Маю дитину з РАС… іноді просто не можу дихати

Ну щоб знати який спектр і ввійти правильно в корекцію

Но эмоционального интеллекта ноль, с такими жить каторга

Не всі аутисти не вміють зчитувати емоції інших.
Але при правильній корекції цьому можна навчити.
Но а контролювати емоції аспергера вміють, так як в них високий інтелект

Напишите пожалуйста название фильма

Нет, у них отсутствует эмпатия, не важно какая степень аутизма, эмпати научиться нельзя

А чего ж у них тогда аспергер? Если они обычные?

Звісно ні.
Діти з рас можуть мати емпатичність. Когнітивна емпатія може бути знижена, а от ефективна емпатія може бути в нормі або навіть підвищену.
Знову ж таки мова йде про високофункціональних аутистів

Почитайте.

Дякую можете порекомендувати де в Києві зробити?

не все так гладко... у моєї доньки Аспергер, високофунціональний аутизм, вже підліток, навчатись не любить, школа це каторга для неї і нас... з комунікацією великі проблеми, з соціалізацією...

Складно сказати.
Я б спочатку шукала психіатра який розбирається в рас і є практиком

Так є я зустрічала таких в центрах. Є діти навіть які без тьютора пішли в школу.

Аспергер потребує постійної корекції і аспергера часто схильні до депресій.

Я не мама, я логопед, яка працюю в школі з інклюзивними дітками. Єдина проблема батьків, що дуже часто призводить до вигорання, це неприйняття дитини такою якою вона є і намагання виправити діагноз, зробити соціально-адаптованою. Це круто, що ви максимально працюєте, але завдання в вихованні та навчанні це адаптувати до соціуму з її особливостями, щоб у майбутньому вона мала можливість опанувати простішу професію та не боялася звуків, людей, тварин тощо ... Прибрати і адаптувати до взаємодії можна, але все одно, дитина буде по різному вести себе в ситуаціях з різними людьми... Тому найперше це психолог, поки ви не згадаєте що ви жінка, що у вас є люблячий чоловік, що ваше життя також цінне ви не виховаєте дитину щасливою!!!

Ну звісно, ці діти не потребують допомоги в навчанні.

неправда, далеко не всі, є деякі проблеми з розумінням емоцій інших але не настільки критично. І навіть занадто емпатична

неправда, ви не розумієтесь на темі, жоден професійний психолог ніколи не скаже категорично про повністю відсутню емпатію та відсутній емоційний інтелект.

Так і є. Підвищена емпатія до інших

Что вы ...
Бывают лёгкие странности, не мешающие практически жизни, а есть глубокая умственная отсталость и невербальность до конца жизни.
Действительно, все равно.

Погоджуюся на 100%, найбільша проблема батьків в неприйнятті дитини і намаганні дотягнути її до ’норми’ нейротипових. В той час як потрібно прийняти відмінність дитини, зрозуміти як їй важко в світі нейротипових і допомогти адаптуватися до соціуму з врахуванням її нейровідмінності, сенсорної чутливості і т.д.

Так, правильно!!!

Глупость. Много людей с РАС талантливых

Вам повезло с мужем, это уже очень много

А у Репяховой и Павлика сын аутист? Кто-то знает? Ему 4 года и он не говорит

У мого сина аутизм, йому 6.5 років. І я вже не виводжу все це...
Мовленнєвий, але всі ці істерики, плаксивість, неадекватна поведінка. Так, купу коштів вкладаємо, займаємося, але жоден АВА не в змозі скорегувати жахливу поведінку
Все робить назло, сміється без причини
Іноді здається, що вийду у вікно

Все будет хорошо. Если это не тяжелый аутизм, а только РАС. Мой ребенок начал разговаривать в 3,5 года, просто бегал и ничего не слушал Не понимал речь, избирательность в еде и ид. Был диагноз аутизм с 4 до 6 лет. ( занятия со специалистами) Как сказал мне один психолог их нужно ,, дрессировать,, . Если обычному ребенку вы можете сказать один два раза, то такому нужно сказать и показать что вы хотите ( например взять его за руку и повторяя что вам нужно пройти с ним). Я своего просто любила, и старалась все ему объяснять. Да , это тяжело. Всех, кто считал что это плохое воспитание просто посылала на йух ( это буквально, бабушек соседок и тп). Трудно было с другими детьми которые могли сказать моему что-то сделать ( снять трусы на людях в 9 лет) , а он делал и не понимал, или просто побить его ( а он даже сказать мне не мог тк не понимал что это не правильно) дети очень злые, а некоторые родители это поддерживают. . Сейчас ему 12, все нормально , почти обычный ребенок ( правда нет друзей) , но мы два года назад переехали в Канаду . Здесь более адекватные учителя и дети ( уважающие других).

да? шо там тоді розлад??

як на мене то - мають гіперчутливість і звідти проблеми з РХП(арфід), підвищену тривожність(ГТР, ОКР, фобії), соціофобію, несприйняття групою однолітків, дуже відстають психологічно від однодітків, сприймаються як малі діти, фізично практично завжди незграбні(диспраксія), 50% мають коморбідний РДУГ і проблеми з навчанням. Скажімо так - навчити чомусь часто практично неможливо без зацікавленності. А от якщо й є зацікавленність - то тільки цим предметом і своїм методом навчання. Примусити складно - бо знов-таки коморбідне ПУВ( патологічне уникання вимог)

Тому всі ваші невідомо звідки взяті характеристики не були би РОЗЛАДОМ.
Якщо все так прекрасно, то це були б нормальні діти, а не ті хто при кожному стресі вклчаючи просто підлітковий вік скочувалися у відкати і на 2-3 роки забували те що вміли і чого вже не боялися.
Так-так, я про ВФ. Не треба їх романтизувати

ну це так деякі мами думають - що ніхто не відрізняє від звичайних))
я теж так деяки час думала собі, поки мені навіть в іншій країні вчитель не спитав прямо

У меня сын с РАС. Что могу посоветовать из опыта. Любая поездка ( море, дугой город) дает огромный толчок в развитии. Любое новое впечатление музей, зоопарк, театр так же. Пробуйте разное, кроме врачей и коррекции.

о це вже ближче до теми
а то розповсюджує якусь рожеву фантазію