они ж два сапога кеды и мутили делишки
4
4
16
8
0
З нагоди безглуздого життя та безглуздої смерті картавого згадалась одна кумедна історія. Тому Порошенко знав, що такого свідка потрібно ліквідувати, бо дуже багато він знав.
Головною, а, точніше, єдиною рисою Парубія була його нікчемність. Усе інше – зокрема відсутність зачатків моралі, до якої він просто не доріс у своєму інтелектуальному, так би мовити, розвитку, то вже було похідне.
Так ось, у січні 2014 року цей «комендант наметового містечка» познайомився з одеським гопником на прізвище Дейдей, який 23 березня 2012 року був засуджений за розбій до 5 років позбавлення волі вироком Суворовського районного суду м.Одеса й переховувався від криміанльно-виконавчих органів. Переховувався Дейдей, як не складно здогадатись, у Києві, де під час акцій протесту в грудні 2013 та січні-лютому 2014 року з’явилась можливість безкарно грабувати крамниці та офіси дрібних фірм.
Чим кримінальник Дейдей так припав до серця майбутньому голові Верховної Ради України – невідомо. Але Парубій раптом став перейматись долею одеського гопника: спочатку звертався до знайомих бізнесменів з проханням взяти Дейдея до себе охоронцем. А коли бізнесмени, довідавшись, що Дейдей переховується від тюрми, відмовились, Парубій привів Дейдея до Авакова, який щойно став міністром внутрішніх справ.
Що було далі – відомо. Аваков наказав вилучити з оперативно-облікової картотеки МВС України інформацію про засудження Дейдея й призначив особу, яка переховувалась від кримінального покарання, начальником відділу Департаменту міліції особливого призначення МВС України. Після чого в Апеляційному суді Одеської області була виготовлена фальшива ухвала від 9 вересня 2014 року про, начебто, скасування вироку Суворовського районного суду Одеської області відносно Дейдея та його подільника Ляховольського з направленням справи на повторний розгляд у суд першої інстанції в новому складі суду. Після чого матеріали кримінальної справи зникли, а Дейдей зусиллями Парубія та Авакова був обраний народним депутатом України по списки «Народного Фронту» під №32 (сам Парубій балотувався під №4).
А кумедна історія трапилась пізніше. Коли в грудні 2017 року президент США Дональд Трамп ухвалив рішення щодо надання Україні летальної зброї, газета The Washington Post прикрасила статтю про цю подію фотографією Дейдея, яку виготовив (напевно, безкоштовно) український фотокореспондент Євгеній Малолєтка.
...
Щоправда, читачам газети ніхто не пояснив, що це фото є постановочним і було зроблено на прохання Парубія та Авакова в той час, коли громадянин Дейдей переховувався в Києві від органів кримінально-виконавчої системи. Тому дуже хотілося б почути від автора фотографії за яких обставин він познайомився з Дейдеєм, чи використовував при зйомках грим і де саме надибав такий колоритний антураж для заднього плану. Принаймні, мої звернення з цього приводу Малолєтка залишив без відповіді.
Щоправда, до останнього часу була надія, що хоча б Парубій розповість – бажано слідчому під протокол – про те, як він за Аваковим не тільки зробив Дейдея «несудимим», але навіть «учасником бойових дій». Одначе куля поклала край цьому сподіванню.
Головною, а, точніше, єдиною рисою Парубія була його нікчемність. Усе інше – зокрема відсутність зачатків моралі, до якої він просто не доріс у своєму інтелектуальному, так би мовити, розвитку, то вже було похідне.
Так ось, у січні 2014 року цей «комендант наметового містечка» познайомився з одеським гопником на прізвище Дейдей, який 23 березня 2012 року був засуджений за розбій до 5 років позбавлення волі вироком Суворовського районного суду м.Одеса й переховувався від криміанльно-виконавчих органів. Переховувався Дейдей, як не складно здогадатись, у Києві, де під час акцій протесту в грудні 2013 та січні-лютому 2014 року з’явилась можливість безкарно грабувати крамниці та офіси дрібних фірм.
Чим кримінальник Дейдей так припав до серця майбутньому голові Верховної Ради України – невідомо. Але Парубій раптом став перейматись долею одеського гопника: спочатку звертався до знайомих бізнесменів з проханням взяти Дейдея до себе охоронцем. А коли бізнесмени, довідавшись, що Дейдей переховується від тюрми, відмовились, Парубій привів Дейдея до Авакова, який щойно став міністром внутрішніх справ.
Що було далі – відомо. Аваков наказав вилучити з оперативно-облікової картотеки МВС України інформацію про засудження Дейдея й призначив особу, яка переховувалась від кримінального покарання, начальником відділу Департаменту міліції особливого призначення МВС України. Після чого в Апеляційному суді Одеської області була виготовлена фальшива ухвала від 9 вересня 2014 року про, начебто, скасування вироку Суворовського районного суду Одеської області відносно Дейдея та його подільника Ляховольського з направленням справи на повторний розгляд у суд першої інстанції в новому складі суду. Після чого матеріали кримінальної справи зникли, а Дейдей зусиллями Парубія та Авакова був обраний народним депутатом України по списки «Народного Фронту» під №32 (сам Парубій балотувався під №4).
А кумедна історія трапилась пізніше. Коли в грудні 2017 року президент США Дональд Трамп ухвалив рішення щодо надання Україні летальної зброї, газета The Washington Post прикрасила статтю про цю подію фотографією Дейдея, яку виготовив (напевно, безкоштовно) український фотокореспондент Євгеній Малолєтка.
...
Щоправда, читачам газети ніхто не пояснив, що це фото є постановочним і було зроблено на прохання Парубія та Авакова в той час, коли громадянин Дейдей переховувався в Києві від органів кримінально-виконавчої системи. Тому дуже хотілося б почути від автора фотографії за яких обставин він познайомився з Дейдеєм, чи використовував при зйомках грим і де саме надибав такий колоритний антураж для заднього плану. Принаймні, мої звернення з цього приводу Малолєтка залишив без відповіді.
Щоправда, до останнього часу була надія, що хоча б Парубій розповість – бажано слідчому під протокол – про те, як він за Аваковим не тільки зробив Дейдея «несудимим», але навіть «учасником бойових дій». Одначе куля поклала край цьому сподіванню.
3
1
6
1
1
Боже мой, оплаченные мною налоги идут на зарплату вот таких вот ботов-идиотов. А могли бы идти на дроны для армии
2
14
’настав час офігіздіпітєльних історій’. Не панікуйте так, трудящаяся. Коли європа зніме омерту про подвиги зе і команди, буде така веселуха і з таким фактажом, що сраним сценаристам квартала, які написали вам тєлєгу можна буде йти топитись. Але вас ми не побачим і розмову продовжити не вдасться. Скумбрії привіт - текст фуфло (як завжди).
7
2
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу