Не будь КакСвета• 19 октября 2025
Булінг в садочку
Я в розпачі. Потрібні поради як краще вчинити.
Син пішов в садок в 4 роки, зараз ходить півтора місяця. Так як в маленькому містечку три переповнені дошкільні заклади, нам завідувач запропонував віддати його в старшу групу, де діти 5+.
Моя дитина надзвичайно комунікабельна, всім цікавиться, обожнює знайомитися і гратись з дітьми, хотів потрапити в садочок. Перші два дні аж біг туди.
Потім все гірше, почав весь час перепитувати коли я його заберу, просити вихователя щоб подзвонити мені. Поступово почали залишати на сон, син не спить з 2 років, і не хоче там спати. Ну вранці плаче, не хоче йти, але я не могла розпитати що є причиною.
Вихователь теж запевняла що проблем нема, його ніхто не ображає, типу він просто скучає за мною.
Останні пару тижнів з’явились дуже тривожні симптоми в дитини, які мене надзвичайно лякають. Він може повторювати одне питання по десять разів, хоча отримує відповідь щоразу. З’явились ритуали, типу має бути ось так, тато має робити це, мама має сказати це, і не заспокоюється поки не зробиш так як хоче.
Я бачу якусь величезну тривожність в ньому.
В минулі четвер і пʼятницю, вранці коли я його привела і допомагала роздягатися, то в дверях групи стояв хлопчик і казав: о ні, знов цей прийшов, буде нам концерти робити. Ооо а ми і не мріяли що він прийде!
Моя дитина почувши це починає плакати. Няня запевняє що все добре.
Але вчора дитина призналась мені, що діти називають його «мозоль» і йому це дуже не подобається.
Я дуже засмучена, очевидно таке прізвисько пішло від дорослих, вихователя чи няні, які мали б допомогти адаптуватися, а не навпаки.
Ще він казав, що няня йому подобається, а виховательки він хотів би щоб не було. Згодом я ледве випитала його, і він сказав що вона вдарила його по голові.
Я не знаю чи це справді було. Але факт в тому, що дитина змінилася і стала дуже тривожною.
Що робити? Що казати виховательці? Раніше вона весь час запевняла, що вони його люблять бо він дуже цікавий безпосередній розумний хлопчик. І це нормальний процес адаптації і він звикне.
Але ситуація не стає кращою і він розповідає такі речі.
Які мої дії?
Син пішов в садок в 4 роки, зараз ходить півтора місяця. Так як в маленькому містечку три переповнені дошкільні заклади, нам завідувач запропонував віддати його в старшу групу, де діти 5+.
Моя дитина надзвичайно комунікабельна, всім цікавиться, обожнює знайомитися і гратись з дітьми, хотів потрапити в садочок. Перші два дні аж біг туди.
Потім все гірше, почав весь час перепитувати коли я його заберу, просити вихователя щоб подзвонити мені. Поступово почали залишати на сон, син не спить з 2 років, і не хоче там спати. Ну вранці плаче, не хоче йти, але я не могла розпитати що є причиною.
Вихователь теж запевняла що проблем нема, його ніхто не ображає, типу він просто скучає за мною.
Останні пару тижнів з’явились дуже тривожні симптоми в дитини, які мене надзвичайно лякають. Він може повторювати одне питання по десять разів, хоча отримує відповідь щоразу. З’явились ритуали, типу має бути ось так, тато має робити це, мама має сказати це, і не заспокоюється поки не зробиш так як хоче.
Я бачу якусь величезну тривожність в ньому.
В минулі четвер і пʼятницю, вранці коли я його привела і допомагала роздягатися, то в дверях групи стояв хлопчик і казав: о ні, знов цей прийшов, буде нам концерти робити. Ооо а ми і не мріяли що він прийде!
Моя дитина почувши це починає плакати. Няня запевняє що все добре.
Але вчора дитина призналась мені, що діти називають його «мозоль» і йому це дуже не подобається.
Я дуже засмучена, очевидно таке прізвисько пішло від дорослих, вихователя чи няні, які мали б допомогти адаптуватися, а не навпаки.
Ще він казав, що няня йому подобається, а виховательки він хотів би щоб не було. Згодом я ледве випитала його, і він сказав що вона вдарила його по голові.
Я не знаю чи це справді було. Але факт в тому, що дитина змінилася і стала дуже тривожною.
Що робити? Що казати виховательці? Раніше вона весь час запевняла, що вони його люблять бо він дуже цікавий безпосередній розумний хлопчик. І це нормальний процес адаптації і він звикне.
Але ситуація не стає кращою і він розповідає такі речі.
Які мої дії?
показать весь текст
1
4
8
38
212
0
Вихователька може піти, і роботу знайде без проблем, бо їх завжди дефіцит, а от знаєте що будуть робити батьки цілої группи, яка залишилась без виховательки? Виживуть і дитину, і батьків, через яких пішла вихователька, яка всіх влаштовувала.
2
4
Куди копати? Мама в мон скаргу, що примушують працювати і обяг бруднять. А в тривогу шукати дітей ще те задоволення, якщо розбіглись. І про організацію то де там ’індивідуальність*, ’росте лідер’
1
В такому віці це велика різниця. Треба просити/домагатися переводу в групу за віком. Тим паче, що дитина раніше не ходила до садочка. У мене донька, 3.5роки, дуже комунікабельна і доброзичлива. Чомусь їй подобається гратися зі старшими дітками, переважно з хлопцями. На майданчику біжить до них. Зрозуміло, що дітки граються ’своєю компанією’ і не беруть мою малу. Я їй пояснюю, що ти ще маленька, що краще підійди до ось тих дівчаток, що м´яч може попасти тобі в голову і зробити боляче. Вона з таким сумом дивиться на дітей, котяться сльози, коли вони уходять від неї. Є ті, хто ображає її, навіть з матюками.Але ж розумом то логічно, що дітям вона поки нецікава.
Але є і такі, хто дасть на хвільку той же м´яч, прогуляється за ручку з нею. Я дуже вдячна таким діточкам. У мене серце болить, коли бачу, як її відштовхують, але кажу вже собі, що у тебе доця вже і квартира власна є, і гроші на навчання в 3.5роки, а що буде в тих інших.
Колись гуляли на майданчику, то гуляла з іншою дівчинкою, тоді малим було десь коло 2 - 2.5 років, а та дівчинка була в групі в садочку збірній, де були і значно старші діти. Мама казала, що вона дуже плаче в садочку і питала, коли ми тут гуляємо, бо її донька вперше не боїться дітей, і пішла грати в м´яч з нашою. Мама сама тоді заплакала.
Але є і такі, хто дасть на хвільку той же м´яч, прогуляється за ручку з нею. Я дуже вдячна таким діточкам. У мене серце болить, коли бачу, як її відштовхують, але кажу вже собі, що у тебе доця вже і квартира власна є, і гроші на навчання в 3.5роки, а що буде в тих інших.
Колись гуляли на майданчику, то гуляла з іншою дівчинкою, тоді малим було десь коло 2 - 2.5 років, а та дівчинка була в групі в садочку збірній, де були і значно старші діти. Мама казала, що вона дуже плаче в садочку і питала, коли ми тут гуляємо, бо її донька вперше не боїться дітей, і пішла грати в м´яч з нашою. Мама сама тоді заплакала.
2
3
Про мозоль це виховалки таке дали поганяло. Там все іде від виховалок. І конфлікти вирішувати це їхня робота ВИХОВАННЯ, а ті сучки кинули дитя на рік молодше в старшу групу по серед року і ’греби як хочеш’
2
К сожалению, Больных на Голову людей очень и очень много. Я бы, конечно отбулила бы так, что бы и забрала документи с садика в тот же день. Просто если вы начнёте отвечать по заслугам, присоединяться на защиту Больных на Голову такие же Больные на Голову. Проверено опытом и временем. Поэтому я бы ребёнка перевела.
1
2
Діти так зустрічають тому що в старшій групі вже зазвичай не плачуть. А ваш прийшов, плаче, можливо вихователь витрачає час щоб заспокоїти, а дітям це не подобається, тому така реакція.
Діти безпосередні, говорять що думають.
Як вище писали - перевести в групу по віку
Діти безпосередні, говорять що думають.
Як вище писали - перевести в групу по віку
2
’але кажу вже собі, що у тебе доця вже і квартира власна є, і гроші на навчання в 3.5роки, а що буде в тих інших.’
Ото ви юморна
Ото ви юморна
6
Я розумію, що садочки переповнені, моя порада, міняйте садок. Якщо дійсно вихователь підняла руку до дитини, то вона не зміниться, якщо почнете говорити то буде гірше. Вона зненавидить Вашу дитину і буде всіляко прижувати через дітей. Приниження це також не норма. Якщо нормальний вихователь, то вона не допускає знущання старших дітей над меншими. Сама працювала вихователем і бачила всяке....
«Просто плаче за мамою» — для дітей старшої групи Ваш син виглядає дратівливою дитиною, матусиним синочком, малявкою.
Не треба нікого звинувачувати.
Треба просто перевести в іншу групу.
Не треба нікого звинувачувати.
Треба просто перевести в іншу групу.
1
1
Я б відвела до спеціаліста і зафіксувала зміни в поведінці а потім вже з ними йшла до завідуючої.
1
2
І толку? Все спишуть на те, що дитина в автора не нормотипова бо всі інші переносять садочок нормально. Навпаки, потім будуть ще більше гнобити. Просто для початку треба перевести в групу по віку з доброзичливими вихователями
1
Автор, я тоже обратила внимание на вот это: Він може повторювати одне питання по десять разів, хоча отримує відповідь щоразу. З’явились ритуали, типу має бути ось так, тато має робити це, мама має сказати це, і не заспокоюється поки не зробиш так як хоче.
Ведите ребенка к неврологу. Это может быть невроз на фоне стресса и это надо лечить. У моего сына в младшей школе было подобное, просто за 1 день произошло. Утром был полностью здоровый веселый ребенок и на фоне сильного стресса после уроков мы уже были записаны на прием к неврологу. Не запускайте ситуацию, все лечится. Но из садика или как минимум из этой группы точно надо сына забрать.
Ведите ребенка к неврологу. Это может быть невроз на фоне стресса и это надо лечить. У моего сына в младшей школе было подобное, просто за 1 день произошло. Утром был полностью здоровый веселый ребенок и на фоне сильного стресса после уроков мы уже были записаны на прием к неврологу. Не запускайте ситуацию, все лечится. Но из садика или как минимум из этой группы точно надо сына забрать.
1
То есть доставучка. Поэтому видимо и получил прозвище ’мозоль’. Переводите в другую группу- тут дела не будет уже. Группа нужна по возрасту.
1
Звісно, що вирішувати ситуацію якось потрібно. Але тут справа не тільки у різниці у віці. Моя донька з 4 років чудово дружить з дівчинкою, яка на 2 роки старша. Також у класі доньки(зараз вони вже в 4) є дівчинка в їх компанії, яка за деяких дітей менша на рік і навіть більше. Вони добре дружать, булінгу нема. Тобто причина не тільки вік, повірте.
2
Во первых тема тролльная.
Во вторых( по теме), надо было отдавать сразу в школу, че уж.
Это ж фигня какая то. по возрасту и развитию группы создавать.
Во вторых( по теме), надо было отдавать сразу в школу, че уж.
Это ж фигня какая то. по возрасту и развитию группы создавать.
угу.Кинули.Насильно, без вашего ведома.
Полагаю используемый вам эпитет для обозначения воспитательниц как нельзя лучше подхожит именно вам.
Полагаю используемый вам эпитет для обозначения воспитательниц как нельзя лучше подхожит именно вам.
1
Мы сменили садик ддя дочки и потом ещё и группу. В первом садике воспетка била её. В другом вообще неадекват настолько грубая баба хамила тем детям а перед родителями такая сюсюсю заставила купить книжку для занятий и задавала домашку на дом. Ебобо. Наорала на дочку из-за того что неправильно нарисовала снеговика - пример поведения. Дочка просыпалась ночью плакала от того что утром в садик надо идти. Перевела в другую группу. Там нормально доходили до школы и это при том что ходила до сна только. Тоже не спит с 2х лет.
