Зілля до весілля• 18 октября в 19:32
Кто был проблемным подростком
Кто был тем самым «проблемным» подростком с жестким протестом против всего мира, не было синдрома отличника, не хотели учиться, все делали по-своему, какать хотели на чужое мнение ? У меня к вам два вопроса.
Как сложилась ваша жизнь и осознанно ли вы это делали или в силу гормонов/незрелости ума/ возраста?
За себя сразу напишу, что мне так взрастили взрослые чувство ответственности с детства и так стыдили, что всю жизнь оглядываюсь, что про меня подумают и во всем виню себя(
Как сложилась ваша жизнь и осознанно ли вы это делали или в силу гормонов/незрелости ума/ возраста?
За себя сразу напишу, что мне так взрастили взрослые чувство ответственности с детства и так стыдили, что всю жизнь оглядываюсь, что про меня подумают и во всем виню себя(
1
2
ПрипоРошенная• 18 октября в 19:33
Ой, я была проблемной, в 15 свалила из дому, в 18 вышла замуж первый раз, жизнь весёлая и лёгкая))
3
автор
Зілля до весілля
• 18 октября в 19:34
Ответ дляПрипоРошенная
Ой, я была проблемной, в 15 свалила из дому, в 18 вышла замуж первый раз, жизнь весёлая и лёгкая))
Супер
ТигрЛьвович• 18 октября в 19:36
Я була, прогулювала школу, тікала з дому, вживала алкоголь та наркотики, були спрби самогубства та пів року в психлікарні, був аборт в 16. Не уявляю як мої батьки пережили мій підліковий вік. Врешті народила в 19, з моменту коли сказала батькам, що вагітна - мені сказали, що це вже край і далі на своє забезпечення, з дому не виганяють, холодильник не зачиняють, але ні копійки більше не дадуть. Народила, працювала, дитина мене дуже сильно змінила, я стала абсолютно іншою людиною, змінила коло спілкування, дуже старалася доказати усьому світу, що я справлюся, що буду гарною мамою. Донці зараз 16, думаю більш менш справилась
Чому я була таким підлітком - відповісти не можу, думаю щось на рівні гормонів та біохімії мозку. Дуже соромно зараз згадувати, зараз час від часу бувають депресивні моменти, але я користуюся порадами які отримувала в психіатричній лікарні і не даю собі падати духом, тримаюсь, тим паче моя донька все ще мій головний мотиватор та двигун
Чому я була таким підлітком - відповісти не можу, думаю щось на рівні гормонів та біохімії мозку. Дуже соромно зараз згадувати, зараз час від часу бувають депресивні моменти, але я користуюся порадами які отримувала в психіатричній лікарні і не даю собі падати духом, тримаюсь, тим паче моя донька все ще мій головний мотиватор та двигун
1
4
2
Я была таким подростком, но в моем случае протест шел не из желания что-то доказать родителям, а из усталости. Подозреваю, что у меня была подростковая депрессия, на фоне сверхтребований и ожиданий со стороны родителей, в какой-то момент что-то ’сломалось’, и лет до 17-19 не хотелось ничего делать. Я плыла по течению, но вынужденная сепарация с родителями все расставила на свои места. В 21 год я поступила в универ, получила диплом экономиста, так и работаю в этой сфере, с родителями минимальный контакт, но мы и живем в разных странах.
2
Гжегож Бженчишчикевич• 18 октября в 19:37
Ответ дляТигрЛьвович
Я була, прогулювала школу, тікала з дому, вживала алкоголь та наркотики, були спрби самогубства та пів року в психлікарні, був аборт в 16. Не уявляю як мої батьки пережили мій підліковий вік. Врешті народила в 19, з моменту коли сказала батькам, що вагітна - мені сказали, що це вже край і далі на своє забезпечення, з дому не виганяють, холодильник не зачиняють, але ні копійки більше не дадуть. Народила, працювала, дитина мене дуже сильно змінила, я стала абсолютно іншою людиною, змінила коло спілкування, дуже старалася доказати усьому світу, що я справлюся, що буду гарною мамою. Донці зараз 16, думаю більш менш справилась
Чому я була таким підлітком - відповісти не можу, думаю щось на рівні гормонів та біохімії мозку. Дуже соромно зараз згадувати, зараз час від часу бувають депресивні моменти, але я користуюся порадами які отримувала в психіатричній лікарні і не даю собі падати духом, тримаюсь, тим паче моя донька все ще мій головний мотиватор та двигун
Чому я була таким підлітком - відповісти не можу, думаю щось на рівні гормонів та біохімії мозку. Дуже соромно зараз згадувати, зараз час від часу бувають депресивні моменти, але я користуюся порадами які отримувала в психіатричній лікарні і не даю собі падати духом, тримаюсь, тим паче моя донька все ще мій головний мотиватор та двигун
Добре,що не кінчилися.
3
Админко• 18 октября в 19:38
Училась я замечательно,но творила всякую дичь. К 20 годам вернулась в ум. Особая благодарность моим замечательным родителям: говорили, выгребали, выслушивали, прикрывали и по. Они у меня молодцы. Просто возраст был такой дурацкий.
2
ГЛЮкоза• 18 октября в 19:40
Из хорошей семьи, отличница.
Я в 15 лет сказилась.
Прогуливала школу, курила, пила, смывалась из дома по ночам через окно, гуляла со взрослыми парнями (правда, без секса. Каким-то чудом до 19 в девственница проходила).
Никого не слушала, повлиять на меня было не возможно. Частично гормональный взрыв, частично характер такой. Меня по жизни фиг застыдишь или навяжешь что-то.
Жизнь сложилась хорошо, к 18 перебесилась и стала включать мозги. Не училась, но работала и хорошо зарабатывала на заработках. Замужем 15 лет, не работаю, доход выше среднего.
Я в 15 лет сказилась.
Прогуливала школу, курила, пила, смывалась из дома по ночам через окно, гуляла со взрослыми парнями (правда, без секса. Каким-то чудом до 19 в девственница проходила).
Никого не слушала, повлиять на меня было не возможно. Частично гормональный взрыв, частично характер такой. Меня по жизни фиг застыдишь или навяжешь что-то.
Жизнь сложилась хорошо, к 18 перебесилась и стала включать мозги. Не училась, но работала и хорошо зарабатывала на заработках. Замужем 15 лет, не работаю, доход выше среднего.
2
Тріль!• 18 октября в 19:42
У меня отлично сложилась жизнь имела всех в виду осознанно и продолжаю это делать
2
2
Не пью, не курю• 18 октября в 20:10
Я пила, курила, наркотики, не училась и прогуливала. Татуировки, пирсинг, парни. Родила в 16. 2 высших образования, Правильное питание, спорт, работа. Ребенок уже взрослый. Все хорошо)
И ник в тему)))
И ник в тему)))
1
Не кую, не мелю• 18 октября в 20:33
Я була. Тікала з дому. Але без наркоти і бухла. Просто тому, що не могла знаходитись там. По поворота ключа в замку вгадувала який буде сьогодні вечір, прийде батя пьяний і буде місити мене, чи ще більш менш. Прогулювала школу, закінчила 11 класів з горем пополам, пішла працювати. А через два роки поступила в універ, відучилась, вийшла заміж в народила доньку. В шлюбі вже 24 роки, доньці буде 22. Сімʼя успішна і любляча. Якби не війна, то взагалі все збсь.
1
Сметчица• 18 октября в 20:37
С 13-14 лет прогуливала школу, пила, курила, красилась в чёрный, носила пирсинг, еле школу закончила. Одна учительница сказала, что все что мне светит это работа на панели. Меня еще и булили в школе, самооценка была ниже плинтуса. Наверное из-за этого и прогуливала её. Сбежала в колледж после 9 класса, там поменялось окружение и ещё начала разбираться, почему в моей жизни происходят неприятности, читать книги типа Луизы Хей и т.д, стала нормально выглядеть, взялась за голову и закончила с красным дипломом, поступила потом в хороший универ, потом сестра помогла найти работу по специальности (никто не хотел брать без опыта). Вообщем, кардинально все поменялось со временем и сейчас все хорошо
2
Зрадорозганячка• 19 октября в 17:40
Нормально склалася, але дивом.
Я була найпроблемніша з усіх проблемних - закохалася в наркомана і почала лізти в наркоманські компанії, стала пробувати колотися. На щастя, мене згвалтували, його посадили, а я стала персоною нон-грата в тій компанії за те, що посадила класного хлопця, якого усі поважали. Забоялася, що мені там голову відкрутять, і припинила вештатися де зря.
Краще б батьки рімня давали свого часу. Але в мене вони такі усі розсучасні, довєрітєльні отношенія всі діла. Не сварили, не били, не забороняли. А усе старанно мені розповідали. А я слухала, а робила своє.
Я була найпроблемніша з усіх проблемних - закохалася в наркомана і почала лізти в наркоманські компанії, стала пробувати колотися. На щастя, мене згвалтували, його посадили, а я стала персоною нон-грата в тій компанії за те, що посадила класного хлопця, якого усі поважали. Забоялася, що мені там голову відкрутять, і припинила вештатися де зря.
Краще б батьки рімня давали свого часу. Але в мене вони такі усі розсучасні, довєрітєльні отношенія всі діла. Не сварили, не били, не забороняли. А усе старанно мені розповідали. А я слухала, а робила своє.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу