Почему многие военные подсевшие на прегабалин и налбуфин? Почему врачи так

Он вызывает тревожность и работать с техникой на нем нельзя и куча всего другого.

Муж тоже 150 мг/день пил. Назначали при неврлогических болях в спине. Спокойней был,но кайф не ловил за рулём тоже норм ездил, и спал хорошо

Авторко , ви …ура ?🤬🤬🤬

Можно, нельзя в первые дни приёма, почитайте инструкцию.
И как он может вызывать тревожность если он противотревожный?

Ну и черт с ним, с привыканием. Война закончится - слезут.

А есть желающие заменить их?

Мабуть ви помиляєтесь, прегабалін - протитривожний препарат, це його основна дія. Побічні - тремор, порушення координації рухів, головокружіння, але точно не агресію по відношенню до оточуючих. Гарний препарат, багатьом допомагає, немає синдрому відміни як в АД.

Я сама не пила, але чула таку думку що з нього злізти складніше ніж з деяких ін´єкційних наркотиків. Ну і питання про передоз, якщо виникає бажання постійно дозу підвищити. З того що я читала і чула, то там проблема в тому, що дозу перевищують навіть не вдвічі, а в кілька разів

Есть фентаниловый пластырь длительного действия, сейчас вроде бы хотят разрешить его использовать для военных, особенно на позициях. Но он достаточно дорогой

Налбуфін і прегабалін — це препарати, що впливають на центральну нервову систему, змінюючи больову чутливість і психоемоційний стан. Такий вплив несумісний із вимогами до фізичної та психічної стійкості військовослужбовців, особливо в умовах бойових дій.

Налбуфін є опіоїдним анальгетиком, який хоч і вважається менш залежним, ніж морфін, проте здатен викликати сонливість, пригнічення дихання, сплутаність свідомості, зниження швидкості реакцій — усе це критично для солдата в бою. При тривалому застосуванні можливе формування психологічної та фізичної залежності.

Прегабалін (торгова назва — Лірика) — психоактивна речовина з седативною та анксиолітичною (протитривожною) дією. Він може спричиняти сонливість, загальмованість, запаморочення, зниження концентрації. При регулярному вживанні розвивається лікарська залежність. У низці країн, зокрема у Великобританії, прегабалін уже класифіковано як небезпечний наркотик і він перебуває під контролем як психотропний засіб.

Служба у війську потребує тверезого мислення, високої концентрації уваги, здатності швидко ухвалювати рішення в екстрених ситуаціях та психологічної витривалості без використання психоактивних речовин. Саме тому застосування таких препаратів серед військовослужбовців офіційно заборонено або суворо контролюється.

Однак на практиці деякі військові масово шукають ці препарати не з медичних причин, а як спосіб ’відключитися’, зняти напругу, заспокоїтися чи заснути. У таких випадках йдеться вже не про лікування, а про потенційно небезпечне зловживання, що веде до розвитку залежності.

Налбуфін і прегабалін можуть бути особливо небезпечними в умовах війни, оскільки тимчасово ’вимикають’ боєздатність людини, роблять її менш адекватною в стресових ситуаціях і уповільнюють реакції.

І хоча в окремих випадках застосування цих препаратів може бути виправданим — наприклад, при тяжких травмах — воно має здійснюватися виключно під контролем медиків із чітким урахуванням усіх ризиків. Що вам не зрозуміло?

Назначали Прегабалин после операции на позвоночнике. Никакого эффекта я не заметила. Потом лирику при продолжительных и очень болезненных судорогах, днем пить невозможно. Две таблетки это вертолеты. Но по сути не то не то судороги не убирает и не обезбаливает. Если этот налбуфин убирает все боли, не удивительно, что он популярен. Не все любят вертолеты чтобы пить таблетки с побочками

В смысле слезут? Видела интервью военного, он лечится сейчас от зависимости именно после долгого употребления налбуфина. Там последствия как от употребления героина. Он наркоман. Со здоровьем полный пипец.

Так, на нулі в окопах безліч лікарів, які займаються виключно контролем за прийомом ліків.
Ви блондинка чи інопланетянка?

Так бывает. Все взрослые люди, превышает дозировку, чтобы было легче переживать реальность - да, будут последствия, но это его решение.

Ну это не врачи такие дозы выписывают, это люли сами так превышают. Альтернативы особо нет, к каждому в окопе врача личного не приставишь

Наркота даётся военным сто веков. Чтоб стимулировать к действиям и не боятся. Давно известно.

Ну он рассказывал страшные вещи. Парни возвращаются на позиции после ранений уже с зависимостью. Закидываются все большими и большими дозами. Если не могут достать-ломка хуже чем от героина. Они не способны воевать, и товарищей рядом подвергают опасности, потому что в неадеквате. Это сейчас массовое явление. Многие военные медики бьют тревогу и требуют убрать этот препарат.

Зачем эта лента?
Вся инфа есть в инете.

Саме через відсутність належного контролю в окопах і виникає небезпечна тенденція — неконтрольоване вживання сильнодіючих препаратів, які можуть тимчасово зняти біль або тривогу, але водночас знижують боєздатність і руйнують психіку військовослужбовців.

Прегабалін і налбуфін — це не просто таблетки ’щоб легше стало’. Це препарати, що впливають на центральну нервову систему. Вони викликають сонливість, загальмованість, знижують швидкість реакції, погіршують концентрацію уваги, а при тривалому або безконтрольному прийомі можуть викликати фізичну та психологічну залежність. У низці країн прегабалін вже внесено до списку контрольованих психотропних речовин.

Для армії це означає зростання кількості військових, які в критичні моменти можуть не впоратися з завданням, втратити контроль, наражаючи на небезпеку побратимів. Неврівноважений боєць, який вживає седативні або психотропні препарати без нагляду лікаря, — це ризик не лише для себе, а й для підрозділу.

Для держави це поступове і малопомітне, але масове виснаження людського ресурсу. Ми можемо виграти війну на фронті, але програти її у тилу, коли отримаємо тисячі ветеранів з подвійною травмою — бойовою і фармакологічною.

Для суспільства це удар по демографії. Молоді чоловіки повернуться не з перемогою, а з порушеним психічним станом, залежністю, соціальною дезадаптацією. Це означає тиск на медичну систему, на родини, на економіку країни.

Війна — це надзвичайно важке випробування. Але відповідь на біль, втому, страх — не в тому, щоб ’відключити’ свідомість пігулкою. Якщо ми як суспільство не усвідомимо наслідків і не будемо вимагати відповідального підходу, ми заплатимо за це надто високу ціну після війни.

Це не про іронію чи образи. Це про відповідальність — перед собою, перед нашими захисниками і перед майбутнім країни.

Ну бійці в м´язу колять не пігулки

Угу. Расскажите это маминым вишенкам и русне

А ви вибачте звідки знаєте? Ви маєте стосунок до війсьакових? Служите? Ще якимось чином дотичні ?

Читала якраз що в госпіталях, щоб пацієнти не створювали проблем, бо нема кому особливо тих пацієнтів доглядати. А далі люди вже самі. Тут питання не хто винен, питання що далі робити з цим

Зараз медики нафлубін майже не використовують. Це у 2014 му був єдиною альтернативою. Насправді. Я по запитах військових працюю і майже всі просять нафлубін не пропонувати.

Ну ви читали а я працюю з військовими. Немає цього. Нормально доглядають, просто персоналу не вистачає. Але усюди де мої хлопці потрапляли - уважне ставлення.

Дуже дотична

налбуфин- опиоидный анальгетик и к нему идет моментальное привыкане.
боевые медики уже год орут об этом
прегабалин - от нейропатических болей, там другое действие и он менее опасен

як саме? Ну звідки у вас про всі сидять на прегабаліні?

Та не рік. Ще з кінця 2022 почали відмовлятися його брати

альтернатива?