Мой совет- есть возможность вообще не водите туда.
Мой совет- есть возможность вообще не водите туда.
1
Зводіть дитину до психолога на діагностику, хай промалює ситуацію. Звідти стане зрозуміло, що він, можливо, додумав, а що є дійсно правдою.
Вихователям я б не вірила, вони вами що хочеш розкажуть. Колись так вийшло, що мій син ходив в групу на рік старшу (він був дуже розумний і балакучий на свій вік і нас переконали, що з малими йому буде нецікаво). Це було в його 3 роки. І то була величезна помилка, бо в старшій групі всім було 4, а одному 5 (приватний садок). Той, що 5 мав відхилення, заробляли від нього всі «одногрупники», але мого, як найменшого, він фізично був сильніший і одного дня закрив в туалеті. Звісно, ми тоді різко і гостро підняли питання і змінили групу, а потім і садок. Але суть в тому, що я й досі картаю себе за той необдуманий вчинок і що повелась на слова виховательки і директорки про те, як йому буде краще зі старшими. В дошкільнят кожен рік- це просто колосальна різниця психіки.
Вихователям я б не вірила, вони вами що хочеш розкажуть. Колись так вийшло, що мій син ходив в групу на рік старшу (він був дуже розумний і балакучий на свій вік і нас переконали, що з малими йому буде нецікаво). Це було в його 3 роки. І то була величезна помилка, бо в старшій групі всім було 4, а одному 5 (приватний садок). Той, що 5 мав відхилення, заробляли від нього всі «одногрупники», але мого, як найменшого, він фізично був сильніший і одного дня закрив в туалеті. Звісно, ми тоді різко і гостро підняли питання і змінили групу, а потім і садок. Але суть в тому, що я й досі картаю себе за той необдуманий вчинок і що повелась на слова виховательки і директорки про те, як йому буде краще зі старшими. В дошкільнят кожен рік- це просто колосальна різниця психіки.
Постійно нагадую, що потрібно тримати дистанцію (навіть фізично), не торкатися і не брати за руку, бо не всі це люблять. Не нав´язувати свої ігри і свої правила у грі. Якщо хтось не хоче з нею дружити/спілкуватись/грати, то не нав´язуватись. Щось вона вже сама до своїх 10 років усвідомила. Щось доводиться ще підказувати.
Ответ дляДівчина Гілмор
’але кажу вже собі, що у тебе доця вже і квартира власна є, і гроші на навчання в 3.5роки, а що буде в тих інших.’
Ото ви юморна
Ото ви юморна
То маленька дівчинка всередині цієї мами ображається на інших малих діточок. І всередині себе вибудовує захисти «а зато у мене є хатка, а ви будет бомжиками, бе-бе-бе»))) Хочеться в голові справедливого покарання за те, що не граються з її донею. Часом думаю, яким був би світ, якби дітей народжували лише психологічно зрілі люди.. Ех)
1
3
Мій теж ходить у садок з вересня. Свою групу і вихователів любить. Але з 6.30 ранку всі діти від 3 до 6 років знаходяться у загальній залі,бо всі приходять у різний час. Ми ходимо на 8.30 щоб потрапити одразу до своєї групи на сніданок,бо бути в тій загальній залі мій малий не любить. І якось жалівся що на майданчику його більші діти там ображали,домовитись що він до більших дітей не підходить і з ними не грається,проблема вичерпалась. Я б до більших дітей свого не віддала,це прірва у такому віці цілий рік.
А эти прекрасные люди, получающие зарплату за работу над згуртованістю дитячого колективу, розвитку навичок емпатії та емоційного інтелекту, профілактику булінгу і т.д, і т.п., уже вообще не причем? Они просто мимо бухгалтерии каждый месяц проходят?
Кстати, есть разновозрастные группы, в которых не буллят младших. 3-6 лет. Как-то же там справляются воспитатели с такой возрастной разницей, и все ок.
Автор, я понимаю, что ситуация сложная из-за переполненности в детских садах... Вариантов немного:
1. Поговорить с детским психологом в садике, если он есть. Она может прийти в группу, понаблюдать за ситуацией, дать рекомендации взрослым, провести общегрупповое занятие, провести педнараду на тему булінгу.
2. Поговорить с самой воспитательницей, как-то найти с ней общий язык, может нелегитимным способом. Сказать, что вы волнуетесь за ребенка, но понимаете, что это для нее сейчас дополнительная нагрузка. Может, нужно что-то для группы? Может, можно организовать совместную проектную работу с фокусом на том, что это благодаря новому мальчику. Например, посадить деревья, которые вы купите, или что там у них по плану. Может, можно придумать общегрупповые игры, чтобы ребенок быстрее вовлекся в жизнь группы.
Это все человеческий фактор - если воспитатель понимает, что такое агрессия, буллинг, она будет работать над профилактикой, не понимает - не будет. Вопрос, как ее замотивировать, чтобы навыки понимания улучшилисб.
3. Понять, как можно облегчить ребенку адаптацию в группе. Кого из детей он запомнил? Что ему нравится в этой группе? Какие игрушки? Что делать, если он начинает грустить и хотеть к маме? Хочется плакать, а что еще можно, кроме как поплакать, чтобы стало легче?
Поговорить, кто ему нравится из детей и попробовать наладить с ними отношения, может, даже с вашей помощью. Ему нужны точки опоры в этой группе, дети, которые если что встанут на его сторону.
4. Поговорить с заведующей о переводе.
Кстати, есть разновозрастные группы, в которых не буллят младших. 3-6 лет. Как-то же там справляются воспитатели с такой возрастной разницей, и все ок.
Автор, я понимаю, что ситуация сложная из-за переполненности в детских садах... Вариантов немного:
1. Поговорить с детским психологом в садике, если он есть. Она может прийти в группу, понаблюдать за ситуацией, дать рекомендации взрослым, провести общегрупповое занятие, провести педнараду на тему булінгу.
2. Поговорить с самой воспитательницей, как-то найти с ней общий язык, может нелегитимным способом. Сказать, что вы волнуетесь за ребенка, но понимаете, что это для нее сейчас дополнительная нагрузка. Может, нужно что-то для группы? Может, можно организовать совместную проектную работу с фокусом на том, что это благодаря новому мальчику. Например, посадить деревья, которые вы купите, или что там у них по плану. Может, можно придумать общегрупповые игры, чтобы ребенок быстрее вовлекся в жизнь группы.
Это все человеческий фактор - если воспитатель понимает, что такое агрессия, буллинг, она будет работать над профилактикой, не понимает - не будет. Вопрос, как ее замотивировать, чтобы навыки понимания улучшилисб.
3. Понять, как можно облегчить ребенку адаптацию в группе. Кого из детей он запомнил? Что ему нравится в этой группе? Какие игрушки? Что делать, если он начинает грустить и хотеть к маме? Хочется плакать, а что еще можно, кроме как поплакать, чтобы стало легче?
Поговорить, кто ему нравится из детей и попробовать наладить с ними отношения, может, даже с вашей помощью. Ему нужны точки опоры в этой группе, дети, которые если что встанут на его сторону.
4. Поговорить с заведующей о переводе.
Высокий уровень стресса может давать симптомы, сходные с аутичными чертами. Они проходят, если снижен уровень стресса. Постоянные вопросы и ритуалы могут быть формой контроля ребенка над окружающей средой. Но соглашусь, что консультация нейропсихолога и психиатра не помешали бы.
Вас много, а я одна? Совок из людей вытравить невозможно. Пусть идет, таким людям возле детей не место.
1
1
Автор, немедленно переведите его в другую группу!! Моего ребенка так покалечили воспитатели, суки еще те были.. А я тоже молодая и дурная не понимала, что не так((( Как же я сейчас жалею ,что сразу его не перевела((
Потом в новой группе сын ожил и было все хорошо. А в той они из него тревожного невростеника сделали(( твари!
Потом в новой группе сын ожил и было все хорошо. А в той они из него тревожного невростеника сделали(( твари!
1
1
Потім, коли закінчуються групи в своєму місті, то берете дитину в переїжджаєте до великого міста де садочків вистачить до самого випускного🤣🤣
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу