Вишневий цвіт• 23 сентября 2025
Девочки, кто жил в детстве при СССР? Поделитесь воспоминаниями про
свою семью : с кем вы жили, где отдыхали, была ли у вас своя комната, нравилась ли вам ваша квартира/дом?
Считали ли вы что ваши друзья/знакомые/соседи/родственники живут хуже вас? Или лучше? Или так же?
И главное сейчас, когда вы стали взрослыми, изменилось ваше восприятие той жизни? Например, вы считали что живете обеспеченно, а теперь понимаете, что жили бедно, но не понимали этого? Или жили богато, но не понимали этого, думали все так живут?
Считали ли вы что ваши друзья/знакомые/соседи/родственники живут хуже вас? Или лучше? Или так же?
И главное сейчас, когда вы стали взрослыми, изменилось ваше восприятие той жизни? Например, вы считали что живете обеспеченно, а теперь понимаете, что жили бедно, но не понимали этого? Или жили богато, но не понимали этого, думали все так живут?
показать весь текст
4
1
1
10
117
12
6
1015
0
Совок это детские воспоминания, у меня так точно, я 78. И детство у меня счастливое было. Что кроме своих впечатлений может помнить ребёнок?
4
можу навести ще приклад, я два роки в юності працювала на трикотажній фабриці, як раз у ті роки на нашій фабриці з´явилися красиві моделі блузок, а хітом була сукня із рукавом летюча миша на широкому манжеті знизу, якщо хтось думає, що працівники фабрики могли її купити, то ніт! ТІЛЬКИ ВКРАСТИ! або бігати по магазинах та шукати, де ті сукні ’викинули’ у продаж
в нас декілька швачок посадили, бо вони шили ті сукні, купити не могли, то спробували вкрасти кожна для себе
от вдумайтесь! людина працює, шиє ту сукню на роботі, а купити НЕ МОЖЕ! бо це не дозволяють дебільні правила життя(((
я зробила простіше - вкрала у себе в цеху шматок полотна, бо мій цех робив саме сире полотно, пішла у фарбувальний цех до подруги та купила малинову фарбу (наша фабрика випускала чорні сукні з квітами офігеньскі на той час)
дома у відрі я пофарбувала той трикотаж та пошила собі ту летючу мишу із широким манжетом, яскраво-малинового кольору, ексклюзив, ні в кого такої не було, ще й на роботу в ній ходила
питання із зірочокою - якого фіга працівники не могли просто купити собі ті сукні? чому не можна було на фабриці їм продати? усі ладні були купити по звичайній роздрібній ціні, але було ’нє положено’
в нас декілька швачок посадили, бо вони шили ті сукні, купити не могли, то спробували вкрасти кожна для себе
от вдумайтесь! людина працює, шиє ту сукню на роботі, а купити НЕ МОЖЕ! бо це не дозволяють дебільні правила життя(((
я зробила простіше - вкрала у себе в цеху шматок полотна, бо мій цех робив саме сире полотно, пішла у фарбувальний цех до подруги та купила малинову фарбу (наша фабрика випускала чорні сукні з квітами офігеньскі на той час)
дома у відрі я пофарбувала той трикотаж та пошила собі ту летючу мишу із широким манжетом, яскраво-малинового кольору, ексклюзив, ні в кого такої не було, ще й на роботу в ній ходила
питання із зірочокою - якого фіга працівники не могли просто купити собі ті сукні? чому не можна було на фабриці їм продати? усі ладні були купити по звичайній роздрібній ціні, але було ’нє положено’
7
а мені ненормально лікували в школі це перше, а друге - у мене немає особистої ненависті за зуби, хоча вони мені обходяться недешево, й по-хорошому, за мої брекети мав платити тепер той стоматолог, що в них винний, у нормальній країні так і було б
стосовно їжі, зараз не вистачає тільки одного - грошей! можна заробити, окрім дуже стареньких бабусь, усі можуть заробляти, працюючи та підпрацьовуючи десь бо зараз людей в країні не вистачає, а робіт є, має бути тільки бажання
а повернутися нізащо, чур мене чур, я надто люблю свободу, щоб хотіти повернутися в те лайно, хоча звісно, якщо брати щасливі спогади, в мене теж було чудове дитинство як тут багато хто пише
стосовно їжі, зараз не вистачає тільки одного - грошей! можна заробити, окрім дуже стареньких бабусь, усі можуть заробляти, працюючи та підпрацьовуючи десь бо зараз людей в країні не вистачає, а робіт є, має бути тільки бажання
а повернутися нізащо, чур мене чур, я надто люблю свободу, щоб хотіти повернутися в те лайно, хоча звісно, якщо брати щасливі спогади, в мене теж було чудове дитинство як тут багато хто пише
Не забороняли українську мову, Запорізька область районний центр 4 школи, у 2 викладання суто українською мовою. Був вибір, я навчалась в українській школі.
7
6
в нас ніяких не було, ті що бабуся з мамою тоді нахапали з машини, поникали в шафу на ’чорний день’ й я собі випросила один аж коли мені 16 років же було
1
Та бред. Полтавская облась. Сельские школы и учителя и ученики говорили на украинском в 80х. Совок зло не смотря ни на что
5
Нє, ну а якщо ті сукні йшли, припустимо,на експорт, а магазину при фабриці не було- як вони мали вам продати ту сукню??
3
в нас були такі, як я зараз на кухні використовую - вафельні або зовсім тонкі типу лляних але тонші, витертися був квест, вони не вбирали вологу взагалі, це як простирадлом витиратися або пелюшкою, тільки пелюшки як раз вологу вбирають, але вони теж були дефіцитом
до речі, на мою першу дитину бабуся дістала з заначки марлю!!! десь прихована була, та я з неї робила підгузки під пелюшку
до речі, на мою першу дитину бабуся дістала з заначки марлю!!! десь прихована була, та я з неї робила підгузки під пелюшку
не на експорт, в тому й справа, я їхала в метро з роботи та бачила дівчат у таких сукнях, їх ’викидали’ на продаж у універмазі Україна, але ніхто не знав, коли їх там ловити
а магазин могли б організувати, тим більше, що магазин був, там продавали цигарки, горілку та ще якусь фігню, можна було б розширити та продавати одяг, але хто думав про людей?
а магазин могли б організувати, тим більше, що магазин був, там продавали цигарки, горілку та ще якусь фігню, можна було б розширити та продавати одяг, але хто думав про людей?
2
Я до того,що були махрові рушники, можливо,батьки економили - і не купували махрові. Але вони були.
2
1
На рахунок стоматолога. Вони все ж були у школах, лікували хоч як, але була диспансерізацвя дітей і це дійсно працювало. Зараз такого немає. Вам 54 роки, ви тільки надумали рівняти зуби, а виноватий той стоматолог, 40 років назад, не ваші батьки? Повторюсь, мені робили ортодонтію в ссср.
М ясо теж можна було купити на базарі при 2 працючих батьках, але ж ваші чомусь не купували. Тому це всього лише ваші якісь моменти, а не того часу. Повторюсь, туди б я повертатись не хотіла б.
М ясо теж можна було купити на базарі при 2 працючих батьках, але ж ваші чомусь не купували. Тому це всього лише ваші якісь моменти, а не того часу. Повторюсь, туди б я повертатись не хотіла б.
3
2
можливо, я ж не сперечаюся, кажу тільки що в мене їх не було в дитинстві так само як свинини по 5 рублів, вона ж десь була, як мабуть й ікра червона, але в мене не було
1
Мене мама на море возила, а свекруха свого сина (мого чоловіка) не возила - на книжку гроші складала. Може й у дівчини так- на махрові рушники і свинину шкода грошей- а збирали на авто або дачу будували.
1
1
я надумала бо вибачте, маючи трьох дітей зуби не були для мене головною проблемою в житті, й зараз це скоріше бажання ніж необхідність, а стоматолог винний бо не розпізнав та не поставив вірний діагноз, створивши мені проблему на подальше
знову ж - я не знаю чому не купували м´ясо на базарі й на що саме не вистачало грошей, можу тільки додати, що я не єдина дитина в сім´ї, може були інші пріорітети за м´ясо
знову ж - я не знаю чому не купували м´ясо на базарі й на що саме не вистачало грошей, можу тільки додати, що я не єдина дитина в сім´ї, може були інші пріорітети за м´ясо
1
я ж не кажу що не було, я не ходила в тому віці по магазинах де рушники продають, але в нашій сім´ї не було
дачі не було, на машину дід збирав але купив аж запорожець, тож не думаю, що через це, батьки розлучилися, мама в цілому ростила нас сама, від батька були тільки аліменти
треба запитати про рушники та свинину, самій цікаво
треба запитати про рушники та свинину, самій цікаво
1
тут спитали хто що пам´ятає, відповіла як є, проте в нас туалетний папір завжди був. десь діставали, газетки у вбиральні не пам´ятаю
ми, до речі, багато дуже хворіли з братом в дитинстві, ліки були недорогі але не безкоштовні, може на ліки багато грошей йшло не знаю
ми, до речі, багато дуже хворіли з братом в дитинстві, ліки були недорогі але не безкоштовні, може на ліки багато грошей йшло не знаю
та якої діагностики не було? мала вчиться в медичному, навіть стоматолог-недоучка може відрізнити молочний зуб від корінного бо вони різні! а в мене глазний зуб шатався, бо був молочний. а те чудо, до речі зі стажем лікарка, сказала, що то в мене зв´язочка порвалася, ось він й шатається, а на моє питання що там за бугор ззаду наче щось росте сказала, що то мені просто здається
ото ’здається’ за два роки виросло й стало в мене два ряди зубів
звичайно мабуть це не проблема совка, а проблема лікаря як такого, але це теж травма юності саме совкової, й так, зараз брекети я б поставила у сто разів швидше й для мене це по грошах підйомніше
ортодонтія звісно була, мій молодший брат ходив з пластинкою
доньці старшій я теж ставила пластинку з ключиком у 90-ті безкоштовно
ото ’здається’ за два роки виросло й стало в мене два ряди зубів
звичайно мабуть це не проблема совка, а проблема лікаря як такого, але це теж травма юності саме совкової, й так, зараз брекети я б поставила у сто разів швидше й для мене це по грошах підйомніше
ортодонтія звісно була, мій молодший брат ходив з пластинкою
доньці старшій я теж ставила пластинку з ключиком у 90-ті безкоштовно
Туалетний папір в нас теж був, а в селі газета)
В мене немає поганих спогадів, навпаки. Зараз, коли мені морально погано, я подумки повертаюсь в ту бабусину хату. Але тільки тепер я розумію, що я там була щаслива, бо мене любили і було безтурботне дитинство. Зараз в мене все є, але немає вже ні бабусі ні дідуся та і хати вже нема.
В мене немає поганих спогадів, навпаки. Зараз, коли мені морально погано, я подумки повертаюсь в ту бабусину хату. Але тільки тепер я розумію, що я там була щаслива, бо мене любили і було безтурботне дитинство. Зараз в мене все є, але немає вже ні бабусі ні дідуся та і хати вже нема.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу