ещё навожу пример своих знакомых:
«Молодая пара им обоим по 28 лет, жили в Киеве. Обычным уровнем жизни. Они уехали в Норвегию ( не ипу в душе как его выпустили…точно не больной, он ростом двух метровый и упитанный такой кабанчик, румяный», выехали и там уже и ребёнка родили! Каждый божий день выставляет ( она) как они кататься по Норвегии, ездили в Египет ( за пособия естественно) и в куй на дуют! На работу даже никто не собирается идти. А нахера! Халява!
Вот и вся суть!
Знаете, очень грубо будет! Но скажу!
Есть украинцы, а есть хохлы.
Так вот это жлобье - это хохлы!
И к большому сожалению- Хохлов гораздо больше чем украинцев!

А я наоборот перестала общаться с теми, кто остался из-за их обесценивания моих переживаний и потерь дома. Если руки трясутся и рай заграницей, почему сидите. Вы мазохистка? А если вам ок, так почему кто-то должен вас жалеть? У вас такой же выбор как и у всех, было бы так легко, вы бы тоже уехали.

Знаете, очень легко заграницей по сравнению с жизнью под ракетами. Я сравнивала, уезжала в стану без пособий, ВНЖ сама оформила, без знания языка, нашла квартиру и т д. Жить заграницей несравнимо легче, а на пособиях так вообще кайф. Эти ’ страдания’ уехавших мне непонятные.

А мне непонятны ваши страдания. И раз так легко было, чего вернулись? Вернуться и жить под ракетами ваш выбор, а если вам тяжело, то нечего жить в Украине

Я говорю, что здесь жить тяжелее, чем заграницей, несравнимо. Я сделала свой выбор , но от нытья уехавших мне тошно.

Зачем вы вернулись? Я вернулась как и вы. И мне ЛЕГЧЕ, чем было заграницей жить дома в Киеве.